Справа № 638/745/17
Провадження № 2/638/797/22
27 жовтня 2022 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Межирицької В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -
встановив:
В провадженні суду з 19.01.2017 перебуває зазначена справа.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
У судові засідання, призначені на 14.04.2021, 05.07.2021, 25.11.2021, 15.11.2021, 10.12.2021, 21.01.2022, 10.08.2022, 15.09.2022 та 27.10.2022 позивач та її представник не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що у судове засідання, яке було призначене на 05.07.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою про відкладення розгляду справи, у зв'язку з веденням карантину на території України. У наступні судові засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини неявки суд не сповістила, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась.
Матеріали справи містять поштові повідомлення, які свідчать про направлення судових повісток ОСОБА_1 , на адресу, яка зазначена нею у позовній заяві. Так, у судові засідання, призначені на 15.11.2021, 21.01.2022 ОСОБА_1 отримала судову повістку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12,24).
У судові засідання, які були призначені на 15.09.2022 та 27.10.2022 позивачем не отримано судові повістки, які були направлені рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням, конверти повернуті на адресу суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 40-41, 42-43).
ч.1 ст. 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Від позивача ОСОБА_1 не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, також позивачем не повідомлено про зміну місця мешкання, про зміну засобів зв'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України - днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З урахуванням того, що судові повістки, які були направлені на адресу ОСОБА_1 повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», з огляду на п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, позивач вважається такою, що отримала судові повістки та повідомлена про розгляд справи.
Окрім того, матеріали цивільної справи містять договір про надання правової допомоги від 18.04.2017, який укладено між ОСОБА_3 , як адвокатом, та ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного договору адвокат зобов'язався надати правову допомогу ОСОБА_1 .
За правилами ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, ОСОБА_3 як представник позивача ОСОБА_1 , уклавши договір про надання правової допомоги з позивачем, прийняв на себе обов'язок здійснювати від імені ОСОБА_1 її процесувальні права та обов'язки.
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяв (ч. 4 ст. 64 ЦПК України).
Матеріали справи не містять від позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 письмової заяви про припинення представництва.
ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_1 також були направлені судові повістки рекомендованим листом зі зворотнім повідомлення, а саме у судове засідання на 28.02.2022, 15.09.2022, які повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 28-29, 38-39) та у судове засідання, призначене на 27.10.2022, яку ОСОБА_3 отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення (а.с. 44).
Отримавши судову повістку представник позивача достеменно знав про розгляд справи, а отже, у разі зобов'язаний був повідомити суд у разі відсутності у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , проте такої заяви від ОСОБА_3 не надходило.
ОСОБА_3 як представник позивача вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Ч. 5 ст. 130 ЦПК України передбачає, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що отримання судової повістки, у судове засідання, призначене на 27.10.2022, представником позивача, вважається, що судова повістка вручена і ОСОБА_1 .
Окрім того, як позивачу ОСОБА_1 так і представнику позивача ОСОБА_3 були направлені СМС - повідомлення щодо документу «Судова повістка». Відповідно до довідок , позивач та представник отримали судові повістки на 27.10.2022 (а.с. 47,48).
Отже, судом встановлено, що позивач та представник були належним чином повідомлені про судові засіданні, призначені на 14.04.2021, 05.07.2021, 25.11.2021, 15.11.2021, 10.12.2021, 21.01.2022, 10.08.2022, 15.09.2022 та 27.10.2022 , проте у судові засіданні не з'явились.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Як встановлено судом, позивач та її представник у судові засідання більше ніж два рази не з'явились, хоча їм достеменно відомо про призначення судового засідання.
Заяв про розгляд справи у відсутність позивача та її представника не подано.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачем тільки один раз було повідомлено про причини неявки , а саме у судове засідання, призначене на 05.07.2022, у наступні судові засідання ані позивач, ані представник позивача не подали жодної заяви, якою б повідомили про причини неявки.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Проте, ані від позивача, ані від його представників заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та представник позивача достеменно знали про розгляд справи.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 у справі №558/9/18, від 31.08.2021 у справі №570/5535/17.
Суд приходить до висновку, що позивач та її представник не цікавляться позовною заявою, не з'являються у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача, що не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст. ст. 142,223,257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - залишити без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.
СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД