П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1782/22
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 09.06.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.01.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з встановленням базового місяця - січень 2008р.; зобов'язання здійснити нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення з 02.11.2016р. по 28.02.2018р. з встановленням базового місяця - січень 2008р.; визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не здійснення розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2022р. позов задоволений частково; зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.11.2016р. по 28.02.2018р., зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати в частині зобов'язання здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Апелянт зазначає, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців не входить до складу грошового забезпечення, з якого мала нараховуватись одноразова грошова допомога при звільнені позивачу, а є виплатою, направленою на підтримання купівельної спроможності грошового забезпечення військовослужбовця під час проходження служби, яке не є тотожним грошовому забезпеченню, з якого обраховується зазначена грошова допомога.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України у період з 14.04.2005р. по 12.08.2021р. /а.с.23-24/
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 12.08.2022р. №287-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. /а.с.29/
29.12.2021р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та сплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно; надання довідки встановленої форми про вартість речового майна, що належало до видачі; нарахування та сплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням при розрахунку базового місяця - січень 2008 року; надання довідки (грошової атестат) про розмір щомісячного грошового забезпечення із зазначенням видів грошового забезпечення та сум за 2015 - 2021 роки; надання розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. /а.с.30-31/
26 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) позивачу роз'яснено, що грошова компенсація за не використане речове майно, індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. виплачені йому в повному розмірі згідно чинного законодавства. /а.с.41/
Вважаючи протиправними дії щодо не виплати при виключенні зі списків особового складу заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. та розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (надалі - Закон України №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.9 Закону України №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.15 Закону України №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено з військової служби на підставі пп. «б» п.2 ч.5 (за станом здоров'я) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому він набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. /а.с.29/
При цьому, ОСОБА_1 під час проходження військової служби у період 2019-2020р.р. нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. /а.с.35-40/
Однак, відповідач до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу при звільнені позивача з військової служби, не включено індексацію.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року N 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон України №1282-XII).
Статтею 1 Закону України №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. (надалі - Порядок №1078).
Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України №2017-ІІІ, Закону України №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2022р. у справі №240/10130/19.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.