Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 жовтня 2022 року Справа№200/10312/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), відповідно до якого просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.05.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсі; - зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині та висновків Великої палати Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у Рішенні по справі № 1-5/2018 (746/15) № 1-р/2020, та прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається протиправність рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов. Зазначає, що ОСОБА_1 12.05.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ від 19.05.2021 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 144 Закону України «Паро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Відповідач-2 надав до суду відзив на адміністративний позов. Зазначає, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області від 19.05.2021 за № 0525300002511 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пільгової пенсії. На дату звернення за призначенням пенсії страховий стаж ОСОБА_1 становить 49 років 8 місяців 9 днів, в тому числі, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 - 23 роки 9 місяців 24 дні, при необхідних 25 роках. Також зазначає, що в адміністративному позові ОСОБА_1 , посилається на висновки Великої палати Конституційного Суду України у рішенні від 23.01.2020р. №1- р/2020. Вважає, що висновок Верховного Суду за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 360/3611/20 полягає в тому, що до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення КСУ № 1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.05.2020 (дата набрання законної сили Рішенням КСУ № 1-р/2020), належать особи, які працювали до 1 квітня 2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, у редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії. Зазначає, що на дату звернення позивачу виповнилось 48 років. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 до 01.04.2015 становить 22 роки 8 місяців 1 день. Вважає, що посилання позивача на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме п. «а» ст. 13 є безпідставним. Також зазначає, що довідкою від 11.05.2021 за № 05/7-714 «щодо утримання пенсійних внесків» Десятий воєнізований гірничорятувальний загін повідомив, шо до 01.03.2002 відрахування в пенсійний фонд на зарплату воєнізованого особового складу не проводилися. Відповідно до відомостей довідки форми ОК-5 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування підтверджено, що в період листопад, грудень 2001 та січень-березень 2002 нарахування заробітної плати за позивача не проводилось і відповідно внески до Пенсійного фонду не сплачені. Також посилається на те, що період проходження військової служби не може бути зарахований позивачу в пільговий стаж за Списком № 1, оскільки на час призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі № 200/10312/21, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 7 жовтня 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 листопада 2021 року.
Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 13 грудня 2021 року.
13 грудня 2021 року розгляд справи було відкладено на 29 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року залучено до участі у справі, у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач-2). Розпочато розгляд справи № 200/10312/21 спочатку. Призначено підготовче засідання у справі № 200/10312/21 на 17 січня 2022 року.
Відповідно до витягу з протоколу з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року, справа передана судді Куденкову К.О. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бабіча С.І.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року прийнято адміністративну справу до провадження.
Ухвалою суду від 17 січня 2022 року оголошено перерву у справі до 16 лютого 2022 року. Продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 березня 2022 року.
Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Ухвалою суду від 27 травня 2022 року через збройну агресію РФ проти України, відкладено розгляд справи до відновлення можливості його проведення та участі в розгляді справи всіх сторін у справі.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року продовжено розгляд справи № 200/10312/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судове засідання у справі на 26 жовтня 2022 року.
Позивач і представники відповідачів до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 09.02.2000.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло оскаржуване рішення від 19 травня 2021 № 053530002511 про відмову в призначенні пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Зазначено, що згідно за наданими документами, страховий стаж ОСОБА_1 становить 49 років 8 місяців 9 днів, в тому числі, стаж на пільгових умовах за Списком №1 становить 23 роки 9 місяці 24 дні. Зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах мають право на пенсію незалежно віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
До суду надана копія трудової книжки позивача НОМЕР_2 , в якій наявні записи: № 16 щодо прийняття на роботу позивача з 22.11.2001 у Десятий воєнізований гірничорятувальний загін на службу респіраторником оперативного взводу; № 17 щодо переведення позивача з 01.11.2002 на контрактну основу регулювання трудових відносин.
У своєму позову позивач зазначає, що з 22.11.2001 по 01.11.2002 він працював на посаді респіраторником Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, а з 01.11.2002 переведений на контрактну основу регулювання трудових відносин. Зазначає, що на той час (з 22.11.2001) діяв «Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах в особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зайнятість в яких діє право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах» затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10. З 16.01.2003 по 03.08.2018 діяв Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких діє право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 36. У цьому списку зазначена посада - 1.5а респіраторники. Вважає, що до пільгового стажу повинен бути зарахований період роботи у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 22.11.2001 до 01.11.2002 і з 01.11.2002 на посаді респіраторника.
Листом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону № 05/7 - 714 від 11.05.2021 на усний запит про утримання внесків до Пенсійного фонду України із зарплати ОСОБА_1 повідомлено, що: - відповідно до п. д) ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов, передбачених цим Законом, а саме працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню; - на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості» від 05.11.1992 № 608, була створена державна воєнізована гірничорятувальна служба України, до складу якої увійшов Десятий воєнізований гірничорятувальний загін, який є воєнізованим. Крім того зазначено, що до 01.03.2002 Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном відрахування в пенсійний фонд і фонди соціального страхування на зарплату воєнізованого особового складу не проводилися.
Також до суду позивач надав копію довідки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону № 01/133 від 11.05.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з листопада 2001 року по березень 2002 року.
У довідці Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про підтвердження пільгового стажу від 30.04.2021 № 01/128 зазначено, що позивач з 22.11.2001 по «теперішній час» виконував аварійно-рятувальні роботи в підземних умовах на шахтах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії за газом.
Спірні правовідносини виникли щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Цей Список необхідно застосовувати під час перевірки наявності підстав ля призначення особі пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
До Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, включено «респіраторники» і «командири відділень і взводів, їх заступники (помічники)» гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом (розділ ІІІ).
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
У постанові від 5 березня 2020 року у справі № 227/4978/16-а Верховний Суд також відзначив, що право на пенсію на пільгових умовах (згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком № 1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встанолено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
За унормуванням п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
У разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Отже, після отримання заяви позивача про призначення/перерахунок пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача і документам, що їх підтверджують.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення пенсії та надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Аналогічний за змістом правовий висновок сформульований Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Відсутність обґрунтування щодо не зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу позбавляє особу можливості належним чином конкретизувати свої позовні вимоги, а також позбавляє суд можливості надати оцінку правомірності оскаржуваного рішення в частині не включення певних періодів до пільгового стажу.
Натомість у спірному рішенні відповідача від 19.05.2021 № 052530002511 не надано оцінки спірним періодам роботи позивача. Взагалі не вказано які періоди зараховані, не здійснено оцінки представлених документів, посилання на них та на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не були зараховані.
Оскільки спірне рішення не містить посилання на зарахування або відмову у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача, зокрема на посаді респіраторника в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, суд зауважує, що вимога про зобов'язання призначити пенсію є передчасною, оскільки рішення на цей час з цього питання відповідачем не прийнято.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.
Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 348/2160/15-а.
При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Суд наголошує, що відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено спірних періодів, вказаних позивачем у позовних вимогах, які не були зараховані/та які були зараховані до пільгового стажу позивача, та причин такого не зарахування.
Натомість, у суду відсутнє право на втручання в дискреційні повноваження управління щодо надання на власний розсуд оцінки наявності у позивача права на призначення пенсії, за такого наведеного змісту рішення пенсійного органу, оскільки визначення періодів зарахування або відмови у зарахування певної кількості днів до пільгового стажу повинні бути відображені у рішенні органу, що призначає пенсію, з посиланням на відповідні законодавчі норми.
Наведене відповідає практиці Першого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 19 липня 2022 року у справі № 200/13109/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 38802 від 28.07.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 908,00 грн.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікацій код: 20551088; 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.05.2021 № 053530002511 про відмову в призначенні пенсі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.05.2021, з урахуванням правових висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього рішення суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Повне рішення суду складено 26 жовтня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков