Провадження № 22-ц/803/6412/22 Справа № 185/2692/22 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У.М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
27 жовтня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Деркач Н.М.
суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.
при секретарі - Усик А.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що рішенням суду з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно. У зв'язку з хворобою, дитині була проведена хірургічна операція тонзилектомії 22 липня 2020 року у Медичному центрі «Дейлі медікал» у місті Дніпрі. На лікування дитини позивачем були понесені додаткові витрати: - проїзд на автобусі з міста Павлограда до міста Дніпро - 118 грн, - проведення операції - 13 000 грн, - медичні препарати - 188 грн 70 коп, - продукти харчування - 99 грн 60 коп, - проїзд в таксі від медичного центру до місця проживання - 820 грн. Всього понесено витрат - 14 226 грн 30 коп.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача кошти, витрачені на лікування дитини, у розмірі 14 226 грн 30 коп.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину у розмірі 6653 грн 35 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 992 грн 40 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
На підставі ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Судом першої інстанції встановлено, що за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2012 року у справі № 2-5246/11 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно (а.с.13).
Доданими до позовної заяви копіями медичних документів підтверджується, що у період з 22 липня 2020 року по 23 липня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у медичному центрі «Дейлі Медікал» з діагнозом: гіпертрофія піднебінних мигдаликів 2-3 ст. Хронічний (рекурентний) тонзиліт, СОАС, стан після тонзилектомії, отримав лікування: 22 липня 2020 року - двобічна тонзилектомія без ускладнень, курс симптоматичної, антибактеріальної терапії (а.с.24).
Згідно з договором про надання платних медичних послуг від 22 липня 2020 року, укладеним між ТОВ «Дейлі Медікал» та ОСОБА_2 , вартість операції тонзилектомії складає 13 000 грн (а.с.25-29), сплата зазначеної суми підтверджується копією товарного чеку № 128 від 22 липня 2020 року (а.с.31).
Випискою з медичної карти (а.с.24) підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виписці рекомендовано вживання медикаментів: ібупрофен до трьох разів на добу при больовому синдромі, парацетамол 400 мг 23 липня 2020 року о 18:00.
Позивачем надано копію чеку № 15028 від 23 липня 2020 року (а.с.31) на придбання медикаментів: нурофен суспензія (містить в своєму складі діючу речовину - ібупрофен), панадол бебі суспензія (діюча речовина - парацетамол), загальна вартість ліків складає 188 грн 70 коп.
Лікувальний заклад ТОВ «Дейлі Медікал», де проводилась операція дитині, знаходиться у місті Дніпрі, витрати позивачки на проїзд до Дніпра склали (два квитки на автобус) загальну суму 118 грн.
Крім того, позивачка зазначає, що понесла витрати на продукти харчування у розмірі 99 грн 60 коп. та на проїзд у таксі від ТОВ «Дейлі Медікал» до села Варварівка Юр'ївського району у сумі 820 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки батьки мають рівні обов'язки стосовно матеріального забезпечення і утримання дитини, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на сина ОСОБА_3 , пов'язані з особливими обставинами, у розмірі 6 653 гривень 35 коп, що складає Ѕ частину від загальної суми, яку позивачкою було сплачено за операцію, за ліки та за квитки на автобус.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення витрат на на продукти харчування у розмірі 99 грн 60 коп. та на проїзд у таксі від ТОВ «Дейлі Медікал» до села Варварівка Юр'ївського району у сумі 820 грн., суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що витрати на продукти харчування у розмірі 99 грн 60 коп понесені у зв'язку з хворобою дитини, оскільки медичні документи не містять рекомендацій лікарів щодо особливого харчування. Витрати на харчування дитини відносяться до загальних витрат на її утримання.
Щодо витрат на таксі, то до позовної заяви додано фото з телефону, на якому є повідомлення у месенджері від 23 липня 2020 року Taxi-838 з текстом: 820 грн, в 14:20 Volkswagen Passat серый НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (а.с.30), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з даного повідомлення не зрозуміло, хто саме замовляв послуги таксі, за яким маршрутом здійснювалася поїздка і чи була проведена оплата цих послуг, зокрема відсутні квитанція, чек або розписка на підтвердження оплати.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він вже сплачує на утримання дитини аліменти в розмірі 1/5 від усіх своїх видів заробітку і витрати на операцію дитини можна було б покрити за рахунок аліментів, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається статтею 185 Сімейного кодексу України. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Наявність додаткових витрат на дитину має довести особа, що заявляє такі позовні вимоги. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи щодо необхідності стягнення додаткових витрат, в залежності від особистих, індивідуальних особливостей дитини.
Таким чином, в даному випадку, додаткові витрати на дитину у зв'язку з хворобою та в подальшому проведеною операцією, пов'язані саме з особливими обставинами і не можуть залежати від факту стягнення чи не стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М. Деркач
М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко