вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1602/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ", м. Дніпро
про стягнення неустойки у розмірі 163 530,00 грн.
Представники:
від позивача: Гуменюк І.П., адвокат;
від відповідача: Фуголь Є.І., адвокат.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" неустойку у розмірі 163 530,00 грн. за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в СМГС накладній № 23259045.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.07.2022 від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 08/07/22-01 від 08.07.2022 та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін вих № 08/07/22-02 від 08.07.2022.
27.07.2022 від позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № НЮ-1/2030 від 22.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.20221 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1602/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке відбудеться 06.09.2022 о 10:30 год.
10.08.2022 від позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду вих. № НЮ-1/2164 від 10.08.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 заяву представника позивача - ТАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 06.09.2022 о 10 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon" за участю представника позивача.
У призначеному судовому засіданні 06.09.2022 оголошено перерву до 14.09.2022 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
14.09.2022 від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вих № 14/09/22-01 від 14.09.2022.
У призначеному судовому засіданні 14.09.2022 оголошено перерву до 04.10.2022 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У підготовчому судовому засіданні 04.10.2022 представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2022 о 11:15 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 2021 року згідно СМГС накладної № 23259045 вантажовідправником ТОВ "НовобитИнвест" зі станції Гомель БЧ (Білорусія) на адресу ТОВ "Інтеркоалтрейдинг" станція призначення Чернігів Південо-Західної залізниці у вагонах №№ 63807051, 64220015, 64220403 було відправлено вантаж "вугілля кам'яне". Платником даного відправлення зазначено ТОВ "Інтеркоалтрейдинг". При комісійному зважуванні вагонів працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці виявлено перевантаження вагонів понад норму та вантажопідйомність, що загрожувало безпеці руху відповідно до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 п.15.27 Правил технічної експлуатації вагонів.
Позивач вважає, що саме відповідач має сплатити неустойку за перевантаження вагонів обґрунтовуючи свою позицію нормами параграфу 1 ст.31 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, відповідно до яких якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів та неустойки є обов'язком платника.
Позиція відповідача
Відповідач позовні вимоги вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що товариство не є належним відповідачем у справі, оскільки на момент виявлення факту навантаження залізничних вагонів понад норму та вантажопід'ємність, Вантажоодержувачем було інше підприємство. А відтак і платником неустойки згідно положень СМГС статті 31 параграфу 1, має бути чинний на той момент вантажоодержувач АТ “ДТЕК Західенерго” Бурштинська ТЕС.
Щодо збільшення маси вантажу зазначив, що воно очевидно відбулося за рахунок набрання вантажем вологи за рахунок опадів (дощ, сніг) під час руху вагонів з точки відправлення (Респуліка Казахстан), по маршруту слідування через російську федерацію, Республіку Білорусь та потрапляння нарешті до України. Зазначений маршрут підтверджується як сертифікатом походження товару, який перевозився залізничними вагонами, так і залізничними накладними.
Факт набрання вологи вугіллям підтверджується сертифікатами відбору проб та випробувань, які здійснювались при навантаженні вугілля у залізничні вагони в Республіці Казахстан (Інспекційний сертифікат №SРВ-ВVК-11/21-871 від 29.11.2021р., який додається, та в якому зазначено показники вологи та зазначені номери залізничних вагонів, в які завантажено зазначене вугілля), та показники вологи вугілля при його прибутті до станції призначення в Україні - Бурштин Львівської залізниці на ДТЕК Бурштинська ТЕС (Сертифікат №UА 0019/2022/2.1 від 06.01.2022р., який додається та в якому зазначено показники вологи та зазначені номери залізничних вагонів, в які завантажено зазначене вугілля, а також зазначено дату відбору проб: 16.12.2021-01.01.2022).
Так от, за даними сертифікату №SРВ-ВVК-Ш21-871 від 29.11.2021р. при відправці в Республіці Казахстан, показники загальної вологи вугілля складали 14,4%, а вже в України при вивантаженні, згідно Сертифікату №UА 0019/2022/2.1 від 06.01.2022р., показники загальної вологи вугілля складали 21,7%.
Тобто, під час руху залізничних вагонів з точки відправлення до точки прибуття, завантажене в них вугілля за рахунок природних явищ у вигляді опадів, набрало додатково вологу на 7,3% від загальної маси, що є різницею показників вологи при відправленні та при прибутті: 21.7% -14.4% = 7,3%.
Отже, виходячи з того, що вугілля під час руху набрало вологи на 7,3% від загальної маси, очевидно що маса вантажу у залізничних вагонах об'єктивно збільшилась на зазначену вище величину, а саме 69000 кг (при навантаженні) х 7,3% = 5 037 кг., в середньому на вагоні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У шрудніі 2021 року згідно СМГС накладної № 23259045 вантажовідправником ТОВ "НовобитИнвест" зі станції Гомель БЧ (Білорусія) на адресу ТОВ "Інтеркоалтрейдинг" (надалі - відповідач) станція призначення Чернігів Південо-Західної залізниці у вагонах №№ 63807051, 64220015, 64220403 було відправлено вантаж "вугілля кам'яне". Платником даного відправлення зазначено ТОВ "Інтеркоалтрейдинг".
Відповідно до наказу про переадресування №2189 від 10 грудня 2021 вагони №№63807051, 64220015, 64220403 переадресовано на адресу АТ "ДТЕК Західенерго Бурштинська ТЕС" станція Бурштин Львівської залізниці.
16 грудня 2021 року на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників тензометричної ваги та актів загальної форми №№ 8509, 8508, 8507 даний вагон підчеплено для контрольного комісійного зважування.
Результати комісійного зважування було зафіксовано у комерційних актах №350002/168, №350002/169, №350002/170 від 16 грудня 2021 р., де зазначено, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці проведено контрольне комісійне зважування маси вантажу на 150 т. залізничних вагах:
- у вагоні №64220403 було відправлено вантаж "вугілля кам'яне", маса нетто 69000 кг, тара 23900 кг, вантажопідйомність вагону - 69500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 70850 кг., маса брутто - 94750 кг, що більше проти документа на 1850 кг та вантажопідйомності на 1350 кг;
- у вагоні №64220015 було відправлено вантаж "вугілля кам'яне", маса нетто 69000 кг, тара 23900 кг, вантажопідйомність вагону - 69500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 71050 кг, маса брутто - 94950 кг, що більше проти документа на 2050 кг та вантажопідйомності на 1550 кг;
- у вагоні №63 807051 було відправлено вантаж "вугілля кам'яне", маса нетто 69000 кг, тара 23800 кг, вантажопідйомність вагону - 69500 кг., в дійсності виявилось: маса нетто 70550 кг, маса брутто - 94350 кг, що більше проти документа на 1550 кг та вантажопідйомності на 1050 кг.
Оскільки, згідно показників ваги зазначені вагони були навантажені понад норму та вантажопід'ємність, що в свою чергу загрожувало безпеці руху відповідно до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 п. 15.27, вагони було затримано на станції Здолбунів для усунення причин та відвантаження надлишку вантажу.
У відповідності до п. 1.1 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної митної служби Міністерства транспорту та зв'язку від 18.09.2008 року № 1019/1143 цю Інструкцію розроблено з метою узгодження дій посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, визначення їх прав, функціональних обов'язків і відповідальності.
При цьому, положенням пункту 2.16 Інструкції визначено, що працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці.
Надлишок вантажу з вагонів №№ 63807051, 64220015, 64220403 у розмірі 7500 кг., з дозволу заступника начальника митного поста - начальника ВМО №1 м/п "Рівне" Рівненської митниці Держмитслужби, перевантажено у вагон №61524377 та відправлено по досильному перевізному документу на станцію призначення.
На станції призначення Бурштин Львівської залізниці на вагах вантажоодержувача здійснено переважування вагонів, що прибули по досильних накладних. Інформація зазначена у комерційних актах №№350002/168, 350002/169, 350002/170 підтвердилася.
Відносно неустойки діє такий же порядок (§ 1 ст. 31 СМГС). Якщо відправник або одержувач виконання своїх обов'язків передбачених § 1 даної статті покладають на третю особу, то ця особа має бути вказана відправником у накладній в якості платника (§ 2 ст. 31 СМГС).
Відповідно до накладної №23259045 в графі №23 ТОВ "Інтеркоалтрейдінг" вказано як платника, а отже і є відповідальним за всіма платежами що виникають в процесі перевезення.
Позивач направив відповідачу претензію від 06 квітня 2022, яка безпідставно залишена останнім без відповіді та задоволення.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частина 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 ГК України).
Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".
Згідно із ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст.2 Статуту).
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі ст. 4 Статуту перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Згідно з ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів; б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи.
У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; Правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів, що на підставі цього Статуту затверджені наказом Міністерства транспорту України
Пунктом 4 Статуту встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема - Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р. (далі-СМГС), до якої Україна долучилась 05.06.1992 року.
Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1 ст. 3 СМГС).
За відсутності відповідних положень в цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права ( ст. 5 СМГС).
Порядок застосування умов цієї Угоди, а також спеціальні умови перевезень окремих видів вантажів встановлюються Правилами перевезень вантажів (додаток 1 до цієї Угоди) (§1 ст. 8 СМГС).
Відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу (§ 1 ст. 14 СМГС).
Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§ 3 ст. 14 СМГС).
Вагон для перевезення вантажу надає перевізник або відправник. Для перевезення надаються вагони, допущені до обігу в міжнародному сполученні (§ 6 ст. 14 СМГС).
У накладній повинні міститися такі відомості: найменування відправника і його поштову адресу; найменування одержувача і його поштову адресу; найменування договірного перевізника; найменування залізниці і станції відправлення; найменування залізниці і станції призначення; найменування прикордонних станцій переходів; найменування вантажу і його вод; номер відправки; рід упаковки; кількість місць вантажу; маса вантажу; номер вагона (контейнера), ким надано вагон для перевезення вантажу (відправником або перевізником); перелік супровідних документів, прикладених відправником до накладної; про оплату провізних платежів; кількість і знаки пломб; спосіб визначення маси вантажу; дата укладення договору перевезення (§ 1 ст. 15 СМГС).
У накладній крім відомостей, зазначених у § 1 цієї статті, у разі необхідності повинні міститися такі відомості: найменування наступних перевізників; заяви відправника, що стосуються вантажу; припортові залізничні станції і порти передачі на водний транспорт; інші відомості, передбачені Правилами перевезень вантажів (§ 2 ст. 15 СМГС).
Навантаження вантажу повинно проводитися в технічно справні, придатні для перевезення даного вантажу і очищені вагони (§ 1 ст. 19 СМГС).
Особа, яка провадить навантаження, несе відповідальність за визначення придатності вагонів для перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних вимог щодо розміщення та кріплення вантажів у вагонах, ИТЕ і АТС, а також за всі наслідки незадовільного навантаження (§ 3 ст. 19 СМГС).
Визначення маси вантажу здійснюється у відповідності з Правилами перевезення вантажів (§ 5 ст. 19 СМГС).
Перевізник має право перевірити, чи дотримані відправником умови перевезення і чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником в накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством (§ 1 ст. 23 СМГС).
Якщо відправником не дотримано умови перевезення або відправка не відповідає відомостям, зазначеним відправником в накладній, то в порядку, передбаченому статтею 31 “Сплата провізних платежів і неустойок” і статтею 32 “Додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу” цієї Угоди, перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, викликані перевіркою і підтверджені документально (§ 2 ст. 23 СМГС).
Перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує: невідповідність найменування, маси або кількості місць вантажу відомостям, зазначеним у накладній; невідповідність маркування на місцях вантажу відомостям, зазначеним у накладній про знаках (марках) місць вантажу, станцію і залізницю призначення, одержувача, кількості місць вантажу; пошкодження (псування) вантажу; відсутність накладної або окремих її листів з даного вантажу або вантажу по даній накладній (втрата) (§ 1 ст. 29 СМГС).
Провізні платежі обчислюються за тарифами, що застосовуються перевізниками, що здійснюють перевезення (§ 1 ст. 30 СМГС).
Якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком: 1) відправника - перевізникам, що беруть участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, що видає вантаж за здійснюване ними перевезення; 2)одержувача - перевізнику, який видає вантаж за здійснюване ним перевезення.
Відносно неустойоки діє такий же порядок (§ 1 ст. 31 СМГС).
Провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому проводиться оплата (§ 5 ст. 31 СМГС).
Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосовуваними тарифами і викликані причинами, не залежними від перевізника. Дані витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожної відправки і підтверджуються відповідними документами (§ 1 ст. 32 СМГС).
Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку, передбаченому статтею 31 “Сплата провізних платежів і неустойок” (§ 2 ст. 32 СМГС).
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність рухомого складу для перевезення вантажів в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
У відповідності до ч. 1, 2, 4 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
У відповідності до п.3 ч.1 § 3 статті 16 СМГС стягується неустойка за перевантаження вагону понад його вантажопідйомність. Неустойка стягується у відповідності до ч.3 статті 16 СМГС у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено цей надлишок.
Згідно ст. 16 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення нараховано неустойку у розмірі 163530,00 грн., яка має бути оплачена відповідачем відповідно до вищенаведениих норм.
Неустойка по п.3 цього параграфа стягується у відповідності до приписів ст. 31 СМГС у п'ятикратному розміру провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу, що належить перевізнику, який виявив цей надлишок.
Відповідно до § 1 ст.31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком: відправника - перевізникам, що беруть участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, що видає вантаж за здійснюване ним перевезення; одержувача - перевізнику, який видає вантаж, за здійснюване ним перевезення.
Відносно неустойки діє такий же порядок. В той же час суд зазначає, що за первинними перевізними документами вантажоодержувачем був ТОВ "1НТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ", на первинній станції призначення Чернігів Відповідач переадресував вантаж на станцію Бурштин на адресу АТ "ДТЕК Західенерго".
Разом з тим, згідно § 2 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що якщо відправник або одержувач виконання своїх обов'язків, передбачених в § 1 цієї статті, покладає на третю особу, то ця особа повинна бути вказана відправником в накладній в якості платника і повинна мати договір з відповідним перевізником.
Відповідно до § 5 ст. 31 УМЗВС провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому проводиться оплата.
Отже, при Імпортному перевезенні стягнення неустойки та провізних платежів з платника за допущене відправником навантаження вагону понад його максимальну вантажопідйомність передбачено ст. 31 СМГС незалежно від того чи є його вина у виявленому порушенні.
Оскільки у накладній вказано платника провізних платежів то у відповідності до положень ст. 31 УМЗВС відносно неустойки діє такий же порядок сплати, як і щодо провізних платежів.
Як вбачається з матеріалів справи сторони визначили осіб, котрі є платниками провізних платежів, а відтак і платниками неустойки.
Щодо збільшення маси вантажу стали та звільнення відповідача від відповідальності
Статтею 617 ЦК України передбачено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, однак саме по собі посилання на такі обставини не є підставою для їх застосування. Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Частина 1 даної статті передбачає, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Відповідачем жодного документу, щодо наявності непоборної обставини не надано, а самі доводи останнього грунтуються на припущеннях.
Частина 2 ст. 617 ЦК України передбачає, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно додатку №1 до СМГС Правил перевезення вантажів, а саме пунктом 1.2 передбачено, що вагони можуть бути завантажені до їх вантажопідйомності з врахуванням допустимого статичного навантаження від колісної пари вагона на рейки.
Відповідно до п.28 Правил, вантажі завантажені відправником, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду без перевірки маси та кількості вантажу.
Вказана норма кореспондується з п.6.2 розділу 1 додатку 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
При цьому, працівники залізниці не зобов'язані перевіряти масу вантажу на станції відправлення та не беруть участь у навантажені вагону.
Отже, візуально оглянувши ззовні лише стан видимих місць вантажу працівники залізниці не можуть точно визначити масу цього вантажу.
За приписами параграфу 2 цієї статті в накладній, крім відомостей, перерахованих в параграфі 1, у разі необхідності повинні міститися наступні відомості: заяви відправника, що стосуються вантажу та інші відомості, передбачені Правилами перевезень вантажу.
Частиною 2 статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Відповідно до п.4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.
Згідно з ч.3 п. 27 Правил видачі вантажів надлишок вантажу порівняно з вагою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищив норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення ваги нетто, яке становить 0,2%.
Водночас, тип вантажу, що перевозився у спірному вагоні - вугілля, знаходиться у переліку вантажів, які дозволено перевозити у вагонах відкритого типу згідно з п. 1 Правил перевезення вантажів і такий вантаж не є гігроскопічним.
Надані Відповідачем сертифікати не можуть бути належним доказом набрання вологи вантажем. Крім того Відповідачем не надано доказів, щодо наявності атмосферних опадів на шляху слідування їх кількості та причинно-наслідковий зв'язок атмосферних явищ та стану вантажу. Тобто, відсутні усі складові, які у сукупності могли б свідчити про те, що в конкретний проміжок часу, конкретної доби, по конкретній місцевості, пройшов дощ чи сніг, і саме такої інтенсивності, що збільшив масу конкретного вантажу на конкретну кількість.
Надані сертифікати не підтверджують даної обставини. Згідно інспекційного сертифікату Республіки Казахстан визначено загальну вологу вантажу 44 вагонів. Достеменно невідомо з яких вагонів взято проби та чи дійсно спірні вагони №№64220403, 64220015, 63807051 мають такий показник вологості який може вплинути на його кількість. Також даний сертифікат датовано 29.11.2021 у той час коли договір перевезення за накладною №23259045 укладено 09 грудня 2022.
Щодо іншого сертифікати відбору проб та випробувань виданого в Україні, то варто зауважити, що згідно даних самого сертифікату проведений відбір проб від партії палива і подальші випробування отриманої об'єднаної проби.
Згідно самого сертифікату, зазначено наступне: "Точкові проби були відібрані з поверхні завантажених вагонів способом регламентованим п. 6 ДСТУ 4096-2002. Сформована об'єднана проба не відображає якість всієї продукції, а тільки верхнього шару доступного для відбору проб". Отже, дані отримані внаслідок проведеного дослідження не свідчать про загальну кількість вологи у вагонах №№64220403, 64220015, 63807051, а стосуються тільки відібраної проби певного (невідомо якого) вагону. Крім того, як відомо вагони №№64220403, 64220015, 63807051 прибули на станцію призначення 25, 26 грудня 2021, відбирання проб здійснювалося 16.12.21-01.01.2022. отже Відповідачем не доведено впливу атмосферних опадів, наявності непереборної сили та інших факторів на стан вантажу, надані докази не підтверджують вказаних фактів.
Відповідач стверджує, те що вантаж "переморожен" може впливати на масу вантажу у вагоні. Дане твердження спростовується п. 19.1 Додатку 1 до СМГС, де зазначено, вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0 град.С втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона. Таким чином перемороження вантажу не впливає на його масу, оскільки така міра здійснюється до навантаження у вагон і застосовується для збереження цінності вантажу та безпечного перевезення на шляху слідування.
Щодо засобів ваговимірювальної техніки Позивача на яких здійснено контрольне комісійне зважування вантажу.
Відповідно до ст.. 13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправний! та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів.
Згідно п.1.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Мінінфраструктури від 31.07.2012 № 442 та зареєстрованої в Мін'юсті України 11.10.2012 за № 1716/22028 (надалі - Інструкція), для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) (далі - електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші ЗВВТ, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 861/5082.
Пункт 2.3. Інструкції передбачає, якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу І цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
16 грудня 2021 на станції Здолбунів при проведенні контрольного комісійного зважування встановлено наявність перевантаження вагону понад його вантажопідйомність, про що зроблено запис у книзі обліку контрольних зважувань форми ГУ-78 (витяг з книги є у матеріалах справи), було допущено перевантаження вагона поза його максимальну вантажопідйомність, чим порушено вимоги розділу 15 п. 15.27 Правил технічної експлуатації вагонів, внаслідок чого складено комерційні акти №350002/168, №350002/169, №350002/170 від 16 грудня 2021.
Згідно витягу з технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки повірка ваги здійснювалась 09 грудня 2021 представником метрології, про що свідчить певна відмітка. Як зазначено у технічному паспорті: міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців. Отже, на час зважування спірних вагонів, вага залізниці була у справному стані та повірені.
Оскільки затримка відбулась внаслідок несправності відправлених та завантажених саме відповідачем вагонів, і є наслідком цих дій, позивачем обґрунтовано нарахована плата за затримку вагонів.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються викладеним вище.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та правомірними, що є підставою для їх задоволення у повному обсязі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За правилами статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодовано судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг" (49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2, оф. 201; код ЄДРПОУ 37912002) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; код ЄДРПОУ 40081195) штраф у сумі 163 530,00 грн та судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 27.10.2022
Суддя В.Г. Бєлік