номер провадження справи 15/124/22
27.10.2022 Справа № 908/1490/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Концерну «Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійский, буд. 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4
до відповідача Фізичної особи - підприємця Нікішової Людмили Борисівни, АДРЕСА_1
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
24.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи - підприємця Нікішової Людмили Борисівни, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №100945 від 03.01.2017 в сумі 7552,87 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 6499,58 грн, 3% річних в розмірі 281,38 грн та інфляційні втрати в розмірі 771,91 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022, справу № 908/1490/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Також, у позовній заяві Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1490/22. Присвоєно справі номер провадження 15/124/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позов заявлено з тих підстав, що позивачем та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді. За період часу з листопада 2019 року по квітень 2021 року було поставлено теплової енергії на суму 6499,58 грн. Відповідачем кошти за отриману теплову енергію не сплачено. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позвиач просить сятгунути з ввідповідача суму основного боргу в розмірі 6499,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 771,91 грн, 3% річних у сумі 281,38 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 29.08.2022 надано відповідачу строк до 29.09.2022 подати відзив на позовну заяву з додатками, позивачу запропоновано в строк до 13.10.2022 подати відповідь на відзив, а також відповідачу запропоновано у строк до 27.10.2022 надати заперечення. Також в ухвалі зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 29.09.2022 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відзив з документами в обґрунтування відзиву до суду не надходив.
Ухвала суду від 29.08.2022 у справі № 908/1490/22, яка була надіслана на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою працівника пошти з причиною повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.10.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту.
Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерна.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року за № 2633-ІУ, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
03.01.2017 між Концерном «Міські теплові мережі» (позивач) та фізичною особою-підприємцем Нікішова Людмила Борисівна (відповідач, споживач) укладено договір № 100945 про постачання теплової енергії в гарячій воді (договір). Відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за діючими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Відповідно до договору визначено, що договір постачання теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкту-нежитлового приміщення № 9 першого поверху площею 59,49 кв.м., що розташоване за адресою; м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 28. Вказане нежитлове приміщення належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2022.
На виконання умов договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року на загальну суму 6499,58 грн, про що свідчать акти приймання - передачі теплової енергії надання послуг з централізованого постачання гарячої води: від 30.11.2019; від 31.12.2019; від 31.01.2020; від 29.02.2019; від 31.03.2020; від 30.04.2020; від 30.11.2020; від 31.12.2020; від 31.01.2021; від 28.02.2021; від 31.03.2021; від 30.04.2021, а аткож рахунки: № 100945/1 від 30.11.2019; № 100945/1 від 31.12.2019; № 100945 від 31.01.2020; № 100945 від 29.02.2020; № 100945 від 31.03.2020; № 100945 від 30.04.2020; № 100945 від 30.11.2020; № 100945 від 31.12.2020; № 100945 від 31.01.2021; № 100945 від 28.02.2021; № 100945 від 31.03.2021; № 100945 від 30.04.2021. Вказані акти та рахунки надіслані на адресу відповідача про що свідчать реєстри відправки замовних рекомендованих листів. Додатково в обґрунтування позовних вимог позивачем надано акт огляду від 04.10.2016 та розрахунок теплового навантаження опалення за фактичним тепловим споживанням по об'єкту: магазин непродовольчих твоарів по вул. Перемоги 28 у м. Запоріжжі, технічні умови на реконструкцііяю, технічне переобладнання системи тепло споживання магазину, технічний паспорт на нежитлове приміщення.
Відповідно до умов договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.
Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.
Згідно з п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, повине отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива буд. № 2А документи за розрахунковий період: рахунок на сплату за розрахунковий період з урахуванням суми авансового платежу; акт приймання-передачі теплової енергії за розрахунковий місяць. Отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 догвоору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Споживач не з'явився до Енергопостачальної організації для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором. Обгрунтованих заперечень щодо актів, які були надіслані на його адресу не надав.
Концерн «Міські теплові мережі» направив претензію від 16.06.2022 № 829/05-юр щодо погашення заборгованості за теплову енергію на адресу споживача поштовою кореспонденцією, про що свідчить фіскальний чек від 16.06.2022. Відповідь на претензію від відповідача не надходила.
Згідно з Законом України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів, ст. 24.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (Правила), споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати Інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил, п. 40.
На підставі п. 6.4. договору споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, сплатити на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання Теплопостачальної організації за спожиту в розрахунковому періоді теплову енергію та суму авансового платежу, розрахованго відповідно до п. 6.5.
Відповідач кошти за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 6499,58 грн не сплатив.
Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо Інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Згідно з положеннями п. 40 Правил користування тепловою енергією, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати Інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.
Згідно з ст. 276 ГК України Споживач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань споживач порушив вищевказані вимоги законодавства та умови договору. Доказів оплати залишку заборгованості відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягунти з відповідача суму інфляційних втрат за період січень 2020 року по січень 2022 року у сумі 771,91 грн, а також 3% річних від простроченої суми за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 у сумі 281,38 грн, розрахунок проведено за кожним випадком виникнення заборгованості окремо.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене та вимоги чинного законодавства України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 202, 222, 231, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нікішової Людмили Борисівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на корсть Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму основного боргу в розмірі 6499,58 грн (шість тисяч чотириста дев'яносто девять гривень 58 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 771,91 грн (сімсот сімдесят одну гривню 91 коп.), суму 3% річних у розмірі 281,38 грн (двісті вісімдесят одну гривню 38 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нікішової Людмили Борисівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на корсть Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2022 року.
Судя І. С. Горохов