П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/7057/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурії О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 - Губської Х.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області в якому просила: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-13727-52-У від 10.11.2020 року, складену Головним управлінням ДПС в Одеській області на суму 35588,74 грн.; визнати протиправною відмову ГУ ДПС в Одеській області щодо повернення ОСОБА_1 надміру сплаченої суми боргу по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37778,74 грн. та зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області повернути ОСОБА_1 надміру сплачену суму боргу по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 року позов задоволено частково.
15.08.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
30.08.2022 року на апеляційну скаргу надійшов відзив позивача.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 15.07.2022 року без змін.
19.10.2022 року до суду апеляційної інстанції від адвоката позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн..
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 ч.1 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При вирішенні даного питання слід приймати до уваги правову позицію з даного питання, яка викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2018 року по справі №569/17904/17 і полягає в тому, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, а розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
В той же час слід враховувати правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19, яка полягає в тому, що у разі встановлення у договорі між адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару, детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги, не потрібен.
На підтвердження надання позивачу професійної правничої допомоги, та понесених нею витрат, адвокатом Губською Х.Ю. було надано суду копії: договору про надання правової допомоги №503 від 15.04.2022 року; додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги; рахунку №16 від 23.08.2022 року; квитанцій про сплату від 23.08.2022 року у кількості 3 шт..
Додатковою угодою №1 від 23.08.2022 року сторони погодили, що гонорар Адвокатського Об'єднання за надання правової допомоги позивачу по даній справі в суді апеляційної інстанції визначається у фіксованому розмірі та становить 5000,00 грн..
На підставі рахунку №16 від 23.08.2022 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок Адвокатського Об'єднання 5000,00 грн., що підтверджується квитанціями: №3МТС-ЕСВТ-АНК8-314С від 23.08.2022 року, №СМХЕ-0960-РВ1Р-ТТХТ від 23.08.2022 року, №А061-МХХ9-89КЗ від 23.08.2022 року.
Вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань на утримання відповідача в рахунок компенсації понесених витрат на оплату позивачем послуг адвоката, колегія суддів враховує обсяг виконаної адвокатом роботи та витраченого не неї часу з метою захисту інтересів позивача під час апеляційного перегляду.
Так, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції адвокатом позивача було подано до суду тільки відзив на апеляційну скаргу та клопотання про відкладення судового засідання.
З аналізу відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що відзив за змістом фактично дублює позовну заяву та висновки, наведені у рішенні суду першої інстанції, які гуртуються на чисельній судовій практиці Верховного Суду за даного предмету спору.
З протоколу судового засідання №945321 від 05.10.2022 року вбачається, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції брали участь тільки позивач та представник відповідача, а адвокат позивача участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не брав.
Отже, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи в ході апеляційного провадження, колегія суддів, керуючись принципами справедливості та верховенства права, вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань на утримання відповідача з метою компенсації понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката слід стягнути на користь позивача 1500,00 грн..
Керуючись ст.134, ст.252, ст.328, ст.329 КАС України, суд, -
Заяву адвоката ОСОБА_1 - Губської Х.Ю. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Суддя-доповідач Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.