П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/12668/22
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року по справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради Одеського району Одеської області, фінансового управління Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
12 вересня 2022 року комунальне підприємство теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність фінансового управління Южненської міської ради Одеського району Одеської області та управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради Одеського району Одеської області щодо нездійснення часткового відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Комунальному підприємству теплових мереж «Южтеплокомуненерго» за КЕКВ2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям);
- зобов'язати фінансове управління Южненської міської ради Одеського району Одеської області та управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради Одеського району Одеської області вчинити дії щодо здійснення часткового відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Комунальному підприємству теплових мереж «Южтеплокомуненерго» у розмірі 2 911 121,26 грн за КЕКВ2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року КП ТМ «Южтеплокомуненерго» відмовлено у відкритті провадження.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Апелянт наголошує, що між ним та відповідачем не існує жодних договірних відносин, натомість відносини будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності. На переконання апелянта, предметом спору є законність дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання ним власних публічно - владних управлінських функцій за наслідками затвердження тарифу на житлово - комунальні послуги постачання теплової енергії для категорії «населення» та здійснення часткового фінансування субсидій підприємству (КЕКВ2610).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що між комунальним підприємством теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» та управлінням житлово-комунального господарства Южненської міської ради Одеського району Одеської області та фінансовим управлінням Южненської міської ради Одеського району Одеської області існують господарські відносини зобов'язального характеру щодо компенсації позивачу як постачальнику послуг теплопостачання його витрат на їх виробництво у розмірі понад встановлених органом місцевого самоврядування тарифів. Отже, спір за своєю суттю, характером правовідносин, суб'єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За приписами п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 цієї ж частини і статті Кодексу встановлює, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень, згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, наведене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Спірним у цій справі є питання, суду якої юрисдикції, адміністративної чи господарської, підсудна подана КПТМ «Южтеплокомуненерго» позовна заява.
За змістом частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності фінансового управління Южненської міської ради Одеського району Одеської області та управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради Одеського району Одеської області щодо нездійснення часткового відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Комунальному підприємству теплових мереж «Южтеплокомуненерго» за КЕКВ2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), а також відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Комунальному підприємству теплових мереж «Южтеплокомуненерго» у розмірі 2911121,26 грн. за КЕКВ2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що різниця, яка виникла між розміром економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води та тарифів, що застосовуватимуться до населення в опалювальному періоді 2021/2022 рр, підлягають відшкодуванню позивачу, як постачальнику теплової енергії, відповідно до ст.15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» з місцевих бюджетів.
Позивач зазначає, що станом на 01.09.2022 року фінансові зобов'язання головним розпорядникам коштів, УЖКГ ЮМР, виконані не в повному обсязі, та в свою чергу, фінансовим управлінням ЮМР частково не враховано зареєстровані фінансові зобов'язання та не подано органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевого бюджету на фінансування відшкодування КП ТМ «ЮТКЕ» різниці між затвердженим та економічно обґрунтованим тарифом на послуги з постачання теплової енергії за КЕКВ2610 Субсидії та Поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) у розмірі 2 911 121,26 грн.
На переконання КП ТМ «ЮТКЕ», ним виконані усі необхідні дії, спрямовані на отримання фінансування відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання) в квітні 2022 року відповідно до рішення виконавчого комітету ЮМP № 462 від 23.11.2021 року, Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Южненської міської територіальної громади на 2020-2024 рр (зi змiнами) та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» №938 від 23.08.2012 (зі змінами).
Водночас Фінансове управління ЮМР в порушення зазначених нормативно правових актів не прийняло рішення про перерахування фінансування, передбаченого Програмою реформування, провело розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань не в повному обсязі, що на думку позивача, має кваліфікуватися як протиправна бездіяльність.
КП ТМ «ЮТКЕ» зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності головних розпорядників коштів виникли обставини, які позбавили КП ТМ «ЮТКЕ» можливості своєчасно розрахуватися з ТОВ "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", що ставить під сумнів подальше постачання позивачу контрагентом природного газу, та як наслідок, безперебійного проходження наступного опалювального сезону.
Положення пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначають, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 3 ч.1 ст. 3 цього Закону визначено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах, зокрема, забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг.
Згідно зі статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Вказана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням.
З викладеного слідує, що протиправна, на переконання позивача, бездіяльність Южненської міської ради, виникла під час виконання останньої своїх функцій, як суб'єкта владних повноважень.
За приписами ч.5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З наведеного вбачається, що єдиним винятком, що визначає юрисдикцію адміністративних судів з розгляду спорів про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, є об'єднання таких вимог з вимогою про вирішення публічно-правового спору.
Вимога ж позивача про зобов'язання відповідачів вчинити дії по відшкодуванню заборгованості з різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг по суті не є вимогою про стягнення збитків, яких зазнав позивач внаслідок затвердження відповідних тарифів відповідачем та не виконання фінансових зобов'язань.
Разом з тим господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №915/1842/19, від 09.09.2021 у справі № 915/1853/19, від 09.09.2021 у справі №915/640/20, від 14.06.2022 року у справі № 912/1046/19.
Тобто, зазначений спір був би підсудний господарському суду, якщо позивачем заявлялась вимога про стягнення різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Комунальному підприємству теплових мереж «Южтеплокомуненерго» у розмірі 2 911 121,26 грн, та ця вимога була би єдиною.
В свою чергу позивач просить визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії з відшкодування різниці цін на житлово - комунальні послуги, завданих такою бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, а тому судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що вказані вимоги підлягають розгляду адміністративним судом.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про підсудність зазначеного спору господарському суду та наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
У відповідності до приписів ч.1, ч.4 п.1 ст.320 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 21, 308, 311, 312, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко