П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/299/22
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період 01.01.2014 року по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за вказаний період, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року.
В обґрунтування позову зазначив, що у період проходження ним військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме, у період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у належному розмірі. Позивач вважає, що у вказаний період для розрахунку індексації повинен бути встановлений базовий місяць січень 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачеві індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період 01.01.2014 по 28.02.2018 року, зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 28.02.2018 роки.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення.
Стосовно застосування базового місяця січня 2008 року при нарахуванні індексації судом зазначено, що у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 року зміни у Порядок №1078 не вносились, тому законодавче врегулювання спірних правовідносин не передбачало застосування дати останнього підвищення посадового окладу як базового місяця.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із судовим рішенням в частині відмови застосування базового місяця січня 2008 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Апелянтом зазначено, що пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у редакції, які діяла після 01.12.2015 року, передбачав встановлення нового базового місяця виключно при підвищеннях посадового окладу.
Апелянт наголошує, що питання встановлення базового місяця для здійснення нарахування та виплати індексації є предметом спірних правовідносин, тому суд першої інстанції повинен був надати цьому оцінку.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечувала проти її задоволення.
Не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, Військова частина НОМЕР_1 також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт вказує, що між ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_2 , яка здійснювала фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , вже існував спір щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.08.2018 року.
На виконання рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №1540/4841/18 ВЧ НОМЕР_2 було нараховано та виплачено позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.08.2018 року у розмірі 38 595,84 грн.
Також апелянтом вказано про відсутність правових підстав для застосування січня 2008 року у якості базового місяця після 01.12.2015 року.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді заступника начальника управління персоналу штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Наказом Міністра оборони України №371 від 20.06.2018 року позивача було звільнено з військової служби у запас у зв'язку із проведенням організаційних заходів (а.с.13).
Позивач вважає, що в період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2018 року йому протиправно не нараховувалась індексація грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За приписами ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно ч.2 ст.6 цього ж Закону порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення).
У період до 30.11.2015 року діяла редакція п. 5 Порядку №1078, якою унормовано, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції з 01.12.2015 року визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Абзаци 4,5 п. 5 Порядку №1078 унормовують, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому нормативне регулювання, що діяло до 01.12.2015 року, а саме п.5 Порядку №1078, передбачало встановлення нового базового місяця при будь-яких підвищеннях складових грошового забезпечення за рахунок виплати додаткових видів грошового забезпечення, які носять постійний характер, як то надбавки, доплати, винагороди, премії, т. інше.
З наявного у матеріалах справи розрахунку грошового забезпечення позивача вбачається, що у період з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року останньому збільшувалось грошове забезпечення за рахунок підвищення його складових (додаткових видів грошового забезпечення, які носять постійний характер), що виключає застосування базового місяця - січня 2008 року при обрахунку індексації за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року (а.с.15-16).
Тобто з урахуванням зміни нормативного врегулювання, право позивача на отримання індексації з застосуванням базового місяця січня 2008 року виникло з 01.12.2015 року.
Проте, задовольняючи позовні вимоги у відповідній частині, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, зокрема щодо виплати позивачеві індексації грошового забезпечення у період 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно.
Як вбачається зі змісту рішення, судом першої інстанції встановлено, що за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №1540/4841/18 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 позивачеві було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.08.2018 року.
Водночас, матеріали справи містять довідку Фінансово-економічного управління Військово-Морських Сил Збройних Сил України, відповідно до якої ВЧ НОМЕР_1 з 01.01.2015 року зарахована на фінансове забезпечення до ВЧ НОМЕР_2 (а.с.100).
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 від 19.08.2022 №1936 на підставі рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №1540/4841/18 ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.08.2018 року у розмірі 31 405,69 грн. та 7 190,15 грн., на підтвердження чого надано довідку військової частини НОМЕР_2 від 22.08.2022 №1849 (а.с.98-99).
За таких обставин судова колегія визначає, що на час звернення до суду з даним позовом до ВЧ НОМЕР_1 , право позивача вже було захищено у справі №1540/4841/18.
Крім того, самим позивачем було надано до суду першої інстанції довідку Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 04.01.2022 року №154/181/1-4, відповідно до якої ВЧ НОМЕР_2 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року у сумі 42 480,94 грн. Також в довідці зазначено, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення було застосовано базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вимог Порядку №1078 від 17.07.2003 року (а.с.15).
З огляду на зазначене судова колегія визначає, що будь-які незгоди ОСОБА_1 з приводу застосування базового місяця при нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року мають бути заявлені до ВЧ НОМЕР_2 , оскільки остання вже здійснила нарахування та виплату відповідних сум.
В свою чергу, ВЧ НОМЕР_1 , яка визначена відповідачем у даній справі, не здійснювала фінансове забезпечення ОСОБА_1 , не нараховувала та не виплачувала індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року, тому покладення на неї будь-яких зобов'язань з даного приводу фактично призведе до повторного стягнення відповідних коштів за рахунок Державного бюджету України.
Надаючи оцінку доводам ВЧ НОМЕР_1 щодо відсутності правових підстав для застосування січня 2008 року у якості базового місяця після 01.12.2015 року, судова колегія відхиляє наведені доводи як передчасні, оскільки між сторонами відсутній спір щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Таким чином заявлені позивачем позовні вимоги до ВЧ НОМЕР_1 не можуть бути задоволені.
З урахуванням викладеного в сукупності, відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст.308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.