Справа № 386/1184/22
Провадження № 1-кс/386/376/22
Іменем України
27 жовтня 2022 року
Слідчий суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 про проведення судового засідання за його участю в режимі відеоконференції та надання копій матеріалів справи,
встановив:
На електронну адресу Голованівського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , мотивоване тим, що 27 жовтня 2022 року слідчим суддею Голованівського районного суду Кіровоградської області на 14:30 годин призначено проведення судового розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12022121110000594 від 21.10.2022 року внесеному в ЄРДР за ч. 4 ст. 296 КК України. 26 жовтня 2022 року сторона захисту повідомлена судом про день та час проведення судового розгляду у спосіб достатній для належної обізнаності сторони захисту.
У зв'язку з віддаленістю дислокації сторони захисту від місця проведення судового розгляду та підвищеним рівнем зростаючої кількості повітряних тривог, які оголошуються на території області, що пов'язано із військовим станом, просить суд проводити судове засідання дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку із можливістю використання адвокатом ОСОБА_2 власних технічних засобів у судовій системі «Easy Con» за реєстрацією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одночасно, з метою оперативності судового розгляду справи, просить суд завчасно надіслати на його електронну поштову адресу сканкопії матеріалів клопотання про накладення арешту з додатками для можливості сторони захисту ознайомлення і відпрацювання правової позиції стосовно розглядуваного клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно положень ст. 35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема: 1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Згідно п. 3 Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення), єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
При цьому, тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» було розпочато 22.12.2018 відповідно до наказу ДСА України №628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» від 22.12.2018.
Дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та модулю «Електронний кабінет» розпочато 01.06.2020 відповідно до наказу ДСА України №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» від 01.06.2020.
Відповідно до п. 66 "Положення про ЄСІТС", підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення (тобто модулі «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «підсистема відео-конференцзв'язку»), починають функціонувати через 30днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; - «Електронний суд»; підсистема відео-конференцзв'язку.
З урахуванням викладеного вищевказані три підсистеми (модулі) офіційно розпочали своє функціонування з 05.10.2021.
У відповідності до п. 24 розділу 2 " Положення про ЄСІТС", підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
В свою чергу, відповідно до вимог п. 25 вищевказаного "Положення про ЄСІТС", процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Відтак, чинним законодавством на теперішній час передбачено два способи звернення до суду, або шляхом звернення у паперовому варіанті, або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Надсилання заяви у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.
За таких обставин клопотання, направлене від імені адвоката ОСОБА_2 на електронну поштову скриньку суду, подано у неналежний спосіб, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити особу його автора.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що повернення клопотання не створює перешкоди особі, яка його подала, у доступі до правосуддя за вказаних обставин, адже вона не позбавлена можливості повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 170-175, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 про проведення судового засідання за його участю в режимі відеоконференціїта надання копій матеріалів справи повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1