ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 жовтня 2022 року м. Київ № 826/14184/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпраці у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський механічний завод «Магістраль» ім. М.П. Шульгіна»
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ Держпраці) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський механічний завод «Магістраль» ім. М.П Шульгіна» (далі по тексту - відповідач, ТОК «КМЗ «Магісталь»), у якому просило:
- прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити роботи в електроустановках підприємства шляхом заборони експлуатації ТП-2456 на межі балансової належності з енергопостачальною організацією; заборонити експлуатацію вантажопідіймальних кранів реєстр. №836, №1760, №8885 і №8886 до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт;
- звернути постанову суду до негайного виконання та видати виконавчий лист.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що уповноваженими особами позивача проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки позивача, за результатами якої встановлено факти порушення суб'єктом господарювання нормативно-правових актів з питань охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (працівників товариства), у зв'язку із чим, просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/14184/17; клопотання ГУ Держпраці про відстрочення сплати судового збору задоволено частково: відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття рішення у справі №826/14184/17.
Листом від 27 листопада 2017 року, який надійшов до суду 29 листопада 2017 року відповідач проінформував про хід усунення недоліків, зазначених в акті перевірки
Відповідачем подано лист, яким відповідач визнав позов ГУ Держпраці щодо виконання заходів реагування згідно акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) та припису №5.1/240/126 від 27 жовтня 2017 року; зазначено, що відповідач листом від 27 листопада 2017 року інформував суд про хід усунення недоліків та одночасно повідомлено, що після усунення порушень, які знаходяться на стадії виконання відповідачем буде проінформовано суд додатково.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року з урахуванням змін до процесуального законодавства призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Відповідачем подано лист, яким відповідач визнав позов ГУ Держпраці щодо виконання заходів реагування згідно акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) та припису №5.1/240/126 від 27 жовтня 2017 року; зазначено, що за наслідками повторної перевірки відповідачем усунуто всі порушення та недоліки, про що свідчить акт від 17 травня 2018 року №5.5/247/238.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Наказом ГУ Держпраці від 30 листопада 2016 року №2580 затверджено план проведення перевірок суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) на 2017 рік, до якого включено, зокрема і перевірку відповідача.
На підставі зазначеного наказу ГУ Держпраці оформлено повідомлення від 07 вересня 2017 року №5.1/162 про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання та направлення від 12 жовтня 2017 року №5.1/153 на проведення перевірки.
За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання від 27 жовтня 2017 року №5.1/240/126, в якому зафіксовано 21 порушення Закону №2694 згідно з описом, зазначеним в акті перевірки.
У період з 15 травня 2018 року по 17 травня 2018 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, результати якої оформлені актом перевірки суб'єкта господарювання від 17 травня 2018 року №5.5/247/238; в акті перевірки зафіксовано, що під час проведення планової перевірки відповідача акт перевірки від 27 жовтня 2017 року №5.1/240/126 виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці усунуто в повному обсязі згідно припису від 27 жовтня 2017 року №5.1/240/126, а саме: роботодавцем призначено осіб з числа посадових осіб з питань охорони праці, пожежної безпеки та електрогосподарство. Переглянуто та впроваджено положення про службу охорони праці з урахуванням змін. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. На належному рівні працює система управління охороною праці на підприємстві, проведення навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці, створено та затверджена комісія з перевірки знань працівників, вступний та інструктажі з охорони праці проводяться регулярно без порушень згідно інструкцій з охорони праці по видам робіт. Заключено договори з організаціями на предмет проведення позачергового технічного опосвідчення (огляду) експертного обстеження вантажопідіймальних машин та механізмів, виконання робіт з електровимірювань стану безпеки електроустановок та технічне обслуговування електрообладнання.
Вважаючи виявлені за наслідками проведеної перевірки порушення у сфері охорони праці такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю працівників суб'єкта господарювання, та відповідно такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ державна політика у галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
За змістом норми частини третьої статті 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах: виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За приписами Положення про Управління Держпраці, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877-V).
Приписами статті 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно визначення, наведеного в статті 1 цього Закону, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною п'ятою статті 4 Закону №877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що діяльність суб'єкта господарювання може бути зупинена повністю або частково за рішенням суду у разі здійснення позивачем заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства.
Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не заперечує, що під час планової перевірки було встановлено ряд порушень. Проте, за результатами повторної перевірки, результати якої оформлено актом перевірки суб'єкта господарювання від 17 травня 2018 року №5.5/247/238, зафіксовано, що під час проведення планової перевірки відповідача акт перевірки від 27 жовтня 2017 року №5.1/240/126 виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці усунуто в повному обсязі згідно припису від 27 жовтня 2017 року №5.1/240/126, а саме: роботодавцем призначено осіб з числа посадових осіб з питань охорони праці, пожежної безпеки та електрогосподарство. Переглянуто та впроваджено положення про службу охорони праці з урахуванням змін. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. На належному рівні працює система управління охороною праці на підприємстві, проведення навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці, створено та затверджена комісія з перевірки знань працівників, вступний та інструктажі з охорони праці проводяться регулярно без порушень згідно інструкцій з охорони праці по видам робіт. Заключено договори з організаціями на предмет проведення позачергового технічного опосвідчення (огляду) експертного обстеження вантажопідіймальних машин та механізмів, виконання робіт з електровимірювань стану безпеки електроустановок та технічне обслуговування електрообладнання.
Враховуючи те, що метою застосування заходів реагування є здійснення контролюючим органом превентивних заходів, спрямованих на усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям і відповідачем такі порушення були усунуті, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів реагування, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п'ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено усунення тих обставин, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 14 грудня 2017 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно частини другої статті4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлена у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Цей позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу належить сплатити за звернення із даним позовом до суду судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Київській області відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 1600,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя: Н.А. Добрівська