П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3323/22
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса.
Повний текст судового рішення складений 06.06.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлева О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
07.02.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення його до обмеженої матеріальної відповідальності; скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2022р. №11 в частині притягнення його до матеріальної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у зазначеній військовій частині матеріально відповідальну посаду зайняв 10.05.2018р., тобто через кілька місяців після факту заподіяння шкоди, та через півмісяця після виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди. Тому, позивач вважає, що він не може бути винним у завданні матеріальної шкоди, оскільки завдання матеріальної шкоди відбулось до того, як він зайняв у військовій частині НОМЕР_1 матеріально відповідальну посаду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022р. відмовлено у задоволенні позову з підстав правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2022р. №11 в частині притягнення до матеріальної відповідальності начальника штабу - першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що його незаконно притягнуто до часткової матеріальної відповідальності з невжиття належних, передбачених законодавством заходів щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, які допустили незаконні виплати грошового забезпечення, оскільки законодавством не передбачено настання матеріальної відповідальності за вказані дії.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військової частини НОМЕР_1 на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини.
Наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.11.2021р. №349, відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 21.11.2017р. №608, призначено службове розслідування у термін з 23.11.2021р. по 22.12.2021р. /а.с.63/
Актом службового розслідування рекомендовано Командувачу Військово-Морських Сил Збройних Сил України. у відповідності до вимог: ч.2 ст.5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за невжиття належних заходів передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 194835,34грн. притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності начальника штабу - першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб;
ч.2 ст.11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», забезпечити направлення в п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування відповідні матеріали до місця військової служби майора ОСОБА_1 для притягнення до матеріальної відповідальності. Вищезазначений акт службового розслідування затверджений Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України 21.12.2021р. /а.с.12-27/
Наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.12.2021р. №387 встановлено, що відповідно до вимог ч.2 ст.5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за невжиття належних заходів передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, майор ОСОБА_1 підлягає притягненню до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. /а.с.28-30/
Листом Фінансово-економічного управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 24.12.2021р. №151/181/1-1155 направлено командиру військової частини НОМЕР_1 вищезазначені матеріали службової перевірки. /а.с.62/
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.01.2022р. №11, керуючись п.6.3. акту службового розслідування, затвердженого Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України 21.12.2021р. та п.п. 2 і 3 наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.12.2021р. №387, за невжиття належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 194835, 34грн. начальника штабу -першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 37215грн. /а.с.10-11/
Не погоджуючись з діями командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову.
Так, процедура проведення службового розслідування деталізована у нормах Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017р. №608. (надалі - Порядок №608).
За визначенням п.2 розділу І Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (п.7 Порядку № 608).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Розділом ІІІ Порядку № 608 визначено порядок проведення службового розслідування.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п.1 розділу ІІІ Порядку № 608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (п.3 розділу ІІІ Порядку № 608).
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.11.2021р. №349, відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 21.11.2017р. №608, призначено службове розслідування у термін з 23.11.2021р. по 22.12.2021р. /а.с.63/
При цьому, підставою для прийняття вищезазначеного наказу слугував факт збитків на суму 194835,34грн., тобто, за наявності підстав, визначених Порядком №608.
Згідно п.1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до п.5 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Згідно п. 6 розділу V Порядку №608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Так, за наслідками проведення службового розслідування, призначеного наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.11.2021р. №349, складено акт службового розслідування, який затверджений Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України 21.12.2021р. /а.с.12-27/
При цьому, наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.12.2021р. №387 встановлено, що відповідно до вимог ч.2 ст.5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за невжиття належних заходів передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, майор ОСОБА_1 підлягає притягненню до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. /а.с.28-30/
Слід зазначити, що позивачем не оскаржується вищезазначений наказ у даній справі, доказів визнання його протиправним та скасування до суду не надано.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Водночас, підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019р. №160-IX (надалі Закон України №160-ІХ), статтею 8 якого також визначено порядок проведення відповідного службового розслідування.
Посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (ч. 1 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника) (ч. 2 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (ч. 3 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань (ч. 5 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності (ч. 6 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (ч. 1 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України №160-IX разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
За приписами ч.3 ст.11 Закону України №160-IX командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному ст.10 цього Закону.
Так, листом Фінансово-економічного управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 24.12.2021р. №151/181/1-1155 направлено командиру військової частини НОМЕР_1 вищезазначені матеріали службової перевірки. /а.с.62/
В подальшому, на виконання п.6.3. акту службового розслідування, затвердженого Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України 21.12.2021р. та п.п. 2 і 3 наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22.12.2021р. №387 та Закону України №160-IX, командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ (з основної діяльності) від 06.01.2022р. №11 щодо притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 37215грн. начальника штабу - першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 за невжиття належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 194835, 34грн. /а.с.10-11/
Тобто, за наявності вини начальника штабу - першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 за невжиття належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 194835,34грн., командир військової частини НОМЕР_1 мав повноваження відповідно до Дисциплінарного статуту, Порядку №608 та Закону України №160-IX притягнути зазначеного військовослужбовця до матеріальної відповідальності.
Пунктом 6.3. акту службового розслідування, затвердженого Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України 21.12.2021р. встановлено, що у відповідності до вимог ч.2 ст.5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за невжиття належних заходів передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 194835,34грн. необхідно притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності начальника штабу - першого заступника командира військової частини майора ОСОБА_1 в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як передбачено ст.ст.26, ст.27 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Додатково правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997р. №300 (надалі - Положення №300), згідно з п.п.3.1.7 якого у військових частинах (з'єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3 - 3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають: заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з інженерно-авіаційної служби - начальник технічної частини з питань аеромобільної підготовки та підпорядковані їм посадові особи; начальник служби ракетно-артилерійського озброєння; начальник інженерної служби; начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту; начальник зв'язку; начальник бронетанкової служби; начальник автомобільної служби; начальник метрологічної служби; начальник медичної служби; старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер); начальник фізичної підготовки та спорту; начальник фінансової служби; начальник служби (підрозділу) охорони праці; начальник адміністративно-господарчої частини штабу з'єднання; начальник квартирно-експлуатаційної служби; інші посадові особи військової частини (з'єднання) в межах своїх функціональних обов'язків.
При цьому, механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України визначено Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017р. №440 (надалі - Інструкція №440), яка є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна. Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.
За визначенням п.2 Інструкції №440 матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Відповідно до п.4 ст.1 Закону України №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пунктом 5 ст.1 Закону України №160-ІХ передбачено, що прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України №160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених ст.9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України №160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Актом службового розслідування встановлено, що майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , а також допущений до тимчасового виконання обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 у період з 25.08.2020р. по 21.03.2021р.: ,
не вжив належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, які допустили незаконні виплати грошового забезпечення на суму 25882,23грн. військовослужбовцям: 4618,75грн. - ОСОБА_2 ; 4588,20грн. - ОСОБА_3 , 6451,20грн. - капітану 3 рангу ОСОБА_4 , 5766,40грн. - матросу ОСОБА_5 , 3009,14грн. - сержанту ОСОБА_6 ; 978,14грн. - прапорщику ОСОБА_7 , 470,40грн. - матросу ОСОБА_8 ;
не вжив належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності на суму 114626,30грн, а саме: старшого лейтенанта ОСОБА_9 на суму 67281,95грн.; старшого лейтенанта ОСОБА_10 на суму 20541,20 грн.; старшого лейтенанта ОСОБА_11 на суму 19029,12грн.; сержанта ОСОБА_6 на суму 7774,03 грн.;
не організував списання за інспекторськими посвідченнями сум залишків
збитків, завданих неправомірними діями військовослужбовців військової
частини НОМЕР_1 , які частково відносились на рахунок держави на суму 54326,81грн., а саме: молодшого лейтенанта ОСОБА_12 на суму 19910,71грн., капітан-лейтенанта ОСОБА_13 на суму 34416,10грн.;
допустив припущення встановлених законодавством строків позовної давності для подання цивільних позовів до суду проти винних осіб для відшкодування збитків.
Неправомірні дії майора ОСОБА_1 призвели до того, що збитки,
завдані державі внаслідок незаконних виплат грошового забезпечення військовослужбовцям на суму 194835,34 грн. не відшкодовані.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Разом з тим, позивачем до суду не надано жодних належних та допустимих доказів протиправності висновків службового розслідування, що б свідчило про протиправність дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що командир військової частини НОМЕР_1 притягаючи ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності діяв відповідно до Дисциплінарного статуту, Порядку №608 та Закону України №160-IX та за наявності встановленої актом службового розслідування вини ОСОБА_1 у нанесенні державі збитків, а тому оскаржуваний наказ від 06.01.2022р. №11 є правомірним.
Аналогічна правова позиція щодо розгляду спорів про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №813/2751/17; від 12.12.2018р. №813/2751/17; від 25.03.2020р. №814/2281/16.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Отже, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.