Справа № 168/508/22
Провадження № 2/168/217/22
27 жовтня 2022 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Малюти А.В.,
секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_3 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_3 . Спадщину після її смерті прийняла позивачка. Проте нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння в зв'язку з відсутністю у спадкодавиці документів на спадкове майно. Тому просила суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
У підготовче засідання позивач та її представник не з'явилися. Представник позивачки подала заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримує. Просить позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачкою.
Представник відповідача Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області в підготовче засідання не з'явився. До суду подано заяву про розгляд справи без участі їхнього представника. Позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 346/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , встановлені такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_3 (а.с.6,7,8). Спадкодавиця була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 разом із дочкою- позивачкою ОСОБА_1 , зятем ОСОБА_4 , та онуками ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.29 зворот).
При житті ОСОБА_3 заповіт не складала (а.с.29 зворот).
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом постійного проживання із спадкодавицею на час відкриття спадщини. Про що подала заяву нотаріусу (а.с.27 зворот).
Позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що розташовані на території Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області, що належали спадкодавиці ОСОБА_3 (а.с.9-11).
Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.
Таким чином судом з'ясовано, що позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Про що нотаріусом винесена постанова. (а.с.12).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Випискою з погосподарської книги № 6 за 2011-2015 роки по с.Грабове Сереховичівської сільської ради (а.с.6 зворот) підтверджується право ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивачкою виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивачки виникло право після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 .
Із заяви, поданої до суду вбачається, що відповідачем позовні вимоги визнаються в повному обсязі (а.с.38). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому необхідно визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України та керується нею.
Згідно пунктів 1,2,6 вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і згідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнена (а.с.17).
Відповідно до пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (постанова від 17 жовтня 2014 року №10) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Тому із відповідача - Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 992,40 грн.
.
Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України,
статтями 11, 13, 141, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України,
суд
Позов ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області (с.Сереховичі, вул.Центральна,26 Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332851) в користь держави судовий збір в розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В.Малюта