Справа №:755/10283/22
Провадження №: 2-н/755/336/22
"25" жовтня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальної послуги,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальної послуги.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Як убачається з матеріалів заяви, вона підписана та подано до суду представником позивача - адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Аналіз судової практики Верховного Суду дає підстави вважати, що статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Правовий висновок викладений в ухвалі Верховного суду від 01 березня 2018 року у справі 910/3483/17, та в ухвалі від 17 жовтня 2018 року у справі 3916/1059/18.
Згідно ч. 1 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підтвердження повноважень на підписання заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІ СЕРВІС», представником - адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем надано Ордер АА № 1218693 на надання правничої (правової) допомоги від 04 липня 2022 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 66 від 04 липня 2022 року.
Як вбачається зі змісту Ордера АА № 1218693 від 04 липня 2022 року, виданого адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем, вказано в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога - «Дніпровському районному суду м. Києва, Київському апеляційному суду, Верховному Суді».
Отже, всупереч наведеному та вимогам Положення про ордер, в Ордері АА № 1218693 від 04 липня 2022 року, зазначено декілька органів, та не зазначено одну конкретну назву органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноваження адвоката діяти саме у Дніпровському районному суду міста Києва.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив, що повинно бути окремо зазначено в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога»
Таким, чином, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду, що узгоджується з висновками Великої палати Верховного суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18
Крім того, адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем не долучено до заяви копію відповідного договору про надання правової допомоги, у зв'язку з чим суд вважає, що до матеріалів заяви, поданого представником заявника - адвокатом Рибченко Олександром Георгійовичем не надано документу, який би беззаперечно свідчив та містив у собі делеговане заявником право представнику на підписання від його імені даної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України однією з підстав відмови у видачі судового наказу є те, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що представником заявника на підтвердження своїх повноважень не надано належних та допустимих доказів на здійснення представництва інтересів заявника, відсутнє свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідченням адвоката України, Договір про надання правової допомоги, що унеможливлює встановлення повноважень Рибченко Олександра Георгійовича, який уповноважений діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІ СЕРВІС», - що є підставою для відмови у видачі судового наказу, відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 165, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальної послуги, - повернути суб'єкту звернення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.