ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 жовтня 2022 року м. Київ №640/18529/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
«-Визнати рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови призначення позивачу з 27 жовтня 2001 року довічної пенсії у належному розмірі, а саме, 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 30 (тридцять) повних років, як особі, що звільнена з військової служби за станом здоров'я, - протиправними;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідності з положеннями:
пункту «а» ч. 1 ст. 13 («Розміри пенсій за вислугу років») Закону України від 9.04.1992 p. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (у редакції, чинній на дату призначення пенсії позивачу, станом на 27 жовтня 2001 року);
ст. 26 («Звільнення з військової служби») Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на дату звільнення позивача з військової служби, станом на 26 жовтня 2001 року);
ч. 3 ст. 51 («Строки перерахунку призначених пенсій») Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
підпункту «в» пункту 65 «Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу», що затверджене Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93 (у редакції, чинній на дату звільнення позивача з військової служби, станом на 26 жовтня 2001 року);
здійснити призначення (обчислення) з 27 жовтня 2001 року капітану 1 рангу ОСОБА_1 належного розміру довічної пенсії за вислугу ЗО (тридцять) повних років;
здійснити перерахунок та здійснити виплату пенси позивачу, починаючи з 27 жовтня 2001 року,
як особі, що звільнена з військової служби за станом здоров'я, виходячи із наступного:
звільненому із військової служби за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення: (30- 20) * 3 проценти = 30 процентів, а, всього, у розмірі 55 + 30 = 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідності з положеннями ч. 1, ч. 5 ст. 21 («Розгляд кількох пов 'язаних між собою вимог») КАС України відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови призначення позивачу належного розміру довічної пенсії з 27 жовтня 2001 року, щодо відмови здійснення перерахунку та виплати належного розміру пенсії позивачу, починаючи з 27 жовтня 2001 року;
- у відповідності з положеннями ч. 1, ч. 5 ст. 21 («Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог»), п. 3 ч. 5 ст. 160 («Позовна заява») КАС України стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві кошти на відшкодування позивачу шкоди (недоотримані пенсійні виплати з 27 жовтня 2001 року), завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 55 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, у зв'язку із відмовою призначення позивачу належного розміру пенсії з 27 жовтня 2001 року та у зв'язку із виплатою з 27 жовтня 2001 року заниженого розміру пенсії;
- допустити негайне виконання судового рішення у відповідності з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 371 («Судові рішення, які виконуються негайно») КАС України щодо стягнення всієї суми недоотриманої з 27 жовтня 2001 року пенсії, враховуючи ту обставину, що порушення права позивача на призначення йому належного розміру пенсії, здійснення перерахунку та виплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві носить надзвичайно довготривалий характер.»
Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва ( ОСОБА_2 ) перебуває адміністративна справа № 640/7475/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою суду від 14 червня 2022 року відкрито провадження у справі.
Судом встановлено, що суб'єктний склад справи №640/7475/22 та №640/18529/22, підстави та предмет спору є ідентичними.
В той же час, суд зауважує на тому, що хоч словесний виклад позовних вимог і відрізняється від словесного викладу позовних вимог у справі №640/7475/22, проте за своєю суттю та змістом є ідентичними вимогам у справі №640/7475/22.
Тому, оскільки вирішальною обставиною при відкритті провадження є саме факт встановлення чи перебуває в провадженні цього або інших суддів ідентичної справи з тим самим предметом, підставами та суб'єктним складом, суд дійшов висновку, що хоч словесний виклад позовних вимог і відрізняється, проте за змістом є ідентичним вимогам у справі №640/7475/22, таким чином, судом встановлено, що у провадженні цього суду перебуває адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На підставі вищенаведеного, враховуючи наявність у провадженні суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №640/18529/22.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може буде оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко