26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №320/3887/19
адміністративне провадження № К/990/28738/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський") до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з'ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Акціонерне товариство "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області по списанню з рахунку Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106 422,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0072025205 від 04 липня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області стосовно Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.
В подальшому, у зв'язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 11 жовтня 2021 року відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліку, а апеляційну скаргу - повернув особі, що її подала.
Податковий орган 12 січня 2022 року повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши й питання поновлення строку для її подання, в обґрунтування якого зазначав, що вперше апеляційну скаргу було ним подано в межах встановленого процесуальним законодавством строку, однак її повернуто з огляду на несплату судового збору, в той же час, відповідачем вчинялись послідовні та регулярні дії, спрямовані на вчасне оскарження рішення до суду апеляційної інстанції.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 серпня 2022 року залишив апеляційну без руху, посилаючись на ненаведення поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, у зв'язку із чим надав заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для усунення цього недоліку.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання про продовження процесуального строку для надання до суду платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи яке він посилався на те, що не є розпорядником бюджетних коштів і здійснює свою діяльність виключно в межах фінансування; вказував й на спричинену коронавірусом пандемію та введення в Україні воєнного стану, оголошення простою в роботі установи наказом від 24 лютого 2022 року №243-о та його припинення з 15 квітня 2022 року, а також те, що друга апеляційна скарга подана в межах одного року, що, на думку заявника, є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року відмовлено як у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, так і у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, апеляційний суд вказав, що в поданому клопотанні відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження; до того ж платіжне доручення №4823 від 03 грудня 2021 року про сплату судового збору було ним подано разом з апеляційною скаргою; крім того, суд звернув увагу на те, що скаржником не зазначено жодних обґрунтувань та не надано доказів того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся внаслідок обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином; доводи ж щодо пропуску цього строку через введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану також є безпідставними, адже вдруге апеляційну скаргу надіслано ще 12 січня 2022 року.
Водночас, суд апеляційної інстанції враховував й те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору, як і тривала процедура погодження їх отримання не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов'язаний з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги є обов'язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.
Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 26 вересня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський") до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова