Справа № 177/1042/22
Провадження № 2/177/678/22
Іменем України
26.10.2022 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю: секретаря Кантилович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу № 177/1042/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту,
встановив:
У вересні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом про зняття арешту з майна.
Ухвалою суду від 27.09.2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засіданні позивач не з'явився, заявою від 26.10.2022 року просив справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання надав письмове клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту, а ТОВ «Кредитні ініціативи» не є належним відповідачем у справі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Розділ VII ЦПК України регламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, дослідивши додані до позову документи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є стороною (боржником) виконавчих проваджень АСВП№38587051, №38587158, №52077883, пред'явив позов про зняття арешту з майна боржника, накладеного з метою виконання рішення суду, зі змісту позову не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, а позов не містить матеріально-правових вимог до відповідача, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень за ініціативою сторони виконавчого провадження здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судовий рішень».
Крім того, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано виконавцем і він є боржником за виконавчими провадженнями, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Така позиція суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 204/2494/20, від 04.11.2020 у справі № 520/7100/19, від 24.05.2021 у справі №712/12136/18., від 19.01.2022 у справі №577/4541/20.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження (боржник), має право на звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, в порядку п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачений ОСОБА_1 судовий збір за квитанцією №6754-1434-7362-8936 від 26.09.2022 року в розмірі 992, 40 грн. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 64, 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, суд
постановив:
Провадження у цивільній справі № 177/1042/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту - закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення із позовом зі скаргою на дії приватного виконавця у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 копійок, сплачений ним за подання позову до суду, відповідно до квитанції №6754-1434-7362-8936 від 26.09.2022 року на UA958999980313141206000004577, Казначейство України (ЕАП): 899998, одержувач ГУК у Дніпропетровській області (м. Кривий Ріг) 22030101, код ЄДРПОУ 37988155.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В.Лященко