Номер провадження: 22-ц/813/806/22
Справа № 521/5395/21
Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.
Доповідач Громік Р. Д.
26.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Сидоренко А.О.,
розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2021 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання виконавчих документів у цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про встановлення порядку виконання виконавчих документів.
10 листопада 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява, у якій особа просила суд встановити першочерговий порядок виконання судових наказів Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2021 року та 02 червня 2021 року у межах зведеного виконавчого провадження №66029158 від 15 липня 2021 року по відношення до виконавчого провадження №63952588 про стягнення з ТОВ «Інтертранс» на користь ТОВ АДМ «Юкрейн» заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання виконавчих документів у цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Інтертранс» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та суд дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні заяви, обмежившись однією фразою про неправильний спосіб захисту.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 07 вересня 2022 року, сторони у справі були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя-учасник колегії Драгомерецький М.М. перебував у відпустці з 12 вересня по 25 вересня 2022 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повне судове рішення виготовлено 26 вересня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно із матеріалами справи на примусовому виконанні державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дідур І.М. знаходиться зведене виконавче провадження №66029158 з примусового виконання судових наказів Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2021 року та 02 червня 2021 року про стягнення з ТОВ «Інтертранс» нарахованої, але не виплаченої працівникові ОСОБА_1 суми заробітної плати.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що на рахунки ТОВ «Інтертранс-2000» накладено арешт на підставі постанови про арешт ВП №63952588 від 29 грудня 2020 року, наказ №916/1805/20, виданий 24 листопада 2020 року Господарським судом Одеської області.
Дійсно, відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» установлено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються» .
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Питання, пов'язані із зміною способу і порядку виконання рішення чітко регламентовані законом. Так, згідно із ч. 1-3, 7 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, із вищевикладеного вбачається, що заявником не правильно обрано спосіб захисту його прав та інтересів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки суд першої інстанції вказав належний спосіб захисту, вказуючи статтю 447 ЦПК України.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заява про спосіб виконання виконавчого документа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2022 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк