27 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6306/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 вересня 2022 року № 907550164586 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІI "Про державну службу", зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 з 12 вересня 2022 року пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" , зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 16.08.1076 по 04.05.2011, на підставі довідок про заробітну плату за №№ 1,2 від 07 вересня 2022 року, виданих виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Волинській області , як отримувач пенсії по віку по нормах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-1V.
12 вересня 2022 року позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу". При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII долучались дві довідки про заробітну плату для призначення пенсії з останнього місця роботи за аналогічною посадою №№ 1,2 від 07 вересня 2022 року, виданих виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в м. Києві, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 15 вересня 2022 року № 907550164586 в зв'язку з тим, що перерахунок пенсії в зв'язку зі зміною розмірів посадових окладів працівників органів місцевого самоврядування законодавством не передбачено.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досягла пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України “Про державну службу”, тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача 1 у відзиві позову не визнала та пояснила, що на заяву ОСОБА_1 від 12.09.2022 було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 15 вересня 2022 року № 907550164586 в зв'язку з тим, що перерахунок пенсії в зв'язку зі зміною розмірів посадових окладів працівників органів місцевого самоврядування законодавством не передбачено.
Таким чином, рішення Головного управління ПФУ в м. Києві № 907550164586 від 15.09.2022 про відмову у перерахунку є правомірним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 у відзиві позову не визнав та зазначив, що 12.09.2022 позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІI "Про державну службу" та нової довідки про заробітну плату. Позивач з 05.05.2011 по даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Відповідно до цього Закону посади голів сільських рад, секретарів сільських рад, та голів виконкому віднесені до категорії осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій державного службовця. Враховуючи наведене вважає, що підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування з 16.08.1976 по 04.05.2011 та переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" відсутні, а рішення Головного управління ПФУ в м. Києві № 907550164586 від 15.09.2022 є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
З врахуванням викладеного просила в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
З 05.05.2011 позивач отримує пенсію за віком зі стажем в органах місцевого самоврядування.
12 вересня 2022 року позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу. При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII долучались дві довідки про заробітну плату для призначення пенсії з останнього місця роботи за аналогічною посадою №№ 1,2 від 07 вересня 2022 року, виданих виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ у м. Києві, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 15 вересня 2022 року № 907550164586 в зв'язку з тим, що перерахунок пенсії в зв'язку зі зміною розмірів посадових окладів працівників органів місцевого самоврядування законодавством не передбачено.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”, який набрав чинності 01 травня 2016 року (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, затверджено “Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб” (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII “Про державну службу” мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу” не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” мають жінки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01 травня 2016 року), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01 травня 2016 року), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме: за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-XII від 16 грудня 1993 року до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу” за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Щодо врахування до стажу державної служби вищевказаних періодів роботи позивача суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII “Про державну службу” стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року (була чинною до 01 травня 2016 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
За правилами статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування, належать, зокрема, посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких згідно статті 14 Закону №2493-III та Порядку №229 зараховується до стажу державної служби.
За матеріалами справи судом встановлено, що до 04 травня 2011 року позивач працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців.
Має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України “Про державну службу”.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом України “Про державну службу” №889-VIII від 10 грудня 2015 року (01 травня 2016 року), позивач мала понад 20 років стажу державної служби та понад 35 років страхового стажу.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення її із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до статті 37 цього Закону, позивачу виповнилося 64 роки.
Крім того, згідно зі змістом оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву відповідача, жодних зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом України “Про державну службу”, - немає та судом не встановлено.
Отже, спірність позицій сторін в даному випадку полягає у виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Разом з тим, виходячи з аналізу законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вбачається, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, за віком, на інший вид - пенсію за віком, в межах іншого закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
Суд звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
За таких обставин, безпідставним є висновок відповідачів про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України “Про державну службу”, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 15 вересня 2022 року № 907550164586 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 15 вересня 2022 року № 907550164586 позивачу безпідставно та необгрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу”, то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з часу звернення із заявою, з 12.09.2022, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 16.08.1976 по 04.05.2011, з врахуванням довідок про заробітну плату за №№ 1,2 від 07 вересня 2022 року, виданих виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідно до положень Закону України “Про державну службу”, діяв з порушенням вимог чинного законодавства та без урахуванням усіх обставин, що мають значення, відтак, позов підлягає до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений згідно квитанції від 21.09.2022 №0.0.2683161912.1.
Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 15 вересня 2022 року № 907550164586 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 12 вересня 2022 року пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 16.08.1976 по 04.05.2011, на підставі довідок про заробітну плату за №№ 1,2 від 07 вересня 2022 року, виданих виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код юридичної особи 42098368).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя В.Д. Ковальчук