Справа № 755/9534/22
"27" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд)
у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово,
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2022 за № 12022100040002349 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18.12.2017 Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України на 2 роки позбавлення волі зі звільненням, у порядку ст. 75 КК, від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 07.02.2018 Дарницьким районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК до штрафу в розмірі 850 гривень; 04.12.2018 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК, з урахуванням ст.ст. 70, 71 наведеного Кодексу, до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 24.02.2020 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, з урахуванням ч. 4 ст. 70 цього ж Кодексу, до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; 17.01.2022 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК, з урахуванням ч. 4 ст. 70 цього ж Кодексу, до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, як такий, що відбував покарання в ДУ № «Бориспільська виправна колонія №119» з 22.01.2018 по 22.07.2022, звільнений з указаної дати по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року та подальшим його продовженням згідно Закону України від 22 травня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан, в той же час в наведений період (в умовах воєнного стану) у ОСОБА_4 13.08.2022 року о 12 годині 35 хвилин перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів АЗС «ОККО», проспект Броварський, 20-З, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Bushmills Original» вартістю 663 грн. 20 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав пляшку за спину, в шорти в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник.
Крім того, 15.08.2022 року ОСОБА_4 о 12 годині 20 хвилин, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів АЗС «UPG», за адресою: м. Київ, вул. проспект Визволителів, 13, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку вина сухого червоного марки «Castellare di Castellina» Кьянті Класіко вартістю 346 грн. 75 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав пляшку вина за спину, в шорти в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник.
Також ОСОБА_4 15.08.2022 року о 19 годині 20 хвилин, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів магазину «Єва», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, тональний крем марки «Буржуа» вартістю 345 грн. 80 коп..
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , зняв захисну сигнальну кліпсу, сховав тональний крем за спину, в шорти в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник, при цьому виконав всі необхідні дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
21.08.2022 року о 12 годині 46 хвилин ОСОБА_4 , з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м. Київ, проспект Соборності 15-Б, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Ханкі Банністер бленд» вартістю 285 грн. 24 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав пляшку віскі за спину, в шорти в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник.
Крім того, ОСОБА_4 27.08.2022 року о 18 годині 22 хвилини, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Київ, проспект Соборності 15-Б, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Jemeson» вартістю 477 грн.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав пляшку віскі в ліву кишеню шорт, в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник, при цьому виконав всі необхідні дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Надалі, 30.08.2022 року о 18 годині 16 хвилин, ОСОБА_4 з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів АЗС «Sokar» за адресою: м. Київ, проспект Броварський 53-А, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Jack daniels» вартістю 463 грн. 10 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав за пляшку віскі в ліву кишеню шорт в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник.
Також ОСОБА_4 , 24.08.2022 року о 10 годині 13 хвилин, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів магазину «Простор» за адресою: АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку кондиціонера для волосся «Kera sys» вартістю 311 грн. 11 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав кондиціонер для волосся за ремінь шорт в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник.
Крім того, ОСОБА_4 31.08.2022 року о 11 годині 16 хвилин, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану перебуваючи в приміщенні зали відвідувачів магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_4 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Jack daniels» вартістю 671 грн. 01 коп.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , сховав за ремінь шорт пляшку віскі в які був одягнутий та з місця скоєння злочину зник, при цьому виконав всі необхідні дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Вказаних висновків Суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 , який будучи допитаним в судовому засіданні, у порядку ст. 351 КПК, свою вину у вчиненні цих кримінальних правопорушень - крадіжок визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини їх вчинення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому.
Так, указав, що дійсно за наведеного у вироку алгоритму дій учинив вказані крадіжки.
Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив Суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, Суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
При кваліфікації дій обвинуваченого Суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Відповідно до пунктів 3-4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 725/2266/18, слідує, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Частиною 4 статті 185 КК із змінами, внесеними згідно із Законом № 2117-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», котра дії з 07.03.2022, визначено відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене у т.ч. в умовах воєнного стану.
Темпоральність (від лат. temporalis - «часовий») - специфічний взаємозв'язок моментів часу і часових характеристик.
В даному випадку, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні на 30 діб введено воєнний стан, який, зокрема, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб та який, як наслідок, тривав на час вчинення дія обвинуваченим в цій справі, тобто 14.06.2022.
Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» вказує, що змінами до Кримінального кодексу України пропонується доповнити склади злочинів, передбачені в статтях 185, 186, 187, 189, 191 КК України, кваліфікуючою ознакою - вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Наведене […] ґрунтується в т.ч. на тому, що в Україні триває запекла війна у зв'язку з нападом російської федерації […]. На превеликий жаль […] нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично […] заволодіння майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі (згадуються, в якості прикладу, таких дій регіони Нетішин Хмельницької області, Лубни, Кременчук, Полтава, Охтирка Сумської області, Таврійськ Херсонської області, тобто міста всієї країни).
[…] Суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного або надзвичайного стану.
[…] Водночас ухвалення запропонованих законопроєктом змін сприятиме загальній превенції […], тобто запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень цього виду та підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на такі прояви […] цивільних осіб.
Тим самим, відсутні ґрунтовні підстави, на противагу наведеним, уважати, що Закон № 2117-IX від 03.03.2022 звужує чинність норми ч. 4 ст. 185 КК в його редакції територією активних бойових дій та/або окупованих територій, а не виходить з факту уведення воєнного стану та території, де мало місце діяння на дату вчинення.
Також судом зауважується, що кримінально-правова норма складається з трьох елементів: гіпотези, що визначає умови, за яких застосовується правова норма щодо забороненої поведінки особи; диспозиції, що закріплює таку правову норму; санкції, що встановлює покарання для осіб, які порушили цю правову норму, а тому при дослідженні питання щодо дії норми (закону) треба аналізувати її поелементно.
З урахуванням того, що, в даному випадку, диспозицію частини 4 статті 185 КК не можна вважати бланкетною, оскільки вона не посилається на інші закони чи нормативні акти у визначенні заборонених діянь, а визначає їх у своєму тексті.
Відповідно до цього положення забороняється: «таємне викрадення чужого майна».
Власне ця заборона і є диспозицією частини 4 статті 185 КК, яка супроводжується визначеними в цьому ж положенні санкціями.
Відсилка до «в умовах воєнного стану» міститься не в диспозиції цієї норми, а власне у формулюванні «умови», яка визначає, коли її диспозиція може бути застосована: «в умовах воєнного стану». Якщо «воєнний стан» введений - умова виконана, і діє диспозиція частини 4 статті 185 КК.
Умови, що визначають застосування диспозиції норми, в теорії права відносять до гіпотези норми. Таким чином, слова у частині 4 статті 185 КК «в умовах воєнного стану» визначають один із елементів гіпотези норми, який - поряд із загальними елементами умов настання кримінальної відповідальності, що містяться в Загальній частині Кримінального кодексу України, - визначає можливість застосування диспозиції і, відповідно, санкції частини 4 статті 185 КК.
При цьому слід урахувати, що саму вартість майна установлено, як дійсну, у порядку алгоритмів окреслених ОП ККС ВС у справі № 420/1667/18 (постанова від 25.11.2019) та ККС ВС у справі № 335/6360/15-к (постанова від 16.01.2020) та, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 27 вересня 2018 року у справі № 686/6613/16-к вказав, що у разі визнання особи винуватою у вчиненні декількох діянь, які відповідають складу злочину, передбаченого однією і тією самою статтею (частиною статті) закону про кримінальну відповідальність, всі ці діяння кваліфікуються в сукупності за відповідною статтею (частиною статті) лише один раз і окремої кваліфікації не потребують.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням того, що за частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .
В рішенні від 15.06.2022 № 4-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
В цій ситуації, обставинами, що пом'якшують покарання є
? щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кожного з кримінальних правопорушень, у т.ч. їх час, місце, спосіб учинення.
Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к).
Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки;
? активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у активному сприянні у встановленні обставин регламентованих ст. 91 КПК України.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не установлено.
При цьому, Суд не вбачає підстав для визнання обтяжуючою обставиною "рецидив", як про те вказано в обвинувальному акті, оскільки, як роз'яснено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочину та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010, якщо рецидив злочину утворює одночасно і повторність, що передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, то за ч. 4 ст. 67 КК України суд не може при призначенні покарання ще раз враховувати повторність або рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання.
Також, Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце проживання, стан здоров'я, спосіб життя (див. дані установочної частині цього рішення), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення та потерпілого щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 185 КК у виді позбавлення волі, з огляду на таке.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, Суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо Суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (див. постанову ВС від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18), що власне і має місце, в цій ситуації, при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
При вирішенні цивільного позову ТОВ «ТС ПЛЮС» до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, Суд виходить з наступного.
Цивільний позов позивачем заявлено на суму 797грн. та, який обумовлено тим, що вказану суму коштує викрадена відповідачем пляшка віскі.
Цивільний відповідач позов визнав, як обґрунтований та дійсний, так як справі учинив крадіжку віскі ,однак відмітив, що відповідно до акту його вартість 671 грн. 01 коп.
Відповідно Суд дослідивши наявні у справі докази з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У цій ситуації, установлено, що судом визнано доведеним, що обвинувачений 31.08.2022 року о 11 годині 16 хвилин вмагазині «Вінтайм» за адресою: м. Київ, проспект Соборності, 7-Б, шляхом вільного доступу, взяв з полиці що розміщена неподалік каси обслуговування, пляшку віскі «Jack daniels» вартістю 671 грн. 01 коп.
Згідно довідки самого позивача закупівельна вартість 671, 01 грн., а роздрібна ціна 797, 00 грн.
Відповідно до абз. 1 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину.
Відповідно позов слід задовольнити частково на указану суму, тобто 671 грн. 01 коп., а в іншій частині відмовити у його задоволенні за недоведеністю збитку на суму понад 671 грн. 01 коп.
Щодо питання запобіжного заходу, як заходу забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, то Суд враховуючи вимоги ст. 131-132, 177, 178 КПК України та дані про його особу, уважає за доречне залишити його без змін до набрання вироком законної сили.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, Суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відраховувати з 19.09.2022.
Цивільний позов ТОВ «ТС ПЛЮС» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ТС ПЛЮС» 671 (шістсот сімдесят одну) гривню 01 копійку.
В іншій частині цивільного позову відмовити у його задоволенні.
Речові докази: диски із відеозаписами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С у д д я Оксана БІРСА