27 жовтня 2022 року справа №360/2684/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І.,
представника відповідача Гончаренка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Служби безпеки України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №360/2684/21 про роз'яснення судового рішення (суддя в І інстанції Петросян К.Є., повне судове рішення складено 16 листопада 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.07.2021р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов'язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року.
Відповідачем подана заява про роз'яснення судового рішення в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що компенсаційний характер заходів відповідальності, зокрема індексації грошових доходів населення, передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
На підставі статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань, узятих на облік органами Казначейства України.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. У межах наявного фінансового ресурсу виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям за період з січня 2016 року по лютий 2018 року в СБУ можливості не було. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України (від 08.08.2017 № 78/0/66-17) механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (набрала чинності з 15.12.2015) внесено зміни, відповідно до яких базовим періодом для нарахування індексації визначається місяць підвищення посадового окладу. Водночас до внесення зазначеним Урядовим нормативно-правовим актом змін, місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення (у тому числі збільшення розмірів складових грошового забезпечення), визначався базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
У зв'язку з цим, виходячи з принципів розумності, справедливості, пропорційності та співмірності позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018 р. мала б визначатись на підставі базового місяця підвищення посадового окладу, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013, а не обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, як це здійснювалось раніше до вказаних змін. Проте, у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 зазначено застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року, що не узгоджується із постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 та закріпленим у ст. 8 Конституції України принципом верховенства права.
Таким чином, в СБУ виникла необхідність щодо роз'яснення судового рішення в частині правомірності застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у той час, як постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 для цього визначено інший порядок.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач вважає незрозумілим абзац 3 резолютивної частини рішення щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року. Відповідач вважає, що виходячи з принципів розумності, справедливості, пропорційності та співмірності позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018 р. мала б визначатись на підставі базового місяця підвищення посадового окладу, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013, а не обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, як це здійснювалось раніше до вказаних змін. Проте, у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 зазначено застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року, що не узгоджується із постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 та закріпленим у ст. 8 Конституції України принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Дослідивши зміст рішення суду від 09.07.2021 року у зазначеній справі, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що воно є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України і додаткового роз'яснення не потребує.
Водночас, з доводів апеляційної скарги, як і доводів заяви про роз'яснення судового рішення, вбачається, що позивач фактично не згоден з мотивацією рішення суду та, відповідно з його висновками.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав, визначених статтею 254 КАС України, для роз'яснення судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення у цій справі.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №360/2684/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №360/2684/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 27 жовтня 2022 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко