Справа № 345/4670/19
Провадження № 11-кп/4808/500/22
Категорія ч.2 ст. 189 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Кукурудз
26 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі :
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14.09.2022 року, якою задоволено клопотання фахівця Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_8 про звільнення від відбування призначеного судом покарання ОСОБА_7 , -
Вказаною ухвалою клопотання фахівця Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_8 задовольнено.
ОСОБА_7 , засудженого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 року за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України на два роки позбавлення волі, звільненого від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Суд своє рішення мотивував тим, що згідно ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а ймовірна можливість ухвалення обвинувального вироку судом в невизначеному майбутньому стосовно засудженого ОСОБА_7 , не може бути підставою для відмови в звільненні від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що Калуською окружною прокуратурою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 263 КК України та на даний час обвинувальний акт перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді. Вказані обставини свідчать про наявність підстав вважати, що ОСОБА_7 порушив умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Вказує, що суд при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, що засуджений в період іспитового строку вчинив 3 нові кримінальні правопорушення, які в свою чергу свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Також положення ст. 78 КК України, так і ч.2 ст. 165 КВК України не містять обов'язкової вимоги щодо набрання вироку законної сили за вчинені під час іспитового терміну злочини.
Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання фахівця Калуського РВ філії ДУ «Центр пробації» про звільнення від відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити; пояснення засудженого ОСОБА_7 , який повністю заперечив доводи поданої апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення а ухвалу суду без змін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вказаних вимог закону суд в повній мірі дотримався.
Статтею 78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст.ст. 71, 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст.75 КК України та можливість застосування до ньогост.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч.2 ст.76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених в ч.1 ст.76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст.75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст.78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, та призначено йому остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання та встановлено йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
01 лютого 2021 року вирок суду прийнятий до виконання Калуським міськрайонним сектором філії «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
23 грудня 2021 року фахівець Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області звернулася до суду із клопотанням (поданням) про звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що засуджений ОСОБА_7 порушив умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки в період іспитового строку вчинив 3 нові кримінальні правопорушення, виходячи із такого.
Як вбачається із матеріалів вказаної справи, на розгляді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області дійсно перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України, які могли бути вчинені під час іспитового строку.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Питання про звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання або направлення його до відбування покарання, вирішується на підставі відповідного подання органу пробації після закінчення іспитового строку і не може бути перенесено на невизначений термін.
Зокрема, згідно вимог ч.2 ст.165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Так, важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов'язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості.
Зокрема, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у звільненні від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку на тій підставі, що стосовно засудженого існує інше кримінальне провадження, яке не розглянуто судом «породжує відчуття того, що обвинувачений є справді винним» без доведення попередньої вини обвинуваченого в порядку, встановленому законом ( Мінелі проти Швейцарії).
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що на час розгляду подання про звільнення засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, його вина у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень не доведена та не встановлена обвинувальним вироком суду, а ймовірна можливість ухвалення обвинувального вироку судом в невизначеному майбутньому щодо засудженого, не може бути підставою для відмови в звільненні від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Також судом першої інстанції достовірно встановлено, що у період іспитового строку засуджений ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності не притягувався, від виконання покладених судом обов'язків не ухилявся, визначений судом іспитовий строк закінчився.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання фахівця Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_8 про звільнення від відбування призначеного судом покарання ОСОБА_7 , у зв'язку із закінченням іспитового строку - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4