Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-кп/4809/601/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2
26.10.2022 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року, якою відносно засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 19.08.2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,
скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.08.2021 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі,
До суду першої інстанції надійшло подання Олександрійського РС №2 філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області про скасування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_8 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування призначеного судом покарання.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року задоволено подання Олександрійського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області про скасування покарання з випробуванням та направлення в місця позбавлення волі для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_8 - скасовано покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_8 до кримінально-виконавчої установи для відбування покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.08.2021 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідно до ч.1, 3 ст.66 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбуття покарання з випробовуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. У разі невиконанням засудженим, звільненим від відбуття покарання з випробовуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбуття покарання з випробовуванням і направлення для відбуття покарання.
Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_8 не зробив для себе належних висновків, на шлях виправлення не став, систематично не з'являється на реєстрацію, не працевлаштувався та не звернувся до органів Державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що працевлаштуватися не було де, до смт. Петрове він не міг приїхати той причині, що він не мав грошей на автобус та не міг знайти роботу.
Також апелянт зазначає про те, що він виховувався в інтернаті, батько від нього відмовився, не допомагав знайти роботу або інше житло, постійно виганяв його з дому та вчиняв сварки.
Крім того, апелянт зазначає про те, що з ним тільки 04.04.2022 лише один раз провели з ним бесіду.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_8 та його захисника які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, яка вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Із положень ч. 3 ст. 166 КВК України вбачається, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_8 вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.08.2021 року засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.
Засуджений ОСОБА_8 перебуває на обліку в Олександрійському районному секторі № 2 з 18.03.2022 року.
04.04.2022 року ОСОБА_8 було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, а також роз'яснено обов'язки покладені на нього Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, а саме:
- повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до органу пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу пробації звернутися до органів Державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися якщо йому буде запропоновано відповідну посаду.
У період перебування на обліку ОСОБА_8 систематично не з'являвся на реєстрацію без поважної причини: 11.04.2022 року, 18.04.2022 року, 02.05.2022 року, 09.05.2022 року та 16.05.2022 року - винесено попередження та відібрано пояснення.
Також, станом на 06.06.2022 року обов'язок суду, а саме працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу пробації звернутися до органів Державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися якщо йому буде запропоновано відповідну посаду ОСОБА_8 не виконав.
Отже, колегія суддів погоджується з думкою судді суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не виконує обов'язки покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.08.2021 щодо періодичної явки для реєстрації в органи пробації, повідомлення органів пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання та ухиляється від їх виконання.
В той же час доводи апеляції ОСОБА_8 про врахування обставини відсутність коштів на проїзд, складна життєва ситуація, колегією суддів не може бути враховано, оскільки у відповідності до вимог КК України, а саме застосування ст. 75 КК України містить імперативні норми щодо виконання засудженим протягом іспитового строку покладених на нього обов'язків.
При цьому, ч.2 ст.78 КК України містить вимоги направлення засудженого для відбування призначеного покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки і свідчать про його не бажання стати на шлях виправлення.
Окремо необхідно зазначити про те, що ОСОБА_8 в суді першої та апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження того, що він бажає стати на шлях виправлення або з поважних причин не виконав покладені на нього обовязки.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року, якою стосовно засудженого ОСОБА_8 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.08.2021 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4