Справа № 120/13253/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Грушковська Л.Ю.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
26 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправними дії та протиправну бездіяльність службових осіб Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради, які виявилися у непроведенні засідань адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради в терміни, що визначені нормами чинного законодавства та з періодичністю два рази на календарний місяць;
- визнати протиправними дії службових осіб Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради, які виявилися у неоформлені протоколу № 02/05 від 16.08.2021 року із дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки зазначені висновки у вказаній постанові «відповідно до статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення оформлено з порушенням термінів» не є рішенням комісії по даному адміністративному правопорушенню;
- визнати протиправними дії службових осіб Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради, які виявилися у не проведенні будь-яких застережень та дій до громадянки ОСОБА_3 та не зазначення таких відомостей в постанові за № 02/05 від 16.08.2021 щодо недопущення повторення вчинення нею певних протиправних дій в подальшому, які б класифікувалися за статтею 152 КУпАП та відповідали б вимогам частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», де зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту, прилеглу до цих об'єктів територію, дотримуватись правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів;
- скасувати постанову № 02/05 від 16.08.2021 Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради, як таку, що постановлена із порушенням норм чинного законодавства, посилання на норми чинного законодавства, що порушені зроблені в даному адміністративному позові
- зобов'язати Адміністративну комісію виконавчого комітету Жмеринської міської ради прийняти рішення та оформити належний протокол із засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради із дотриманням при цьому вимог чинного законодавства, яке регулює порядок оформлення постанов про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями органів місцевого самоврядування.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області позов задоволено частково.
А саме, суд вирішив скасувати постанову Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради №02/05 від 16.08.2021 року, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 152 КУпАП закрити.
У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження у справи, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ від 16.06.2021 року №370748, складеного старшим ДОП СП Жмеринського РВП Федоруком Д.О. відносно ОСОБА_3 , остання 02.06.2021 року о 16:00 годин викинула бур'яни (сміття) на землю, яка перебуває у сервітутному користуванні та розташована в с. Мала Жмеринка, чим порушила Правила благоустрою населених пунктів Жмеринської об'єднаної територіальної громади (а.с 25).
На адресу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жмеринської міської ради адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, надійшли від районного відділу поліції 18.06.2021 року.
Засідання адміністративної комісії Жмеринської міської ради, на розгляд якої був винесений протокол серії ВАБ № 370748 від 16.06.2021 року, складений ДОП СП Жмеринського РВП капітаном поліції Федоруком Д.О. відносно ОСОБА_3 , відбулося 16.07.2021 року. Однак, в зв'язку з неявкою ОСОБА_3 на вказане засідання через невчасне отримання повістки про виклик, розгляд протоколу було перенесено на наступне засідання комісії.
16.08.2021 року на черговому засіданні Адміністративної комісії було розглянуто вищевказаний протокол та винесено постанову №02/05, якою встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог статті 254 КУпАП, а отже провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях громадянки ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач, яка була ініціатором притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанову №02/05 від 16.08.2021 року винесено в порушення вимог ст. 247 КУпАП, а тому наявні всі підстави для її скасування.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо протиправності дій та бездіяльності службових осіб адміністративної комісії Виконавчого комітету Жмеринської міської ради щодо непроведення засідань адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради в терміни, що визначені нормами чинного законодавства та з періодичністю два рази на календарний місяць, а також у неоформленні протоколу № 02/05 від 16.08.2021 року із дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки зазначені висновки у вказаній постанові, а саме, «відповідно до статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення оформлено з порушенням термінів» не є рішенням комісії по даному адміністративному правопорушенню; у не проведенні будь-яких застережень та дій до громадянки ОСОБА_3 та не зазначення таких відомостей в постанові за № 02/05 від 16.08.2021 щодо недопущення повторення вчинення нею певних протиправних дій в подальшому, які б класифікувалися за статтею 152 КУпАП та відповідали б вимогам частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», де зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту, прилеглу до цих об'єктів територію, дотримуватись правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання прийняти рішення та оформити належний протокол засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради із дотриманням при цьому вимог чинного законодавства, яке регулює порядок оформлення постанов про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями органів місцевого самоврядування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.
Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, відзначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В даному випадку, суд апеляційної інстанції не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині визнання постанови Адміністративної комісії виконавчого комітету Жмеринської міської ради №02/05 від 16.08.2021 року такою, що винесена в порушення ст. 247 КУпАП.
До того ж, позивач - апелянт у даному провадженні, з даним фактом погоджується та не заперечує вказане, а доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи, якими позивач керувався в обгрунтування власних позовних вимог та які вже отримали оцінку судом першої інстанції.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із ст. 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови відповідача №02/05 від 16.08.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана постанова прийнята адміністративною комісією в порушення приписів ст. 247 КУпАП, якими визначенні підстави, що унеможливлюють відкриття провадження в справі про адміністративне правопорушення та за наявності яких розпочате провадження підлягає закриттю.
Колегія суддів погоджується з такою оцінкою суду першої інстанції, та зазначає, що оскільки адміністративна комісія виконавчого комітету Жмеринської міської ради є органом, яким розглядаються справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 152 КУпАП, то ним повинні бути дотримані вимоги КУпАП при притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За загальним правилом відповідно до ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Колегія суддів зазначає, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом, не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу.
Колегія суддів вважає, що оформлення протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням термінів є неправомірним та має наслідком суттєве порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таке порушення не може вважатися суто формальним, а є достатнім для захисту прав особи шляхом скасування спірної постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі позивач не спростовує наведених обставин, проте посилається на обов'язок суду встановити відповідність оскаржуваної постанови №02/05 від 16.08.2021 року вимогам КУпАП, а також зобов'язати відповідача прийняти будь-яке рішення стосовно правопорушника ОСОБА_4 .
Колегія суддів відхиляє такі посилання апелянта, оскільки, по-перше - судом першої інстанції була надана вірна оцінка постанові відповідача №02/05/ від 16.08.2021 року в розрізі встановлених у справі обставин та наданих сторонами доказів, а по-друге - самим відповідачем в свій час було надано оцінку матеріалам справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та зроблено висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення в її діях.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та зроблено вірний висновок про необгрунтованість частини вимог позивача.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом - позивачем по справі, конкретно не зазначено, ні в позовній заяві до суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі про те, на захист якого законного інтересу мало місце її звернення до адміністративного суду саме з таким позовом і яким чином дії чи бездіяльність відповідача, а також оскаржуване рішення, породжують правові наслідки для позивача, оскільки у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально - правової заінтересованості) адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження, а у випадку відкриття - закриває провадження у справі.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.