Справа № 212/5407/22
2-н/212/747/22
27 жовтня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
Заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ, що надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 по 01.05.2022 в розмірі основного боргу - 6166,09 грн., інфляційних втрат - 1397,15 грн. та 3% річних - 253,27 грн.
Розглянувши надані матеріали, суддя прийшов до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 161 ЦПК України, серед іншого, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зіст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан, який Указом Президента України №573/2022 продовжений до 21 листопада 2022 року.
Постановою КМ України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Беручи до уваги викладене, суддя приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення 3% річних та сум інфляції не є безспірними, враховуючи положення чинного законодавства в умовах воєнного стану, а тому до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, такі стягнення не можуть бути проведені в безспірному порядку, в порядку наказного провадження.
Згідно з п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Отже, починаючи з 24.02.2022 заборонено стягувати інфляційні нарахування та проценти річні нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Станом на дату розгляду заяви про видачу судового наказу, воєнний стан не скасовано, тому суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки така вимога не відповідає вимогам ст. 19, 161 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.163- 166, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 27 жовтня 2022 року.
Суддя О. Н. Борис