Справа № 580/8623/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Анжеліка БАБИЧ
Іменем України
25 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2021:
- №357318280901, яким застосовано штраф у розмірі 400000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції, 21081103», код платежу 21081100;
- №357418280901, яким застосовано штраф у розмірі 80000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції, 21081103», код платежу 21081100.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач (код ЄДРПОУ 00388932) зареєстрований як юридична особа з 04.11.1994. Основний вид діяльності - « 01.64 Оброблення насіння для відтворення». Взятий на облік, як платник податків та як платник єдиного внеску.
Начальник управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_1 06.04.2021 звернувся листом №304/18-28-09-01-15 до начальника ГУ ДПС у Сумській області, в якому пропонував провести перевірку у позивача за адресою: Сумська обл., смт.Миколаївка, вул.Мусієнко, 22. Зазначив, що попередньо встановлено ймовірне порушення ст. 230.1.2 Податкового кодексу України (далі - ПК) щодо торгівлі та переміщення пального на акцизних складах за уніфікованими №1010683 без реєстрації рівнемірів та витратомірів в Єдиному реєстрі.
Фактичну перевірку проведено відповідно до наказу відповідача від 06.04.2021 №572-кп «Про проведення фактичної перевірки» за місцем провадження діяльності позивача за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт.Миколаївка, вул.Мусієнко, буд.22.
За результатами перевірки посадові особи відповідача склали акт від 16.04.2021 №1958/А/18-28-09-01/00388932 про її результати з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, згідно висновків якого за позивачем виявлені порушення вимог підп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК, відповідальність за які передбачена в п.1281.3 ст.1281 цього Кодексу.
Зокрема, перевіркою встановлено наявність 20-ти резервуарів, які використовуються для зберігання та реалізації пального на паливному складі. Двадцять рівнемірів-лічильників магнітострикційні «Veeder Root» та чотири витратоміри-лічильники пального ПРК Славутич зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) 06.05.2020. Відповідно до акцизних накладних зареєстрованих позивачем в Єдиному реєстрі акцизних накладних з акцизного складу за уніфікованим номером 1010683 у періоді з 01.04.2020 до 18.04.2020, з 20.04.2020 до 06.05.2020 здійснювалося відвантаження (реалізація та переміщення) пального. Перевіркою поданих до контролюючого органу електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального у формі Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, встановлено, що розпорядник акцизного складу (позивач) не подав Довідки за наступні дні, в які згідно з даними Реєстру здійснювалося відвантаження пального: з 01.04.2020 до 18.04.2020, з 20.04.2020 до 06.05.2020. Загальна кількість неподаних електронних документів (Довідок) складає 35.
Згідно з описовою частиною Акту позивач має 1 ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, 1 ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним, 1 ліцензію на право зберігання пального, зареєстрований акцизний склад «АЗС №6».
Відповідно до Акту перевіркою встановлено: відсутність реєстрації 20 рівнемірів-лічильників пального, розташованих на акцизному складі за уніфікованим номером №1010683, у Реєстрі в періоді з 01.04.2020 до 06.05.2020; відсутність реєстрації 4 витратомірів-лічильників пального, розташованих на акцизному складі за уніфікованим номером №1010683, у Реєстрі в періоді з 01.04.2020 до 06.05.2020.
Витягом з Єдиного реєстру акцизних накладних за період з 01.04.2020 до 26.03.2021 підтверджується продаж пального позивачем у вказаному вище періоді.
Позивач 29.04.2021 подав до відповідача заперечення до Акту, в якому зазначив, що введений в Україні карантин є форс-мажорною обставиною, яка позбавила ТОВ «АМАТЕК» виконати зобов'язання за вказаним вище договором, що стало надзвичайною і непередбаченою обставиною для позивача, унеможливила виконання вимог п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230, п.п.12, 18 Підрозділу 5 Розділу ХХ ПК.
Відповідач 20.05.2021 листом №6435/6/18-28-09-01-13 повідомив позивачу, що залишає його заперечення без задоволення, висновки Акту фактичної перевірки - без змін.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 24.05.2021:
- №357318280901 про застосування штрафу в розмірі 400000 грн (20*20000 грн) за відсутність реєстрації в Реєстрі 20 рівнемірів-лічильників у періоді з 01.04.2020 до 06.05.2020, що є порушенням підп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК та відповідальність передбачена згідно з п.1281.1 ст.1281 ПК;
- №357418280901 про застосування штрафу в розмірі 80000 грн (4*20000 грн) за відсутність реєстрації 4 витратомірів-лічильників в Реєстрі в періоді з 01.04.2020 до 05.04.2020;
- №357518280901 про застосування штрафу в сумі 35000 грн за неподання електронних документів, що містять фактичні залишки пального та обсяг обігу пального (у формі Довідок), загальною кількістю 35 (за 35днів).
За результатами адміністративного оскарження, рішенням від 15.09.2021 вих.№31181/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України скасувала податкове повідомлення-рішення №357518280901, а решту залишила без змін.
Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що доводи позивача щодо звільнення від відповідальності із-за запровадженого в Україні карантину не обґрунтовані.
Водночас, суд першої інстанції вказав, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач не направив контролюючому органу за основним місцем податкового обліку позивача матеріалів вказаної перевірки; фактом податкового порушення вважається не обладнання та/або відсутність реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника та/або витратоміра-лічильника, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Штрафна санкція розраховується від кількості таких незареєстрованих приладів; притягуючи спірними рішеннями до відповідальності за факт відсутності в проміжку дат, що минули на дату фактичної перевірки, в Реєстрі зареєстрованих приладів обліку пального, відповідач фактично всупереч вимог закону притягнув до відповідальності за несвоєчасне виконання платником обов'язку зареєструвати їх до 01.04.2020.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° C, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 перехідних положень ПК, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Згідно пункту 18 підрозділу 5 перехідних положень ПК України, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).
Відповідно до п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. За невиконання такої вимоги закон встановлює відповідальність.
Законом України від 18.12.2019 №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни. Відповідно до абзацу шостого пункту 1 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" слова і цифри "1 січня 2020 року" замінено словами і цифрами "1 квітня 2020 року. Установити, що у період з 1 квітня 2020 року по 1 липня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі".
Вказані зміни набрали чинності з 29.12.2019. Отже, позивач зобов'язаний обладнати акцизний склад витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в строки не пізніше 01.04.2020.
Як вірно встановив суд першої інстанції, позивач визнає факт відсутності у періоді з 01.04.2020 до 06.05.2020 обладнання витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Реєстрі АЗС за спірною адресою.
У свою чергу, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що на дату проведення перевірки суттю допущеного позивачем порушення є несвоєчасне встановлення та реєстрація відповідних приладів, що унеможливлює кваліфікацію цього порушення як «необладнання та/або відсутність реєстрації».
Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими, оскільки ні дата перевірки, ні момент встановлення фактів порушень, не є обставинами, які у даному випадку звільняють особу від передбаченої п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК відповідальності. Факт того, що на час проведення перевірки порушення були усунуті, не спростовує факту існування таких порушень у певний період.
За таких обставин, встановлення позивачем відповідних приладів та здійснення їх реєстрації станом на час проведення перевірки, не свідчить про те, що у період з 01.04.2020 до 06.05.2020 такі прилади не були встановленні та зареєстровані. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у діях (бездіяльності) позивача наявний склад правопорушення, передбачений п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК.
Щодо доводів про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили встановлення відповідних приладів, колегія суддів зазначає таке.
Так, позивач 15.08.2019, як покупець, підписав з ТОВ «АМАТЕК», як продавцем, договір №1508/19-2 купівлі-продажу паливо-роздавальних колонок (Gilbarco), занурювальних насосів Red Jacket, систем вимірювання палива Veeder Root, а також FAFNIR, запасних частин, розхідних матеріалів для автозаправних станцій (АЗС) (далі - ТМЦ).
Згідно з підп.2.2 п.2 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність (поставити) ТМЦ покупцеві протягом 20 робочих днів за умовою наявності ТМЦ на складі з моменту отримання 100% оплати за узгоджені ТМЦ, якщо інший термін не передбачений сторонами.
У підп.7.1. п.7 договору вказано, що при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов'язань за цим договором внаслідок обставин непереборної сили, а саме пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади або інших незалежних від сторін обставин, термін (строк) виконання зобов'язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов'язана письмово протягом 5 робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходи для зменшення заподіяння збитків другій стороні. Згідно з підп.7.4. п.7 договору факт настання обставин непереборної сили повинен підтверджуватися довідкою Торгово-промислової палати України.
Позивач 12.11.2019 листом №12/09 звернувся до вказаного контрагента, в якому просив забезпечити постачання вказаних вище товарів та забезпечити їх встановлення і сертифікацію (повірку) не пізніше 01.01.2020.
ТОВ «АМАТЕК» 30.12.2019 листом №30/12/19 повідомило про необхідність проведення робіт із встановлення ТМЦ у різних регіонах України та узгодження остаточних строків поставки і проведення робіт до 01.04.2020.
Також, ТОВ «АМАТЕК» 18.03.2020 надіслало позивачу повідомлення №18/03/20 про виникнення обставин непереборної сили та перенесення строків виконання зобов'язань. Наголосило, що не є виробником обумовлених договором ТМЦ та імпортує таке обладнання із-за кордону. 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила пандемію через поширення у світі Covid-19. Встановлений карантин став надзвичайною обставиною непереборної сили, яка спричинила порушення звичайних ділових зв'язків та унеможливлення виконання договірних зобов'язань із поставки обладнання (ТМЦ) постачальниками Товариства. Починаючи з 13.03.2020, на виконання рекомендацій Міністерства охорони здоров'я України та головного санітарного лікаря України Товариство запровадило жорсткі профілактичні та проти-епідеміологічні заходи, спрямовані на не допущення гострої респіраторної хвороби Covid-19. Станом на 18.03.2020 значна частина персоналу Товариства має симптоми респіраторних захворювань, а тому не допускаються до виконання обов'язків і перебувають на самоізоляції. Ознаки таких захворювань мають і працівники підрядних організацій, які мають забезпечити виконання пуско-налагоджувальних робіт із встановлення обладнання на об'єктах позивача. В порядку абз.2 підп.7.2. п.7 договору підтвердило взяті на себе зобов'язання за договором та їх виконання у найближчий строк після покращення епідеміологічної обстановки та відміни Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів.
Таким чином, контрагентом позивача вказано, що неможливість поставки та забезпечення встановлення рівномірів-лічильників зумовлена введенням на території України карантину. Він зобов'язався поставити та встановити рівноміри-лічильників у найближчий строк після покращення епідеміологічної обстановки та відміни Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів.
У свою чергу, вищезазначений лист є підтвердженням того, що позивач здійснив замовлення, оплату та усіх залежних від нього заходів, щодо встановлення рівнемірів-лічильників, однак у зв'язку з об'єктивних причин не мав змоги до 01.04.2020 обладнати наявні у нього резервуари.
Водночас, колегія суддів не може погодитися з тим, що у спірному випадку мали місце само форс-мажорні обставини, адже, як вірно підкреслено апелянтом, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» такі обставини підтверджуються, за заявою зацікавленої особи, сертифікатами, які видає Торгово-промислова палата України чи її регіональні органи. Однак указаного вище документа позивач не подав.
При цьому, наданий позивачем експертний висновок від 24.12.2021 №В-1264 Черкаської торгово-промислової палати стосується невиконання зобов'язань ТОВ «АМАТЕК» та не містить посилань на поважність невиконання позивачем спірних вимог податкового законодавства.
Окрім того, знаючи про свій обов'язок зі встановлення витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та їх реєстрації у встановленому порядку, відповідач здійснював у спірний період реалізацію пального, що є порушенням прямої заборони, визначеної ст. 230 ПК.
Відтак, за даних обставин, наявність обставин, які ускладнили виконання певних зобов'язань у договірних відносинах з контрагентами позивача, не знімає з останнього відповідальності, передбаченої п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК.
Посилання на те, що відповідач не направив контролюючому органу за основним місцем податкового обліку позивача матеріалів спірної перевірки, наведених вище висновків суду не спростовують.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити.
Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 27.10.2022.