27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/459/21
адміністративне провадження № К/990/27524/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі №640/459/21 за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Рахункової палати, в якій просили:
визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В.В. від 11 грудня 2020 року №322-к, в частині негативного оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
визнати протиправними та скасувати накази Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В.В. про звільнення ОСОБА_3 від 14 грудня 2020 року №327-к; ОСОБА_1 від 14 грудня 2020 року №328-к; ОСОБА_2 від 14 грудня 2020 року №329-к, ОСОБА_4 від 14 грудня 2020 року №330-к;
зобов'язати Рахункову палату поновити: ОСОБА_3 на посаді начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_2 на посаді провідного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, а якщо такі посади станом на дату виконання рішення суду скорочено або відсутні у штатному розписі Рахункової палати, зобов'язати Рахункову палату поновити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на рівнозначній посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/459/21.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - роз'єднано.
Виділено в окремі провадження позовні вимоги, заявлені:
ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_2 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_3 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_4 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишено на розгляді в адміністративній справі №640/459/21.
29 березня 2021 року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просила:
стягнути з Рахункової палати на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення;
стягнути з Рахункової палати моральну шкоду на користь позивача в розмірі 54 713,56 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
07 жовтня 2022 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір (головний спеціаліст відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги або про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У своїй касаційній скарзі скаржник не наводить виключних обставин, передбачених підпунктами «а - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б надавали можливість оскарження в касаційному порядку судових рішень, ухвалених в зазначеній у справі, як справі незначної складності.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати, як справи незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі №640/459/21 за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко