27 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1564/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року (суддя Дєєв М.В.) у справі №160/1564/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-17/64 від 07.10.2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-17/64 від 07.10.2020 року, відповідно до якої нараховано борг по сплаті ЄСВ у сумі 135579,28 грн. Позивач вважав протиправною вказану вимогу, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття вимоги, оскільки така вимога не була надіслана та вручена позивачу у встановлені законом строки. Також, вказував, що рішенням суду від 09.12.2021 року у справі №160/15000/21 було встановлено відсутність порушень умов перебування позивача на єдиному податку, що свідчить про неправомірність висновків контролюючого органу про наявність заборгованості по сплаті ЄСВ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-17/64 від 07.10.2020 року, в частині нарахування боргу в сумі 101227,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив те, що заборгованість в сумі 101 277,0грн. відображена контролюючим органом в оскаржуваній вимозі з огляду на його позицію про заниження позивачем доходу, який є базою нарахування ЄСВ. Судом також встановлено те, що у межах іншої справи (справи №160/15000/21) було визнано необґрунтованою таку позицію контролюючого органу, у зв'язку з чим було скасовано ППР, яким ФОП було збільшено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. З цих підстав суд вказав на те, що оскільки оскаржувана вимога про сплату недоїмки з ЄСВ є похідною та безпосередньо залежить від правомірності визначення контролюючим органом податкових зобов'язань з ПДФО, то у зв'язку із скасуванням ППР, яким визначено ФОП податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, відсутні підстави стверджувати про наявність у позивача недоїмки з ЄСВ у вказаній сумі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному
обсязі. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що спірну вимогу про сплату боргу сформовано на підставі даних інформаційної системи податкового органу, інформація в якій свідчила про наявність у позивача заборгованості по сплаті ЄСВ.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку доходів і зборів, як фізична особа-підприємець з 15.09.2009 року (дата державної реєстрації) та є платником єдиного внеску.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області винесло вимогу № Ф-1174-17/64 від 07.10.2020 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 135579,28 грн.
Зі змісту наданих відповідачем облікової картки платника єдиного внеску встановлено, що станом на 20.04.2022 року за даними інтегрованої картки платника по коду бюджетної класифікації 71040000 (далі - ІКП) ФОП ОСОБА_1 було автоматично розраховано нарахування єдиного внеску, а саме:
- по строку сплати 19.10.2018 року нараховано за III квартал 2018 року - 2457,18 грн.;
- по строку сплати 21.01.2019 року нараховано за IV квартал 2018 року 2457,18 грн.;
- по строку сплати 19.04.2019 року нараховано за І квартал 2019 року - 2754,18 грн.;
- по строку сплати 19.07.2019 року нараховано за II квартал 2019 року - 2754,18 грн.;
- по строку сплати 21.10.2019 року нараховано за III квартал 2019 року - 2754,18 грн;
- по строку сплати 20.01.2020 року нараховано за IV квартал 2019 року - 2754,18 грн.;
- по строку сплати 21.04.2020 року нараховано за І квартал 2020 року - 2078,12 грн.;
- по строку сплати 20.07.2020 року нараховано за II квартал 2020 року - 1039,06 грн.;
- по строку сплати 19.10.2020 року нараховано за III квартал 2020 року - 3178,12 грн.;
- по строку сплати 19.01.2021 року нараховано за IV квартал 2020 року - 2200,00 грн.
- по строку 08.10.2018 згідно рішення про застосування штрафної санкції та пені зі несвоєчасну сплату єдиного внеску від 16.08.2018 року № 0359061319 за період 10.02.2016 по 15.06.2018 - 4203,23 грн. в т.ч. штрафна санкція - 1456,07 грн. та пеня - 2747,16 грн.;
- по строку 08.09.2020 згідно акту документальної позапланової перевірки сформовано вимогу про сплату боргу на суму 101227,00 грн.
Правомірність та обґрунтованість вимоги про сплату боргу є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, оскаржено в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду, на предмет його законності та обґрунтованості, в частині задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, вимогу на суму 101 227,0грн. сформовано контролюючим органом згідно акту перевірки.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування під час проведення фінансово-господарських операцій з ФГ «Голяк» та ЗАТ «Промважмаш» за період з 31.01.2017 року по 31.12.2017 року.
За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 08.11.2019 року № 9336/04-36-33-06/ НОМЕР_1 .
У висновках акту перевірки вказано наступне:
- позивачем занижено суму ПДФО за 2017 рік на 520557,90 грн. в т.ч. по ставці 15% - 150153 грн. по ставці 18% - 370404,90 грн.;
- не нараховано єдиний соціальний внесок за 2017 рік в сумі 101277,00 грн.
- занижено ПДВ на суму 411561 грн. в т.ч. у вересні 2017 року на суму 121730 грн. та у грудні 2017 року на суму 289831 грн.
- занижено військовий збір у розмірі 30867,08 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 15.01.2020 року №№ 0002503306 (сума ПДФО 370404,90 грн., штрафні (фінансові) санкції 92601,23 грн.), 0002583306 (сума військового збору 30867,08 грн., штрафні (фінансові) санкції 7716,77 грн.), 0002523306 (суму ПДВ 411561 грн. штрафні (фінансові) санкції 102890,25 грн.), 0002513306 (єдиний податок з фізичних осіб 150153 грн., штрафні (фінансові) санкції 37538,25 грн.).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі № 160/15000/21, яке набрало законної сили 14.02.2022 року, Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.01.2020 року №№ 0002503306, 0002583306, 0002523306, 0002513306.
За наслідками розгляду справи №160/15000/21 суд дійшов висновку про неправомірність висновків контролюючого органу про заниження ФОП чистого оподатковуваного доходу, який є базою оподаткування для визначення податку з доходу фізичних осіб, у зв'язку з чим скасував ППР №0002503306 про донарахування ПДФО
Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції правильно зазначив те, що оскаржувана вимога про сплату недоїмки з ЄСВ, в частині визначення заборгованості в сумі 101277,00 грн., є похідною та безпосередньо залежить від правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 року № 0002503306 про донарахування ПДФО, яке, як вказано вище, було скасовано. Такі висновки суду першої інстанції вважає обґрунтованими оскільки чистий оподатковуваний дохід є базою оподаткування як для ПДФО так і для визначення зобов'язань з ЄСВ.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач необґрунтовано та на підставі хибних висновків зазначених у акті перевірки, неправомірно обчислив єдиний внесок та у відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI сформував позивачу оскаржувану вимогу про сплату ЄСВ на суму 101277,00 грн.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в частині задоволених позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року у справі №160/1564/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 27.10.2022
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк