27 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23725/21
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року у справі № 420/23725/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
29.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №184 від 13.09.2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», ухвалене П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відносно прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури Одеської області №2330к від 20.102021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 29.10.2021 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області з 30.10.2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення і до дати постановлення судового рішення;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора визначити відповідну кадрову комісію та призначити додатковий день (день, час, місце) для повторного складання ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проходження другого етапу атестації програмне забезпечення працювало не коректно, що призвело до погіршення його стану здоров'я. Означене слугувало підставою для звернення до кадрової комісії із заявою щодо повторного проходження другого етапу атестації. За наслідками розгляду вказаного звернення ОСОБА_1 було призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. При цьому, ОСОБА_1 виключено зі списків осіб, які 04.11.2020р. іспит не склали. У подальшому, не зважаючи на наявність чинного рішення першої кадрової комісії щодо призначення нової дати складання іспиту, п'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 13.09.2021р. №184 про неуспішне проходження прокурором атестації. На думку позивача, п'ятнадцята кадрова комісія позбавлена повноважень переглядати рішення першої кадрової комісії щодо призначення нової дати складання іспиту. Також, ОСОБА_1 акцентував увагу на тому, що в межах спірних правовідносин ліквідація або реорганізація органу прокуратури не відбулася, а тому його звільнення є незаконним.
Не погоджуючись із позовними вимогами Одеською обласною прокуратурою до суду першої інстанції подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 набрано 87 балів, що є меншим прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. У зв'язку з чим, рішенням п'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021р. №184 ОСОБА_1 визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію. У зв'язку з чим, наказом керівника Одеської обласної прокуратури №2330к від 20.10.2021 року позивача звільнено із займаної посади та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру". Як стверджував відповідач, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестаціє є тим юридичним фактом, що зумовлює звільнення прокурора. При цьому, на думку відповідача, для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури реорганізація або ліквідація такого органу прокуратури, у даному випадку, не вимагається.
Відповідач - Офіс Генерального прокурора з позовними вимогами також не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію ОСОБА_1 погодився її пройти на умовах, визначених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019р. №221, який є чинним. Відповідач стверджував, що процедуру атестації проведено без будь-яких дискримінаційних ознак. Між тим, тести інструменту «PSYMETRICS» пройшли перевірку, відповідають усім вимогам, а тому застосовувалися під час складання іспиту. Як зазначав Офіс Генерального прокурора, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивач набрав 87 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту. При цьому, про технічні та інші поважні причини, які б слугували підставою для перенесення або призначення нового часу іспиту прокурор кадрову комісію не повідомляв. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не набрано прохідного балу для успішного складання іспиту п'ятнадцятою кадровою комісією 13.09.2021р. прийнято рішення №184 про неуспішне проходження атестації. У подальшому, на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ керівником Одеської обласної прокуратури винесено наказ №2330к від 20.10.2021 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади та органів прокуратури.
Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом позивачем до окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що заяву про намір перейти до відповідної прокуратури ОСОБА_1 подано тому, що неподання такої заяви мало наслідком автоматичне звільнення з посади. Також, позивач вказував про те, що п'ятнадцята кадрова комісія не мала повноважень переглядати рішення рівнозначної кадрової комісії. Крім того, ОСОБА_1 ставив під сумнів законність проведення другого етапу тестування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року у справі №420/23725/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №184 від 13.09.2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2330к від 20.10.2021 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області з 29.10.2021 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області з 30.10.2021 року.
Присуджено до стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.10.2021 року по 28.06.2022 року у сумі 60351,70 грн з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції вказав про порушення принципу правової визначеності та правомірних очікувань, оскільки п'ятнадцятою кадровою комісією повторно вирішено питання, яке вже було вирішено 20.11.2020 року першою кадровою комісією. При цьому, рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички першої кадрової комісії від 20.11.2020р. є чинним. З урахуванням наведеного, рішення п'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 року № 184 про неуспішне проходження позивачем атестації окружним адміністративним судом скасовано. Оскільки, оскаржений наказ прийнято на підставі протиправного рішення п'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 року № 184, то такий акт індивідуальної дії судом першої інстанції також скасовано.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Одеською обласною прокуратурою подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що окружним адміністративним судом рішення в оскаржуваній частині прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що першою кадровою комісією розгляд заяви позивача щодо призначення нової дати складання іспиту не завершено. Судом першої інстанції передчасно взято до уваги протокол першої кадрової комісії №12 від 20.11.2020р. без урахування первинних документів, на підставі яких його прийнято. На думку відповідача, протокол кадрової комісії від 20.11.2020р. №12 за своєю суттю не є рішенням такої комісії, а є процедурним рішенням щодо роботи комісії. Як вказує скаржник, ні протокол кадрової комісії від 20.11.2020р. 312, ні заява прокурора про погане самопочуття документально не підтвердженні. У подальшому, продовжуючи розгляд питання щодо призначенні ОСОБА_1 нової дати складання іспиту п'ятнадцятою кадровою комісією прийнято цілком обґрунтоване рішення від 13.09.2021р. №184 про неуспішне проходження атестації. Решта доводів апеляційної скарги дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.І а.с.135-144, т.ІІІ а.с.1-12).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Офісом генерального прокурора також подано апеляційну скаргу в якій зазначено про невідповідність, викладених в оскаржуваному рішенні суду, висновків обставинам справи, а також неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, що, на думку відповідача, є підставою для скасування спірної частини рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги учасник справи зазначає, що ОСОБА_1 з'явився на іспит і до початку тестування не подавав кадровій комісії заяву про перенесення дати іспиту у зв'язку з поважною причиною. Між тим, скаржник акцентував увагу на тому що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. У межах спірних правовідносин, п'ятнадцятою кадровою комісією не встановлено підстав для повторного проходження прокурором тестування, у зв'язку з чим в межах повноважень та обґрунтовано прийнято рішення від 13.09.2021р. №184 про неуспішне проходження атестації. Крім того, скаржник вказує на неправильний розрахунок окружним адміністративним судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Решта доводів апеляційної скарги дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.І а.с.172-210, т.ІІІ а.с.36-66).
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що до звільнення ОСОБА_1 працював на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області.
Апеляційним судом з'ясовано, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-IX в Україні запроваджено проведення реформи органів прокуратури шляхом проведення атестації.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 до Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 07.10.2019р.
04.11.2020р. ОСОБА_1 складено іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за наслідками якого позивачем набрано 87 балів, що є меншим прохідного білу для успішного складання іспиту (93 бали).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 набрано недостатньої кількості балів для переходу до наступного етапу атестації п'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокурат з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 13.09.2021р. прийнято рішення №184 про неуспішне проходження прокурором атестації.
У подальшому, на підставі рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокурат з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021р. №184, Одеською обласною прокуратурою винесено наказ від 20.10.2021р. №2330к, яким ОСОБА_1 з 29.10.2021р. звільнено з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ХІІ від 19.09.2019р.
Уважаючи своє право на працю порушеним, позивач за його захистом звернувся до суду із даною позовною заявою.
Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи колегія суддів зазначає наступне.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019р. №221 (із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 17.12.2019р. №336, від 04.02.2020р. №65, від 19.02.2020р. №102) затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, визначено процедуру атестації прокурорів та слідчих органів прокуратури, надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів усіх рівнів.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Згідно із пунктами 5-7 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221, предметом атестації є оцінка:
1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);
2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Так, за наслідками офіційного з'ясування фактичних обставин справи, колегією суддів установлено, що після складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 звертався до голови першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ОСОБА_2 із заявами від 04.11.2020р. від 16.11.2020р. щодо допущення прокурора до повторного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня загальних здібностей та навичок.
В обґрунтування вказаних звернень позивач зазначав про погіршення стану здоров'я, а також неодноразові технічні збої системи.
20.11.2020р. відбулося засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому розглядались звернення ОСОБА_1 щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Здійснюючи розгляд вищеозначених звернень ОСОБА_1 першою кадровою комісіє обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) установлено, що наведені у них обставини є поважними та істотно впливали на перебіг і результат складання іспиту.
У зв'язку з чим, заяву ОСОБА_1 було задоволено, внесено прокурора до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. При цьому, ОСОБА_1 виключено зі списку осіб, які 04.11.2020р. не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та, згідно із п.7 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221, призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
У подальшому, наказом Генерального прокурора від 16.07.2021р. №236 визнано такими, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора від 10.09.2020р. № 422 «Про створення першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)».
З огляду на реалізацію наказу Генерального прокурора від 16.07.2021р. №236 діяльність першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було припинено.
Водночас, наказом Генерального прокурора від 22.07.2021р. №239 створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а тому матеріали атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від першої кадрової комісії було передано до новоствореної комісії.
25.08.2021р. відбулося засідання п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на якому, зокрема, вирішувалось питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду такого питання усі чотири члена комісії одноголосно проголосували проти його задоволення.
Таким чином, з урахуванням наведеного колегією суддів установлено, що п'ятнадцятою кадровою комісією фактично переглянуто рішення першої кадрової комісії стосовно внесення прокурора до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Натомість, за наслідками вивчення положень Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221, апеляційним судом з'ясовано, що вказаним підзаконним нормативно-правовим актом не уповноважено новостворену кадрову комісію переглядати рішення кадрових комісій з аналогічними повноваженнями, однак діяльність яких припинено.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачі не обґрунтовують наявність у кадрових комісій таких повноважень із посиланням на інші законодавчі приписи.
У контексті означеного апеляційний суд відмічає, що складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
Принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів законодавства, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Тобто, якщо суб'єкт владних повноважень створив для осіб обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав понад ті, що гарантуються у відповідності до принципів справедливості і природного права, відповідні особи вважаються такими, які мають легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків.
Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
Колегія суддів відмічає, що у межах спірних правовідносин у ОСОБА_1 виникли легітимні очікування щодо складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Однак, перевищуючи свої повноваження п'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) необґрунтовано позбавила ОСОБА_1 такого права.
З огляду на встановлені колегією суддів фактичні обставини, а також юридичні наслідки, що настали для ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку щодо протиправності рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №184 від 13.09.2021 року та необхідності його скасування.
З матеріалів справи убачається, що наказ від 20.10.2021р. №2330к Одеською обласною прокуратурою винесено на підставі рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021р. №184.
Таким чином, з урахуванням того, що протиправне рішення кадрової комісії реалізовано наказом Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021р. №2330к, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень також підлягає скасуванню.
Беручи до уваги наведене колегія суддів уважає правильними висновки суду першої інстанції в частині щодо протиправності рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021р. №184 та наказу Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021р. №2330к.
Жодних обґрунтувань щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області апеляційні скарги відповідачів не містять, а тому оцінка рішенню окружного адміністративного суду у вказаній частині судом апеляційної інстанції не надається.
Стосовно розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи вказану частину апеляційної скарги Офіс Генерального прокурора акцентує увагу на тому, що у період з 14.10.2021р. по 12.11.2021р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
Надаючи оцінку таким доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати наведено у пункті 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100.
Зокрема, згідно із вказаною законодавчою нормою при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не враховуються.
При цьому, апеляційний суд відмічає, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються таким роботодавцем без віднімання сум податків та зборів.
Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, враховуються роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відраховуються із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при її виплаті працівнику.
Таким чином, присуджена до стягнення за рішенням суду сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується роботодавцем на розмір виплаченої допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника в досліджуваній частині апеляційної скарги.
Відтак, підсумовуючи означене, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції правильно розраховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційних скаргах доводи відповідачів.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і твердження відповідачів, викладені у скаргах, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року у справі № 420/23725/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.