18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1061/21 пров. № А/857/7070/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.
за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
позивач: не з'явився
представника відповідача: Ільчик О.В.
представника відповідача: Лісний В.В.
представника відповідача: Цицюра В.І.
представника відповідача: Ярова М.В.
представника третьої особи: Лісний В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 460/1061/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністра оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пунктів наказів, поновлення на службі,
головуюча суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,
час ухвалення рішення - 16 год. 04 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 16.03.2022,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) 17 лютого 2021 року звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяв позивача від 27 квітня 2021 року, від 12 травня 2021 року та від 03 серпня 2021 року про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача по справі № 460/1061/21) до Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1 або Міноборони), Міністра оборони України (далі - Відповідач 2 або Міністр), військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач 3), Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Відповідач 4 або Університет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів, - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - Третя особа 1 або Командування), в якій позивач просив суд першої інстанції, зокрема:
визнати протиправним і скасувати пункт 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року № 1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» (далі - Наказ № 1);
визнати протиправним і скасувати пункт 5 параграфу 3 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09 квітня 2021 року № 108 (далі - Наказ № 108);
визнати протиправним і скасувати пункт 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 травня 2021 року № 95 (далі - Наказ № 95);
визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 07 травня 2021 року № 100 (далі - Наказ № 100) (в редакції пункту 21 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 21 травня 2021 року № 112 (далі - Наказ № 112));
поновити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на військовій службі з 08 травня 2021 року.
Сторона позивача вважала, що застосування пунктом 3 Наказу № 1 на позивача дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність», яке реалізоване пунктом 5 параграфу 3 Наказу № 108, пунктом 8 Наказу № 95, пунктом 2 Наказу № 100 (в редакції пункту 21 Наказу № 112), які є похідними від Наказу № 1 і якими позивача на підставі підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами) (далі - Закон № 2232-ХІІ), було звільнено з військової служби у запас і виключено зі списків особового складу Університету та всіх видів забезпечення, відбулося з порушенням встановленого законом порядку та процедури, зокрема, з порушенням вимог частин 3, 4, 5 статті 47, частини 1 статті 84, частини 1, 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 2 розділу І, абзаців 1, 2 пункту 1, пункту 3 розділу II, абзацу 1 пункту 1, пункту 2, абзацу 1 пункту 3, пунктів 5, 13 розділу III Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за №1503/31371 (далі - Наказ № 608), пункту 8 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 року за №169/5360 (далі - Інструкція № 36), тобто без обов'язкового у спірних правовідносинах призначення і проведення відносно позивача службового розслідування.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі №460/1061/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністра оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, про визнання протиправним і скасування пункту 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року №1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України», про визнання протиправним і скасування пункту 5 параграфу 3 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09 квітня 2021 року №108, про визнання протиправним і скасування пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 травня 2021 року №95, про визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 07 травня 2021 року №100 (в редакції пункту 21 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 21 травня 2021 року №112) та про поновлення на військовій службі з 08 травня 2021 року відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою. Позивач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування і ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не місять доказів щодо складу та вини позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення (проступку), немає причинно-наслідкового зв'язку між виконанням адміністративних функцій на посаді начальника ХНУПС та наслідками у вигляді катастрофи літака Ан-26ІІІ, що мала місце 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв», накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулося з порушенням встановленого законом порядку та процедури. Вказує на порушення вимог частин третьої, четвертої, п'ятої статті 47, частини першої статті 84, частини першої, третьої етапі 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу четвертого пункту 2 розділу І, абзаців першого, другого пункту 1, пункту 3 розділу II, абзацу першого пункту 1, пункту 2, абзацу першого пункту 3, пунктів 5, 13 розділуПорядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 27.11.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, пункту 8 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №36 від 06.02.2001, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360. Звертає увагу, що накладення стягнення проведено без обов'язкового у спірних правовідносинах призначення і проведення відносно нього службового розслідування, в тому числі, на протязі триденного строку після видання наказу Міністерства оборони України №10 КП ДСК від 23.10.2020 про усунення позивача від виконання службових обов'язків на час проведення технічного розслідування, на виконання якого було видано пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2020 №216. Крім цього, на думку апелянта , зазначені у наказі №1 підстави накладення на нього дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» є необґрунтованими та протиправними через протиправне використання відповідачем-1 в якості підстав для дисциплінарної відповідальності позивача причин катастрофи, зазначених у Акті технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м. Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв» (вих. №221/160дск від 20.11.2020), що є порушенням вимог статті 119 розділу XVII Повітряного кодексу України та пункту 3.1. розділу III Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 19.05.2010 №256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2010 за №386/17681.
До матеріалів справи долучено відзив Міністерства оборони України від 27.06.2022 року на подану апеляційну скаргу. Опонент апелянта вважає законним притягнення ОСОБА_1 пунктом 3 наказу №1 до дисциплінарної відповідальності за порушення ним вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16, 37, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.10., 4.2. Статуту, пунктів 2.1., 2.1.1, 2.1.4, 2.1.17, 2.3.1 Положення №84, пункту 8.17 Керівництва №600, пункту 3.1. Положення №1871, і вказує, що правомірність дій відповідачів при виданні стосовно позивача пункту 3 наказу №1 підтверджується правовим висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.02.2021 у справі № 1.380.2019.000616. На момент катастрофи ХНУПС належав до органів військового управління та був суб'єктом авіаційної діяльності внаслідок здійснення експлуатації повітряних суден, виконання і забезпечення польотів, підготовку авіаційного персоналу. На переконання сторони відповідачів, вина позивача підтверджується оголошеною позивачу 30.04.2021 у кримінальному провадженні №62020000000000791 підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 425 КК України, вважаючи, що її наявність та ймовірність притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності виключає бездоганне та неухильне дотримання ним порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України і є несумісним із визначенням військової дисципліни і суперечить йому. За таких умов, законність і правомірність оспорюваних наказів обґрунтовується нормами статей 12, 48, 86, 87, 96, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту «д» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, абзаців першого, сьомого підпункту 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, абзацу другого пункту 12.3. розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454. Вважають висновки апеляційної скарги необґрунтованими, та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, просять відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Військовою частиною НОМЕР_1 долучено до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу від 14.06.2022 року в якому зазначається про те, що відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової частини або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Згідно пунктів 2.7, 2.9 розділу 2 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 року №333, виключення особового складу зі списків військової частини здійснюється тільки на підставі наказів по стройовій частині. Виключення зі списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в наступні строки для осіб, звільнених з військової служби - з дня вибуття. З метою реалізації прав ОСОБА_1 ( в частині проведення відповідних розрахунків при звільненні) командиром військової частини НОМЕР_1 видавався на виконання пункту 5 параграфу 3 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09 квітня 2021 року №108 про звільнення з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність). Вважають висновки апеляційної скарги необґрунтованими, та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, просять відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Командування Повітряних Сил Збройних Сил України у відзиві на апеляційну скаргу від 14.06.2022 року просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, зважаючи на повноту та відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 , яке подано представником позивача - адвокатом Добродій Оксаною Михайлівною про зупинення провадження у справі № 480/1931/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, Військової частини НОМЕР_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, поновлення на службі.
Сторона позивача у призначені судові засідання 20.09.2022, 11.10.2022 та 18.10.2022 року не прибув, повідомив суд апеляційної інстанції про те, що на виконання Наказу начальника Харківського гарнізону №38 від 02.10.2022 року «Про склад і призначення військових службових осіб гарнізону для загального управління діями сил та засобів, визначених для оборони міста Харкова, на період дії правового режиму воєнного стану» призначений на посаду заступника начальника Харківського гарнізону та виконує завдання по загальному управлінню діями сил та засобів, визначених для оборони міста Харкова на період дії правового режиму воєнного стану.
Також, зі змісту Витягу з Наказу Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 01.04.2022 року за №85 встановлено, що генерал-майор запасу ОСОБА_1 , який прибув із Острозького РТЦК Рівненської області з 01 квітня 2022 року зарахований до списків особового складу університету, на всі види забезпечення, та вважається таким, що з 01квітня 2022 року справи та посаду начальника кафедри радіоелектронних засобів інформаційного забезпечення і управління зенітними ракетними комплексами та системами зенітних ракетних військ факультету зенітних ракетних військ університету прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 8600 гривень на місяць, шпк-«полковник».
Колегія суддів вважала за можливим завершити розгляд апеляційної скарги без участі позивача, явка якого не визнавалась обов'язковою, за наявними документами та матеріалами, що знаходяться в матеріалах вказаної судової справи.
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1 , у військовому званні «генерал-майор», яке йому присвоєне пунктом 2 Указу Президента України від 14.10.2017 № 323/2017 «Про присвоєння військових звань».
Наказом Міністра оборони України від 14.02.2018 року №27-кп на генерал-майора ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 06.05.2019 №234, ОСОБА_1 призначено начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
25.09.2020, о 20:44:49 год. поблизу міста Чугуєва Харківської області під час виконання планових польотів при виконанні заходу на посадку на аеродром «Чугуїв» сталася катастрофа літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) Повітряних Сил Збройних Сил України, що перебував в експлуатації військової частини НОМЕР_4 (203 навчальна авіаційна бригада, яка дислокується у місті Чугуєві Харківської області), внаслідок якої з 27 військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 та ХНУПС, які перебували на борту повітряного судна, загинули 26 військовослужбовців, а сам літак повністю зруйнований і не підлягає відновленню.
Наказом Міністра оборони України від 26.09.2020 №351 було призначене спеціальне розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців, аварії. За результатами вказаного спеціального розслідування було складено і 12 жовтня 2020 року Міністром оборони України затверджено Акт проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався внаслідок катастрофи літака Ан-26Ш, бортовий №76 за формою НВ-2, а на кожного потерпілого складені та затверджені акти про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3. У пункті 6 Акту НВ-2 зроблено висновок комісії, що в рамках проведення спеціального розслідування встановити винних осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності, неможливо і що зазначені особи будуть встановлені по завершенню досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000791 від 25.09.2020, яке проводиться Управлінням з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (а.с.47-50 том 1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2020 №1174-р утворено Урядову комісію з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 року у Харківській області, за результатами роботи якої складено відповідний звіт. «Звіт Урядової комісії з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 р. у Харківській області, утвореної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2020 р. №1174-р» долучений до матеріалів справи (а.с.242б-242в том 6, а.с.141-216 том 7).
Висновки про результати розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, заводський номер 5608 (бортовий номер 76), визначені станом на 22.10.2020, містяться у розділі 14 Звіту і включають, як висновки про безпосередню причину катастрофи, так і про причини катастрофи, які сприяли її виникненню.
Безпосередньою причиною катастрофи зазначено: втрата швидкості літаком Ан-26Ш, заводський номер 5608 (бортовий номер 76) на передпосадковій прямій, яка призвела до звалювання літака з подальшим зіткненням з земною поверхнею; сукупність помилкових рішень та дій екіпажу, пов'язаних з неправильним визначенням характеру локальної відмови авіаційної техніки, неправильним визначенням посадкової механізації літака перед заходом на посадку, помилками у техніці пілотування під час виконання заходу на посадку та при зниженні на посадковому курсі, втратою контролю за темпом падіння швидкості польоту та екстреним збільшенням потужності лише правого двигуна, недостатньою навченістю пілотування літака з несиметричною тягою, які у причинно-наслідковому взаємозв'язку призвели до виведення літака на режим звалювання з подальшою зіткненням з земною поверхнею.
Причинами катастрофи, які сприяли її виникненню названо: загальноприйняту у військовій частині практику виконання на літаку Ан-26 зльотів «конвеєром», на одному з яких, через швидкоплинність процесу, екіпаж не зміг ідентифікувати відмову авіаційної техніки та своєчасно припинити зліт; відмова підсилювача регулятора температури УРТ-24 системи ПРТ-24 лівого двигуна АИ-24ВТ в умовах непередбаченого Керівництвом з льотної експлуатації літака Ан-26 виконання зльоту «конвеєром» та відсутністю запасу часу для аналізу командиром екіпажу нештатної ситуації на борту з прийняттям обґрунтованих рішень на продовження або припинення зльоту; загальноприйнята у військовій частині практика постійного перебільшення встановленої одночасної кількості та змішування екіпажів курсантів-штурманів та курсантів-пілотів на борту літака; перебільшення допустимих масових показників літаку Ан-26Ш; порушення планової таблиці польотів, перебування у шостому польоті на борту літака осіб, які не були передбачені плановою таблицею польотів та не припинення порушень керівництвом польотів (керівником польотів на аеродромі, керівником зони посадки та помічником керівника польотів); відсутність у військовій частині Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26Ш (у військовій редакції) з рекомендаціями льотному складу щодо дій при заході на посадку з двома працюючими двигунами при фіксованому максимальному зливі пального системою ПРТ-24 на одному із двигунів; ненадання окремими особами групи керівництва польотів (керівником польотів на аеродромі, керівником зони посадки та помічником керівника польотів) дієвої допомоги екіпажу в особливій ситуації у польоті; невідповідність дій при виникненні особливих випадків (нештатних ситуацій) у польоті літака із несиметричною тягою Керівництву з льотної експлуатації літака Ан-26Ш для грамотної експлуатації його систем та дій.
Урядовою комісією у висновках зазначені такі головні причини катастрофи:
- відсутність відповідного контролю за організацією та виконанням польотів у військовій частині НОМЕР_3 з боку посадових осіб Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, невжиття дієвих заходів з метою припинення порушень та усунення недоліків у методиці льотної підготовки, недопущення форсування і фальсифікації проходження програм льотної підготовки курсантським складом;
- системні порушення правил виконання польотів у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, недостатній контроль з боку керівного льотного складу за дотриманням встановлених правил і процедур виконання польотів у підпорядкованих авіаційних ескадрильях;
- недостатня професійна підготовка екіпажу щодо дій в особливих ситуаціях, здійсненні всебічного аналізу характеру локальної відмови авіаційної техніки з моделюванням правильних та злагоджених дій для запобігання переростанню особливої ситуації у катастрофічну.
Окрім цього, наказом Міністерства оборони України від 26.09.2020 №350 призначено комісію з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, за результатами роботи якої складено, а 20.11.2020 Міністром оборони України затверджено, відповідний акт. «Акт технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5806) військової частини НОМЕР_3 (м. Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв», до складу якого увійшли: «Справа технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м. Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв», «Звіт льотної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м. Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв» у восьми томах, «Звіт інженерно-технічної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи лепта Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м.Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20:45 в районі аеродрому «Чугуїв» в чотирьох томах, «Звіт групи опитування посадових осіб, свідків і очевидців катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м Чугуїв Харківської області), шо сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю о 20:45 в районі аеродрому «Чугуїв», Звіт адміністративної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 (м.Чугуїв, Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв», Звіт групи дослідження засобів аварійного покидання повітряного судна адміністративної підкомісії комісії з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26 (бортовий номер 76) військової частини A4104 ч. Чугуїв, Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка сталася 25 вересня 2020 року о 20 годині 45 хвилині в районі аеродрому «Чугуїв» (а.с.105-250 том 2, а.с.1-247 том 3, а.с.1-154 том 4).
Комісією з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш визначено такі головні причини катастрофи: системні порушення правил виконання польотів у військовій частині НОМЕР_3 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, недостатній контроль керівним льотним складом за дотриманням встановлених правил і процедур виконання польотів у транспортній авіаційній ескадрильї; порушення у методиці льотної підготовки, фальсифікація рівня підготовки курсантів; виконання льотним складом польотів «конвеєром» на літаку Ан-26Ш, не передбачених Керівництвом з льотної експлуатації літака Ан-26; недотримання командирами екіпажів порядку виконання польотів у відповідності до планової таблиці польотів; перебування на борту повітряного судна осіб, які не були передбачені плановою таблицею у шостому польоті (два військовослужбовці); перевищення кількості членів екіпажу навчального салону (курсантів- штурманів) на 8 чоловік; недостатня професійна підготовка льотчика-інструктора до дій в особливих ситуаціях у польоті; незнання командиром екіпажу дій при заході на посадку і посадці літака з двома працюючими двигунами при фіксованому максимальному зливі пального системою ПРТ-24 на одному із двигунів з причини відсутності у військовій частині Змін до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26 з відповідними рекомендаціями льотному складу; ненавченість всебічному аналізу характеру локальної відмови авіаційної техніки з прогнозуванням появи можливих ризиків та подальших дій всього екіпажу, які, у їх поєднанні, призвели до переростання особливої ситуації в аварійну та катастрофічну; невиконання командиром екіпажу запланованого зарулювання на стоянку літаків після п'ятого польоту для підготовки літака та екіпажу до повторного вильоту; неприпинення керівником польотів на аеродромі фактів порушення планової таблиці польотів командиром екіпажу; не встановлення заборони на виконання зльотів «конвеєром» замість обрулювання, ненадання виконавчої команди на зарулювання для підготовки літака та екіпажу до повторного вильоту.
Комісією з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш зазначено, що безпосередньою причиною катастрофи була сукупність помилкових рішень та дій командира екіпажу (пов'язаних з неправильним визначенням посадкової конфігурації механізації крила літака при заході на посадку, помилками у техніці пілотування під час зниження на посадковому курсі, втратою контролю за темпом падіння швидкості польоту при зменшенні кута зниження та екстреним збільшенням потужності лише правого двигуна, недостатньою навченістю пілотування літака з несиметричною тягою), які у причинно-наслідковому взаємозв'язку призвели до виведення літака на режим звалювання з подальшим некерованим падінням висоти, з виводом із якого командир екіпажу не зміг справитись.
23.10.2020 Міністром оборони України на підставі статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України видано наказ №10, яким на час проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, призначеного наказом №350, позивача було усунуто від виконання службових обов'язків начальника ХНУПС (а.с.153 том 1).
В подальшому, 14.01.2021 Міністром оборони України видано наказ «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» №1 КП ДСК, пунктом 3 якого, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині сумлінного і чесного виконання військового обов'язку, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, порушення вимог статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині вимагання від підлеглих виконання ними вимог статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, неналежне керування системою забезпечення безпеки польотів у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, не встановлення дієвої системи контролю за виконанням польотів у підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 , недостатній контроль за готовністю військової частини НОМЕР_3 до польотів з урахуванням рівня забезпечення безпеки польотів, невиконання обов'язків щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в університеті та підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 , невиконання обов'язків щодо безпосереднього керівництва командирськими польотами у військовій частині НОМЕР_3 , систематичне порушення вимог з питань забезпечення безпеки під час організації і проведення польотів у військовій частині НОМЕР_3 згідно з вимогами нормативних документів, нездійснення дієвого контролю за дотриманням безпеки польотів щодо попередження аварійності з вини особового складу, неналежний особистий контроль за проведенням польотів у військовій частині НОМЕР_3 , незадовільну організацію профілактичної роботи з запобігання авіаційним подіям, невжиття заходів щодо заборони або обмеження польотів у разі виявлення порушень установлених правил, що призвело до тяжких наслідків із загибеллю особового складу та зруйнуванням авіаційної техніки, наказано ОСОБА_1 звільнити з військової служби через службову невідповідність (а.с.16-35 том 2).
09.04.2021 Міністром оборони України видано наказ №108, пунктом 5 параграфу 3 якого генерал-майора ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника Харківського національного університету Повітряних Сил, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність).В наказі зазначено про те, що позивач звільняється на підставі накладеного Міністром оборони України дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність (наказ Міністра оборони України від 14.01.2021 № 1 КП ДСК)» (а.с.а.с.187 том 4).
На підставі і на реалізацію пункту 5 параграфу 3 наказу №108 у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України 16.04.2021 командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по стройовій частині) №73, у пункті 1 (в редакції пункту 10 наказу командира військової частини. НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2021 №78) зазначено про звільнення позивача, який перебуває в розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника ХНУПС, відповідно до пункту 5 параграфу 3 наказу №108 з військової служби в запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також про використані позивачем відпустки, про виплату йому компенсації за невикористані дні щорічних основних і додаткових відпусток, про виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення і надбавки за особливості проходження військової служби та невиплату грошової допомоги для вирішення соціально- побутових питань і позбавлення грошової премії. В подальшому пунктом 7 виданого 20.05.2021 командиром військової частини НОМЕР_1 наказу №95 були скасовані пункт 1 наказу № 73 та пункт 10 наказу №78, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_5 Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 09.07.2021 № 350/104/2689 (а.с.110-115 том 6).
Також на підставі і на реалізацію пункту 5 параграфу 3 наказу №108, пункту 1 наказу №73 (в редакції пункту 10 наказу №78) начальником ХНУПС 07.05.2021 було видано наказ №100, пунктом 2 якого генерал-майора ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника ХНУПС, звільненого наказом Міністра оборони України від 09.04.2021 №108 з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «д» (через службову невідповідність), наказано вважати, що справи та посаду начальника ХНУПС здав, з університетом розрахувався і направлено його для зарахування на військовий облік до Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Рівненської області. З 07 травня 2021 року виключено зі списків особового складу ХНУПС та всіх видів забезпечення (а.с.116 том 6).
Також на підставі витягу з пункту 8 наказу №95 начальником ХНУПС 21.05.2021 було видано наказ №112, пунктом 21 якого внесено зміни до пункту 2 наказу №100 щодо розрахунку, виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивача, як колишнього начальника ХНУПС, а саме щодо підстав його видання (а.с.117 том 6).
Крім цього, слідчими Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020000000000791, в рамках якого 30.04.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, а саме про те, що він підозрюється у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (а.с.8-43 том 6).
Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, Міністр оборони України, маючи відповідні дискреційні повноваження, прийняв обґрунтоване рішення про відсутність необхідності у призначенні службового розслідування, позаяк всі обставини, які мали значення для прийняття ним рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, були встановлені під час технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, яке оформлене Актом технічного розслідування, а також звітом, служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 82), затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за № 385/8984 (далі - Наказ № 82), не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки пунктом 2 Наказу № 608 визнано таким, що втратив чинність, Наказ № 82 ; Університет є органом військового управління і суб'єктом авіаційної діяльності державної авіації, оскільки здійснює експлуатацію літаків, виконання і забезпечення польотів та підготовку авіаційного персоналу ; у Правилах № 256 відсутні норми, які б забороняли використовувати дані актів технічного розслідування катастрофи для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення відповідальних осіб до дисциплінарної відповідальності ; Наказ № 1 стосовно притягнення позивача вміщує власні висновки Міністра про наявність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення; суд першої інстанції вважав, що доказами у справі підтверджено, що позивач як начальник Університету, дійсно не забезпечив належне керування системою забезпечення безпеки польотів в очолюваному ним закладі, не встановив дієвої системи контролю за виконанням польотів у військовій частині НОМЕР_3 та усунувся від належного виконання обов'язків щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в Університеті та у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується Актом про результати інспекційної перевірки військової частини НОМЕР_3 від 12.02.2020 № 221/515 (далі - Акт № 221/515), іншими актами перевірки військової частини НОМЕР_3 з питань безпеки польотів, відсутністю у військовій частині НОМЕР_3 Змін до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26 ; позивачем було видано наказ про готовність військової частини НОМЕР_3 до проведення льотного навчання курсантів у 2020 році і затверджено відповідний акт перевірки її готовності в той час, коли у військовій частині були відсутні Зміни до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26; наявність в Університеті посади заступника начальника Університету з льотної підготовки не доводить відсутності вини в діях позивача, оскільки на позивачеві лежить обов'язок організації роботи із забезпечення безпеки польотів у підпорядкованих військових частинах та дієвої системи контролю за такою безпекою і в даному випадку не важливо, чи буде він це робити особисто, чи через підлеглого заступника; позивач мав право делегувати безпосереднє керівництво командирськими польотами 17 січня 2020 року заступнику начальника Університету з льотної підготовки, але аж ніяк не командиру військової частини НОМЕР_3 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
За правилами частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження військової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ (далі - Статут внутрішньої служби).
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. Згідно пункту 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язки зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Приписами статті 58 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551 -XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Положеннями наведених правових норм встановлено, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, сумлінному і чесному виконанню військового обов'язку, службових обов'язків, доручених за посадою, а також визначеними статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту - за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Як зазначалось вище, комісію з технічного розслідування причин катастрофи літака Ан-26 були виявлені недоліки в профілактичній роботі з запобігання авіаційним подіям, зокрема, з боку посадових осіб Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів на функціонування авіаційної системи, у зв'язку з чим мали місце систематичні порушення у роботі щодо забезпечення безпеки польотів, створювалися додаткові ризики у льотній роботі, профілактична робота запобігання авіаційним подіям та інцидентам виявилась неефективною і не сприяла безаварійній льотній роботі у військовій частині.
Разом з цим, виявлено факти системних порушень вимог нормативно-правових актів з питань організації, виконання, управління польотами та в підготовці екіпажу літака Ан-26 до виконання польотів.
Зокрема, з питань організації польотів виявлено:
-у порушення Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міноборони від 05.01.2015 №2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.01.2015 за № 82/26527, до польотів 25 вересня 2020 року був допущений командир екіпажу без необхідної підготовки та перевірки готовності до польотів;
-у порушення пункту 2.1 глави 2 Доповнень до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26, затверджених командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 24.11.2011, під час виконання польотів постійно допускалося перевищенні кількості курсантів-штурманів, які мали право перебувати на борту літака під час польоту;
-під час перевірки планової таблиці польотів на 25 вересня 2020 року відповідальні посадові особи військової частини НОМЕР_3 не припинили порушення щодо перевищення кількості курсантів-штурманів на борту літака.
Крім того, виявлено, що керівним складом військової частини НОМЕР_3 та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба допущено грубу фальсифікацію рівня підготовки та прискорене проходження курсантами-штурманами програм практичного навчання, а саме:
-курсанти-штурмани 2-го курсу не повинні були перебувати на борту літака тому, що вони не пройшли програму підготовки вдень, а 25 вересня 2020 року приступили до польотів уночі;
- курсанти-штурмани 4-го курсу після виконання польотів по колу заносили до льотних книжок польоти за маршрутом з комплексним використанням засобів навігації на десантування, польоти по повітряних трасах з посадкою на іншому аеродромі тощо;
- поруч із цим виявлено безпідставне спрощення навчання курсантів- штурманів - не відпрацьовувалися навички з десантування з використанням пристрілочно-тренувального парашута.
Методичними вказівками з організації та проведення льотної роботи у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на 2020 рік з метою забезпечення безпеки польотів та якісного засвоювання програми льотної підготовки курсантами на літаках Ан-26Ш комплектування навчальних груп передбачено здійснювати з розрахунку на одного інструктора до 10 курсантів-штурманів. У порушення вимог згаданих Методичних вказівок наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 12.08.2020 № 722 «Про зміни до розподілу курсантів транспортної авіаційної ескадрильї по льотним групам та закріплення за льотчиками-інструкторами та штурманами-інструкторами» були визначені навчальні групи кількістю понад 10 курсантів-штурманів (друга льотна група - 14 курсантів-штурманів, дев'ята льотна група - 12 курсантів-штурманів).
З питань підготовки до польотів командира екіпажу виявлено: станом на 25 вересня 2020 року командир екіпажу для виконання польотів уночі був недостатньо натренований, відновлення навичок під час польотів уночі відбулося з порушеннями Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міноборони від 05.01.2015 №2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.01.2015 за№ 82/26527; до польотів у повному обсязі командир екіпажу не готувався, без підготовки до польотів 22 вересня 2020 року виконав три тренувальних польоти по маршруту, а 25 вересня 2020 року - польоти як інструктор з курсантським складом; польоти вночі виконував без відповідних чергових перевірок техніки пілотування, відновлення втрачених навичок відбувалося без складання індивідуального плану після перерви в тренувальних польотах уночі більше 11 місяців.
Крім того, під час польотів 25 вересня 2020 року здійснювалося виконання непередбачених Керівництвом з льотної експлуатації літака Ан-26 та розпорядчими документами з практичного навчання курсантів 4-го курсу зльоти «конвеєром» замість запланованих плановою таблицею польотів обрулювань та зльотів з місця; було порушено норми Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26Ш щодо визначення та дотримання максимально допустимої злітної та посадкової маси, у зв'язку з чим зльоти та посадки 25 вересня 2020 року виконувалися з перевищенням максимально допустимої злітної та посадкової маси; заміна членів екіпажу (курсантів - помічників командира екіпажу) виконувалася не під час виконання обрулювання, а в польоті, відразу після виконання зльоту; порушувався передбачений плановою таблицею польотів порядок (черговість) заміни членів екіпажу - помічників командира екіпажу; після виконання п'ятого польоту не було виконано зарулювання на стоянку для підготовки літака та членів екіпажу до повторного польоту, замість цього було виконано зліт «конвеєром». Виконання зльотів конвеєром, набуло у військовій частині НОМЕР_3 системного характеру. Польоти без виконання обрулювання та зарулювання на стоянку виконувались також 22 та 24 вересня 2020 року; у шостому польоті була порушена максимально дозволена кількість членів екіпажу, які могли перебувати на борту літака; під час виконання польоту 25 вересня 2020 року вночі в умовах локальної відмови авіаційної техніки командир екіпажу не зміг всебічно проаналізувати характер цієї відмови та можливі наслідки з прогнозуванням подальших дій та можливих ризиків з метою запобігання ускладненню умов польоту.
Зазначене стало можливим унаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, зокрема, керівним складом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Про наявність порушень, які загрожують безпеці польотів, та необхідності усунення недоліків, вирішення проблемних питань і зменшення впливу небезпечних факторів - позивача повідомлялось задовго до катастрофи літака Ан-26.
Так, відповідно до Плану діяльності Головної інспекції Міноборони на 2020 рік у період з 03 лютого по 07лютого 2020 року проведено інспекційну перевірку військової частини НОМЕР_3 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Мета інспекційної перевірки полягала у вивченні стану функціонування системи управління безпекою польотів та стану безпеки польотів у військовій частині; аналізу ефективності роботи керівного складу щодо запобігання авіаційних подій; виявленні порушень і недоліків в організації польотів та їх забезпеченні, небезпечних факторів, які загрожують безпеці польотів; наданні керівному складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України об'єктивної і неупередженої інформації щодо проблемних питань з безпеки польотів авіації Збройних Сил та наданні обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення; наданні практичної і методичної допомоги командуванню військової частини щодо вирішення існуючих проблем та усунення виявлених недоліків.
За результатами інспекційної перевірки виявлено небезпечні фактори, вплив яких на авіаційну систему не усунуто, та, які прогнозуються при виконанні найбільш складних та нових завдань, негативний вплив яких на авіаційну систему керівному складу військової частини необхідно буде виключити (зменшити вплив), а саме: великі льотні навантаження на вже підготовлений льотно-інструкторський склад у зв'язку із необхідністю виконання запланованої кількості нальоту на курсантів, можливе перевантаження льотних груп; форсування підготовки молодих льотчиків-інструкторів, які мають малий досвід у льотному навчанні курсантів; неврахування індивідуальних якостей льотного складу при засвоєнні ними найбільш складних та нових завдань льотної підготовки; недостатній рівень професійної підготовки курсантського складу, теоретичних знань, умінь та навичок, необхідних для успішного виконання польотів.
Щодо оцінки стану організації польоті встановлено, що існує розбіжність у чисельності комплектування екіпажів з розрахунку на одного льотчика-інструктора.
Щодо оцінки порядку підготовки та допуску осіб групи керівництва польотами виявлено низький рівень індивідуальної підготовки та порушення оформлення допусків до польотів у зв'язку із чим особи групи керівництва були тимчасово відсторонені від керівництва польотами.
За результатами інспекційної перевірки виявлено, що головна мета діяльності керівного складу військової частини щодо запобігання авіаційних подій за період, що перевіряється, не досягнута, за показником «стан аварійності» військова частина оцінена - «незадовільно».
За сукупністю двох показників (стан аварійності та стан роботи з запобігання авіаційним подіям) загальна оцінка стану безпеки військової частини НОМЕР_3 була визначена, як така, що «не забезпечує виконання завдань за призначенням».
Начальник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба був зобов'язаний надати допомогу командиру військової частини НОМЕР_3 в усуненні виявлених недоліків та вирішенні проблемних питань в організації льотної роботи; організувати всебічний контроль за станом безпеки польотів у військовій частині НОМЕР_3 за напрямами: організація роботи із запобігання авіаційним подіям, виконання вимог нормативно-правових актів з організації польотів, забезпечення оперативною, періодичною інформацією та рекомендаціями щодо підтриманні стану безпеки польотів на прийнятному рівні; організувати систематичне проведення занять з перевіркою знань особового складу відповідно до напряму діяльності: з льотно-інструкторським та курсантським складом, з керівним складом військової частини НОМЕР_3 , з особовим складом, який задіяний в організації польотів; після усунення недоліків, які не потребують значних матеріальних витрат та вирішення проблемних питань здійснити комплексну перевірку військової частини НОМЕР_3 , з питань безпеки польотів, про її результати поінформувати Головну інспекцію Міністерства оборони України.
Таким чином, аналізуючи результати інспекційної перевірки вбачається, що більш за півроку до катастрофи літака Ан-26 позивача було повідомлено про наявність проблемних питань з безпеки польотів у військовій частині НОМЕР_3 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, виявлені порушення і недоліки в організації польотів та їх забезпеченні, небезпечні фактори, які загрожують безпеці польотів, і можуть сприяти авіаційним подіям, та необхідність вжиття системних заходів стосовно вирішення існуючих проблем та усунення виявлених недоліків.
Відповідно до Положення про командування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 30.09.2019 № 1871, з питань забезпечення безпеки під час організації і проведення польотів (перельотів) начальник Університету відповідає за виконання польотів у підпорядкованій авіаційній частині згідно з нормативними документами, які регламентують організацію їх проведення, здійснення контролю за дотриманням безпеки польотів (перельотів) і об'єктивність аналізу причин інцидентів. На нього покладається контроль за правильним та раціональним використанням матеріальних та технічних засобів забезпечення польотів, встановлення та доведення до командира навчальної авіаційної бригади заходів безпеки щодо попередження аварійності з вини особового складу. З питань забезпечення безпеки польотів начальник Університету зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль за проведенням польотів особисто, через заступників і оперативного чергового, вживати заходів щодо недопущення порушень встановленого режиму польотів; аналізувати повноту і якість виконання польотів (перельотів) Університету і давати вказівки на планування чергових польотів.
Згідно з приписами пункту 2.1 Положення про запобігання авіаційних подій в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.04.2020 № 84, в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України системою забезпечення безпеки польотів керують керівники суб'єктів авіаційної діяльності за підтримки відділу (служб) безпеки польотів та інших служб.
Керівники суб'єктів авіаційної діяльності здійснюють безпосереднє управління безпекою польотів повітряних суден і персонально несуть відповідальність за забезпечення безпеки польотів згідно із законодавством України.
Керівний склад з'єднань, установ та Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних Сил України контролюють готовність підпорядкованих військових частин (підрозділів) та їх командирів до польотів з урахуванням рівня забезпечення безпеки. Робота із забезпечення безпеки польотів повинна постійно контролюватися. Керівники суб'єктів авіаційної діяльності з фахівцями безпеки польотів організовують роботу та встановлюють систему контролю підпорядкованих військових частин (підрозділів), яка повинна забезпечувати: однозначне розуміння принципів забезпечення безпеки польотів; своєчасне попередження порушень; здатність своєчасно реагувати на зміни; володіння реальною ситуацією; умілий підбір питань та об'єктів перевірки; результативність (досягнення мети перевірки).
Водночас, обставини справи, вказують про недотримання позивачем військової дисципліни та невиконання службових обов'язків за посадою, а саме, не виконував вимог Положення про запобігання авіаційних подій в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Повітряних Сил від 30.04.2020 № 84, у порушення пунктів 2.1.1, 2.1.4, 2.1.17, 2.3.1 якого системою забезпечення безпеки польотів в Університеті не керував, готовність підпорядкованої Військової частини НОМЕР_3 до польотів з урахуванням рівня забезпечення безпеки польотів не контролював, роботу із забезпечення безпеки польотів у підпорядкованій Військовій частині НОМЕР_3 не організував, дієву систему контролю за підпорядкованою Військовою частиною НОМЕР_3 не встановив, не виконав обов'язки щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в Університеті та підпорядкованій Військовій частині НОМЕР_3 ; у порушення пункту 8.17 Керівництва з організації та проведення льотного навчання курсантів (слухачів), введеного в дію наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 14.10.2008 №600, не здійснював безпосереднє керівництво командирськими польотами 17 січня 2020 року у військовій частині НОМЕР_3 , командирські польоти проводились під безпосереднім керівництвом командира військової частини НОМЕР_3 ; у порушення Положення про командування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого наказом від 30.09.2019 №1871, не виконав вимоги з питань забезпечення безпеки під час організації і проведення польотів у підпорядкованій авіаційній частині згідно з нормативними документами, які регламентують організацію їх проведення, здійснення контролю за дотриманням безпеки польотів, дієві заходи з безпеки польотів щодо попередження аварійності з вини особового складу, не встановив та не довів їх до командира військової частини НОМЕР_3 ; особистий контроль за проведенням польотів у військовій частині НОМЕР_3 не здійснював; через незадовільну організацію профілактичної роботи з запобігання, авіаційним подіям не отримував фактичні дані про загрози безпеці польотів, не забороняв або не обмежував польоти під час виявлення порушень, установлених правил у процесі підготовки та проведення польотів.
Матеріалами справи підтверджується, що Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є юридичною особою, яка в межах компетенції здійснює діяльність в галузі державної авіації та відповідно до чинного законодавства України належить до суб'єктів авіаційної діяльності державної авіації України. На довдення цієї обставини слугують : абзац 63 пункту 2 розділу І Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.01.2015 №2, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2015 за № 82/26527; пункт 1.2 розділу І Положення про регулювання діяльності державної авіації України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10.01.2014 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 149/24926; пункти 1.1, 1.12, 1.12.2 розділу І Статуту Харківського національного університету Повітряних Сип імені Івана Кожедуба.
Таким чином, Міністр оборони України, видаючи наказ «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» №1 КП ДСК від 14.01.2021 мав усі підстави для використання даних, зафіксованих і відображених у Акті технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5806) військової частини НОМЕР_3 (м. Чугуїв Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п'ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв».
Окрім цього, в розпорядженні Міністра оборони України був також і Звіт Урядової комісії з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 р. у Харківській області. Більше того, Міністр оборони України входив до складу даної Урядової комісії в якості заступника її керівника, а тому безпосередньо брав участь в розслідуванні причин катастрофи і був обізнаний з усіма її причинами.
Крім того, наказ №1 КП ДСК від 14.01.2021 не містить відсилок до Акту технічного розслідування і Звіту Урядової комісії, а натомість вміщує власні висновки Міністра оборони України про наявність в діях відповідних посадових осіб складу дисциплінарного проступку.
Що стосується обрання ним найсуворішої міри відповідальності до позивача за вказаним наказом, то суд зауважує, що відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Міністр оборони України користується дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту. Приписами статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег; ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Разом із цим, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не встановлює конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. В даному випадку, повноваження Міністра оборони України є дискреційними, як і його оцінка з приводу наявності чи відсутності пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, а також його оцінка попередньої поведінки тієї особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів вважає, що зібраними у справі доказами підтверджено, що начальник ХНУПС дійсно не забезпечив належне керування системою забезпечення безпеки польотів в очолюваному ним закладі, не встановив дієвої системи контролю за виконанням польотів у підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 та усунувся від належного виконання обов'язків щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в університеті та підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 .
Колегія суддів вважає, що висновки апеляційної скарги стосуються самостійного трактування позивачем нормативних актів, які здійснюють оцінку обставин за наслідком виникнення авіаційної катастрофи, причин її виникнення, притягнення до відповідальності винних осіб з метою звільнення від притягнення до дисциплінарної відповідальності саме позивача, як керівника навчального закладу. Це зокрема стосується твердження апелянта про необхідність проведення службового розслідування. Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Отже, призначення службового розслідування є правом, але не обов'язком особи, яка приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04 травня 2020 року у справі № 1540/3613/18 та від 14 лютого 2019 року у справі № 802/409/17-а. Також не може бути взято до уваги твердження про необхідність проведення службового розслідування, враховуючи норми Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 (далі - Інструкція № 36). Оскільки ця Інструкція визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті під час виконання обов'язків військової служби та аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, та не впливає на необхідність призначення чи не призначення службового розслідування стосовно військовослужбовців, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби.
Крім цього, наказ Міноборони від 15.03.2004 № 82 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України», зареєстрований в Міністерстві юстиції 30.03.2004 за №385/8984 (на який здійснюється посилання у пункті 8 розділу І Інструкції № 36), відповідно до пункту 2 наказу Міноборони від 27.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, визнано таким, що втратив чинність.
В свою чергу, за правилами частини першої статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення накладається, зокрема, за невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків. Відповідно до цього, пункт 3 наказу Міністра оборони України №1 КП ДСК від 14.01.2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність, в повній мірі узгоджується з вимогами правомірності та обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що долучені позивачем наукові висновки, а саме: Науково-правовий висновок з тих питань, чи належить ХНУПС до суб'єктів авіаційної діяльності та чи належить посада начальника ХНУПС до осіб, які зобов'язані безпосередньо забезпечувати безпеку польотів (а.с.222-235 том 1), а також науково-правовий висновок з приводу того, чи є в діянні начальника ХНУПС склад кримінальних правопорушень, визначених ст.ст.416, 245 КК України (а.с.112-126 том 5), в силу вимог статей 112-113 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть вважатись доказами, мають допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковими для суду.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України (№ 4909/04)»: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що мотиви викладені у апеляційній скарзі є необґрунтованими, апелянтом не наведено жодного доказу щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 460/1061/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року