Справа №760/1518/22
2-а/760/1057/22
25 жовтня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної Служби України про скасування постанови, закриття провадження у справі,
20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до Київської митниці Державної митної Служби України про скасування постанови, закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 23 грудня 2021 року щодо неї заступником начальника Київської митниці винесено постанову про порушення митних правил, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень. Вважає постанову незаконною, такою, що не відповідає вимогам закону та порушує її права.
Зазначає, що постанова складена за фактом передачі нею транспортного засобу марки «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України у митному режимі транзиту, у користування іншій особі, яка безпосередньо не ввозила автомобіль на митну територію України та не поміщувала його у митний режим транзит.
Вказує на те, що вона ніякого відношення до зазначеного транспортного засобу не має, за територію України ніколи не виїжджала, зокрема, й у 2018 році.
У зв'язку з цим, вона подала повідомлення про злочин до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.
Зазначає, що митних правил вона не порушувала, будь-яких документів, рахунків, договорів купівлі-продажу не підписувала, подачу документів до митних органів не здійснювала. Крім того, із ОСОБА_2 вона не знайома.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову заступника начальника Київської митниці у справі про порушення митних правил № 4480/10000/21 від 22 листопада 2021 року, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
З відзиву на позову заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що 29 жовтня 2021 року у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA100320/2021/295036 декларантом ФОП « ОСОБА_3 » оформлений транспортний засіб марки «Opel Vectra». Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України 21 червня 2018 року ОСОБА_1 в режимі транзиту в зоні діяльності Чернігівської митниці. Автомобіль з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу автомобіль, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України. Вбачається, що за таких обставин, факт ввезення позивачем автомобіля на митну територію України 21 червня 2018 року підтверджується матеріалами справи та інформацією з бази даних митного органу.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 заступником начальника Київської митниці винесено постанову про порушення митних правил, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
Позивач заперечує свою вину в порушенні митних правил та оскаржила винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 ст. 469 МК України визначено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 29 жовтня 2021 року у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA100320/2021/295036 декларантом ФОП « ОСОБА_3 » оформлений транспортний засіб марки «Opel Vectra». Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України 21 червня 2018 року ОСОБА_1 в режимі транзиту в зоні діяльності Чернігівської митниці. Автомобіль з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу автомобіль, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України.
Суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК характеризується наявністю умисної форми вини, корисливого мотиву та мети - досягти настання шкідливих наслідків.
З позову вбачається, що ОСОБА_1 ніякого відношення до транспортного засобу марки «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 не має, за територію України ніколи не виїжджала, зокрема, й у 2018 році. Зазначено, що митних правил вона не порушувала, будь-яких документів, рахунків, договорів купівлі-продажу не підписувала, подачу документів до митних органів не здійснювала. Крім того, із ОСОБА_2 вона не знайома.
У зв'язку з цим, позивач подала повідомлення про злочин до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що факт ввезення позивачем автомобіля на митну територію України 21 червня 2018 року підтверджується матеріалами справи та інформацією з бази даних митного органу.
Разом з тим, стороною відповідача будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано. Заперечення відповідача ґрунтуються лише на тексті відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач також просить суд закрити провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимога позивача про закриття провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надано.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 257, 260, 266, 469, 529, 530 МК України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Київської митниці Державної митної Служби України (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) про скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 4480/10000/21 від 22 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень.
Закрити провадження у справі про порушення митних правил, за яким постановою № 4480/10000/21 від 22 листопада 2021 року притягнуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: