27 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8017/21 пров. № А/857/10123/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 460/8017/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя в 1-й інстанції - Дорошенко Н. О.,
час ухвалення рішення - 01.06.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 01.06.2022 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту по заробітній платі в розмірі 3,1991; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту по заробітній платі у розмірі 3,1991; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження у полуторному розмірі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження у полуторному розмірі; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018, 2019, 2020 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018, 2019, 2020 роки та виплачувати пенсію в перерахованому розмірі з 05 березня 2021 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження у полуторному розмірі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження у полуторному розмірі та зробити перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу з 05 березня 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, з 05 березня 2021 року, з врахуванням раніше здійснених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивач став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років відповідно до Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстави для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки відсутні. Зазначає, що згідно з документами, долученими до заяви про призначення пенсії від 05 березня 2021 року, для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах до стажу роботи в зоні відчуження за Списком № 1 у полуторному розмірі зараховано період роботи з 27 вересня 1994 року по 31 грудня 2009 року, згідно із статтею 56 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що становить 22 роки 10 місяців 22 дні; страховий стаж, врахований для призначення пенсії на умовах Закону, становить 39 років 11 місяців 28 днів (зарахований по 31 січня 2020 року), у тому числі час проходження військової служби в період бойових дій з 15 листопада 1987 року по 14 серпня 1988 року на підставі довідки Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04 січня 2021 року №1/5 зараховано до страхового стажу в пільговому обчисленні (один місяць служби за три місяці), що становить 2 роки 3 місяці; період роботи в зоні відчуження з 27 вересня 1994 року по 31 грудня 2003 року (до 01.01.2004) зараховано у полуторному розмірі (13 років 10 місяців 22 дні). Звертає увагу, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, а тому підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року у пільговому обчисленні немає. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 05 березня 2021 року після подання заяви, позивач отримує пенсію за вислугу років на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на звернення позивача щодо перерахунку пенсії (а.с.17-19) листом від 20 травня 2021 року №3914-3454/А-02/8-1700/21 повідомило, що для визначення права на пенсію за віком враховано страховий стаж за період роботи в зоні відчуження з 27 вересня 1994 року по 31 грудня 2003 року у полуторному розмірі, що становить 13 років 10 місяців 22 дні. Підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року у пільговому обчисленні немає. (а.с.24). Також вказано про те, що для обчислення пенсії за віком враховано середню заробітну плату по країні за 2014 - 2016 роки (а.с.25 зворот).
Не погодившись з такою позицією відповідача, вважаючи, що має право на розрахунок розміру пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 січня 2020 року, а також на перерахунок пенсії з врахуванням коефіцієнту заробітної плати 3,1991, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження, у полуторному розмірі, оскільки позивачем подані документи на підтвердження роботи у спірний період та з 01 січня 1993 року відповідними постановами Уряду, в тому числі й постановою від 27 квітня 2006 року №571 (зі змінами) обумовлювалось зарахування в полуторному розмірі періодів роботи (служби) в зоні відчуження для визначення права на пенсію на пільгових умовах. Крім того, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком з 05 березня 2021 року застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії, за 2014 - 2016 роки, оскільки у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, питання щодо конкретного розміру пенсії з урахуванням викладених висновків суду відповідачем у межах цієї справи не досліджувалось, а тому вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту по заробітній платі в розмірі 3,1991 є передчасними.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За приписами ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Ст.1 Закону №1058-ІV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом ч.1 ст.2 Закону №1058-IV перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Ч.2 ст.24 Закону №1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом ч.3 ст.24 Закону №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Таким чином, до 01 січня 2004 року стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Питання правомірності дій відповідача щодо не зарахування у пільговому обчисленні до страхового стажу позивача періодів роботи в зоні відчуження з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2020 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи
При цьому, згідно з п.4 постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497-378 було встановлено, що у період 1988-1990 років час роботи працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження зараховується у полуторному розмірі в трудовий стаж та в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
Дію вказаної постанови у подальшому було продовжено постановою Ради Міністрів СРСР №1136 "Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КРПС, Ради Міністрів СРСРО та ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497".
За змістом п.10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок), визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №250, від 30 червня 1998 року №982, від 07 лютого 2000 року №223, від 29 січня 2003 року №137, від 27 квітня 2006 року №571, від 10 вересня 2008 року №831"Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" (з наступними неодноразовими змінами) передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження", яка відповідно до повноважень Кабінету Міністрів України, делегованих ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлює правила пільгового обчислення стажу роботи в зоні відчуження, є самостійною правовою підставою для обчислення стажу роботи в зоні відчуження, який враховується при обчисленні коефіцієнту страхового стажу при визначенні розміру пенсії, незалежно від наявності підстав для застосування Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.
Отже постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 надано особам, які постійно працювали (працюють) або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, додаткові соціальні гарантії при призначенні пенсії.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, ст.62 Закону №1788-XII передбачає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За змістом п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18 листопада 2005 року №383 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Як вбачається із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 27 вересня 1994 року по 17 травня 2010 року служив у Державній пожежній охороні безперервно (а.с.55 зворот).
27 липня 2010 року ОСОБА_1 прийнятий в Компанію "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" на виконання проекту "Грантова угода (Чорнобильський фонд "Укриття": Новий безпечний конфаймент" (Франція) в Україні) на посаду інспектора по РАВ, з 01 серпня 2016 року переведений на посаду провідного фахівця (з радіаційної безпеки). 31 травня 2019 року звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
З 27 травня 2019 року по 31 січня 2020 року працював в компанії "Холтек Інтернешнл" на посаді провідного інженера. Крім того, у довідці від 31 січня 2020 року зазначено, що компанія "Холтек Інтернешнл" знаходиться у зоні Чорнобильського відчуження (а.с.48).
При цьому, зі змісту довідки від 02 травня 2018 року №18, виданої Головним управлінням ДСНС України у Київській області, вбачається, що позивач безпосередньо був зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 і постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальних питань від 09 березня 1988 року №122 з 27 вересня 1994 року по 31 грудня 2009 року ЧАЕС (а.с.45).
Час вказаної праці зараховується до стажу при призначенні пенсії до 01 січня 1988 року у потрійному розмірі, а у 1988-2009 роках у полуторному розмірі (а.с.12, 45).
Крім того, зі змісту довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 02 травня 2018 року №19 вбачається, що позивач працював повний робочий день в 1 загоні державної пожежної охорони Головного управління МНС України в Київській області (по охороні Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" та м. Славутич) і за період: з 01 січня 2010 року по 17 травня 2010 року в 1 загоні державної пожежної охорони Головного управління МНС України в Київській області (по охороні Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська AEC" та м.Славутич) виконував роботу в зоні відчуження за посадою заступника начальника загону, що передбачена Списком № 1 розділ XXII пiдроздiл I позиції 22.1-г ПКМУ від 16 січня 2003 року №36 код КП 6264 підстава наказ ГУ ДСНС України у Київській області від 03 вересня 2013 року №183 (а.с.13).
Підстава для видачі - висновок Державної експертизи умов праці від 20 вересня 2013 року №138, накази з особового складу, особова картка з грошового утримання, архівна особова справа
Додаткові відомості - атестація робочого місця проведена вперше (а.с.13, 60).
Крім того, довідкою від 27 червня 2019 року №157 підтверджується, що ОСОБА_1 працював у зоні відчуження в Компанії " Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді інспектора з РАВ, провідний фахівець (з радіаційної безпеки) з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року (а.с.14, 64).
Факт роботи у компанії "Холтек Інтернешнл" в Чорнобильській зоні відчуження з 27 травня 2019 року по 31 січня 2020 року підтверджується довідкою від 31 січня 2020 року, виданою компанією "Холтек Інтернешнл" (а.с.15, 48).
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х ВС: 100%х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Таким чином, сума місяців страхового стажу є одним з чинників, від якого залежить розмір пенсії.
Колегія суддів зазначає, що з 01 січня 1993 року постановами Уряду врегульовано питання щодо зарахування в полуторному розмірі періодів роботи (служби) в зоні відчуження для визначення права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, у постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №571, від 10 вересня 2008 року №831.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі 373/188/17.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження, у полуторному розмірі.
Щодо висновку суду першої інстанції в частині підставності позовних вимог про не проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018, 2019, 2020 роки, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, наведені вище приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Матеріалами справи стверджується, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що сторонами не заперечується.
Однак, як правильно зазнчив суд першої інстанції, з 05 березня 2021 року позивачу виплачується пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV, а тому і за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом №1058-ІV.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Щодо вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту по заробітній платі в розмірі 3,1991, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така є передчасною, оскільки одним із головних чинників при розрахунку середньої заробітної плати для призначення пенсії є індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, на обчислення якого впливають як кількість врахованих періодів роботи працівника, так і сума заробітної плати, що враховується для призначення пенсії, однак під час розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідачем при призначені позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV протиправно не було до зараховано до страхового стажу позивача періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження у полуторному розмірі та не враховано показника середньої заробітної плати по країні за 2018, 2019, 2020 роки, а тому врахування пенсійним органом на виконання цього судового рішення зазначених судом періодів роботи позивача та показника середньої заробітної плати по країні за три роки, що передували даті призначення пенсії, матиме наслідком зміну розмірів складових формули визначення заробітної плати для обчислення пенсії, у тому числі й індивідуального коефіцієнта заробітної плати. Таким чином, питання щодо конкретного розміру пенсії з урахуванням викладених вище висновків суду відповідачем у межах даної справи не досліджувалось, а тому є передчасними.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні періодів роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2010 року, з 27 липня 2010 року по 31 травня 2019 року та з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року в зоні відчуження, у полуторному розмірі, оскільки позивачем подані документи на підтвердження роботи у спірний період та з 01 січня 1993 року відповідними постановами Уряду, в тому числі й постановою від 27 квітня 2006 року №571 (зі змінами) обумовлювалось зарахування в полуторному розмірі періодів роботи (служби) в зоні відчуження для визначення права на пенсію на пільгових умовах. Крім того, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком з 05 березня 2021 року застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії, за 2014 - 2016 роки, оскільки у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, питання щодо конкретного розміру пенсії з урахуванням викладених висновків суду відповідачем у межах цієї справи не досліджувалось, а тому вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту по заробітній платі в розмірі 3,1991 є передчасними.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 460/8017/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року.