Номер провадження: 33/813/735/22
Номер справи місцевого суду: 495/957/22
Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.
Доповідач Драгомерецький М. М.
04.10.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі Павлючук Ю.В.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Хажинського Руслана Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №477054 від 08.02.2022р., ОСОБА_1 08 лютого 2022 року о 09.30 год. в АДРЕСА_1 , здійснювала продаж пива без відповідної встановленої законом ліценції, чим порушила правила введення господарської діяльності та вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП (а.с. 4).
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, також стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 гривень (а.с. 16-17).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 31 травня 2022 року адвокат Хажинський Р.М. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, адвокат Хажинський Р.М. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року, мотивуючи тим, що під час винесення оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 не була присутня, про розгляд справи належним чином не повідомлялась, копію постанови отримала поштою 15 травня 2022 року (а.с. 21-27).
Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити адвокату Хажинському Р.М. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року.
03 жовтня 2022 року від адвоката Хажинського Р.М. в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, крім того адвокатом зазначено, що він підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доводів, викладених в апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладаючи на неї відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Положеннями ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 164 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №477054 від 08.02.2022р. (а.с. 4);
2)рапортом, відповідно до якого 08.02.2022р. о 10.26 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено алкогольні напої без ліцензії, продавець ОСОБА_1 (а.с. 5);
3)фотознімками (а.с. 9-10).
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 08 лютого 2022 року в АДРЕСА_1 , здійснювала продаж пива без відповідної встановленої законом ліценції, чим порушила правила введення господарської діяльності, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Апеляційний суд не приймає до уваги та відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не продавала пиво, та взагалі не може бути притягнена до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до статі 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003р. №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Матеріалами справи встановлено, що 08 лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », був проведений огляд речей, передбачений ст. 264 КУпАП, що знаходились в холодильниках у зазначеному магазині, та згідно зі ст. 265 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання, а саме: 5 пляшок 0,5 пива «Оболонь», 5 пляшок 0,5 пива «Янтар», 5 пляшок 0,5 пива «Львівське» на загальну суму 285 гривень (а.с. 4).
Асортимент і кількість алкогольних напоїв, які міститься у холодильниках магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », фото якого додано до матеріалів справи, свідчить про неодноразовий продаж алкогольних напоїв, а наявність цінників на пляшках з напоями свідчить про одержання прибутку від їх продажу.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги, що ОСОБА_1 , яка є продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в ПП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , (даного факту ОСОБА_1 не заперечувала) здійснювала реалізацію товарів різного характеру, при цьому пиво, яке знаходилось на вітрині магазину із цінниками вона не продавала.
Апеляційний суд також відхиляє посилання в апеляційній скарзі на розбіжності в конкретному часі вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - «09.30 год.», та часі який зазначений працівниками поліції в рапорті - «10.22 год.», оскільки зазначена описка не може бути вагомою підставою для закриття провадження по справі, за наявності інших належних доказів, та не спростовую факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
За таких обставин, доводи наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, ґрунтуються на особистому тлумаченні норм матеріального права та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП за продаж пива без відповідної встановленої законом ліценції.
Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Хажинського Руслана Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката Хажинського Руслана Михайловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький