Провадження № 22-ц/803/6046/22 Справа № 207/4741/21 Суддя у 1-й інстанції - Бистрова Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
27 жовтня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Деркач Н.М.
суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.
при секретарі - Усик А.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Монатко Дениса Сергійовича на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17 липня 2021 року о 8:45 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Т5», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці 9 травня в м. Кам'янське, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці Запорізької у м. Кам'янське, не надав перевагу в русі автомобілю Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з його автомобілем. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Задля встановлення майнової шкоди, позивачеві довелося звернутися до відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз». Згідно звіту від 30 серпня 2021 року сума матеріального збитку його автомобіля складає 66269,20 грн.
25.08.2021 року страхова компанія PrAT SK Yevroins Ukraina сплатила позивачу страхове відшкодування за завдану майнову шкоду у розмірі 18 043, 29 грн., але ця сума не достатня для повного відновлення його автомобіля.
У зв'язку із чим вважав, що різниця між фактичними витратами на оновлення транспортного засобу та розміром страхового відшкодування становить 48 225,91 грн. (66 269,20 грн. - 18 043,29 грн.)
Крім того, у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу, було порушено його буденне життя. Розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але відповідач має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому і його родині, моральну шкоду оцінює в 20 000, 00 грн.
Керуючись викладеним, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати у справі.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 48225 гривень 91 копійка, моральну шкоду в розмірі 3000 гривень 00 копійок та понесені судові витрати, а саме: вартість експертного висновку в сумі 1 800,00 грн., сплата судового збору в сумі 1044,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., а всього на загальну суму 7 844 гривні 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Монатко Д.С. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
ОСОБА_2 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та правильність судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступних підстав.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення у даній справі відповідає в повному обсязі.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Так, судом встановлено, що 17 липня 2021 року о 8:45 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Т5», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці 9 травня в м. Кам'янське, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці Запорізької у м. Кам'янське, не надав перевагу в русі автомобілю «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з його автомобілем. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначена постанова суду набрала законної сили 10 серпня 2021 року.
Згідно звіту ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 30 серпня 2021 року сума матеріального збитку автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 складає 66 269,20 грн.
Відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність, яка могла бути завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Т5», д.н.з. НОМЕР_1 , у СК «PrAT SK Yevroins Ukraina».
25.08.2021 року страховою компанією «PrAT SK Yevroins Ukraina» ОСОБА_2 було сплачено страхове відшкодування за завдану майнову шкоду у розмірі 18 043, 29 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Крім того, суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок ДТП 17.07.2021 року, що сталося з вини відповідача, позивач дійсно зазнав душевних страждань, спричинених хвилюваннями, нервовим стресом, та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого побуту внаслідок відсутності можливості користуватися своїм транспортним засобом, та, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вірно вважав, що 3 000 грн. є адекватною сумою відшкодування моральної шкоди в даному випадку.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Монатко Д.С. про те, що висновок експерта у даній справі, який не містить посилань на те, що його складено для подання до суду, а також не містить попереджень експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, на підставі ст. 78 ЦПК України, є недопустимим доказом по справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивачем було надано звіт про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 30 серпня 2021 року, складеного відділом судової авто-товарознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» оцінювачем ОСОБА_3 , яка має вищу юридичну освіту, сертифікат ФДІ України МФ №1703 від 27 травня 2000 року, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №868 від 28.10.2014 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля моделі Volkswagen golf д.н.3. НОМЕР_3 , складає 66 269,20 грн.
Згідно Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності України, ОСОБА_4 має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (напрямок діяльності 1.3.- "Оцінка колісних транспортних засобів").
Звіт про оцінку містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна. Звіт підписаний оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплений печаткою та підписом керівника суб єкта оціночної діяльності.
Так, ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачем, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Відповідно до частини другої статті 32 цього Закону оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Доводів щодо порушення у звіті методики чи порядку проведення дослідження відповідачем не наведено.
Більш того, клопотань про проведення іншої експертизи щодо оцінки вартості завданої шкоди позивачеві, відповідач не заявляв.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незгоді з розміром виплаченого страхового відшкодування, що базується на припущеннях, які не підтверджені жодним доказом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не скористався своїм правом надати суду інші докази щодо суми завданої шкоди постраждалому автомобілю, а також не звертався до суду із заявою про проведення судової експертизи під час розгляду справи у порядку визначеному ЦПК України.
Будь-яких інших доказів на противагу наданих позивачем доказів щодо суми страхового відшкодування, судам зі сторони апелянта не надано.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не було обґрунтовано та внаслідок чого незаконно стягнуто моральну шкоду, є безпідставними, оскільки суд надав повну та об'єктивну оцінку доводам позивача щодо понесення ним моральної шкоди та обґрунтовано оцінив її розмір у сумі 3000 грн.
Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Монатко Д.С. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Монатко Дениса Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М. Деркач
М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко