Справа №760/13028/22 2/760/9269/22
17 жовтня 2022 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересня 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом було надіслано запити до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. З наданої відповіді вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте знятий з реєстраційного обліку 31 серпня 2021 року у зв'язку із смертю. Помер ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною першою статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Пунктом 1 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Разом з тим, залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, a priori потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням статті 31 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
Ааналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц.
Враховуючи вищевикладене, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 6 частиною першою статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки суду стало відомо про смерть відповідача до відкриття провадження по справі, тобто цивільна правоздатність відповідача у відповідності до статті 46 ЦК України припинилась до звернення позивача до суду із вказаним позовом, в той же час Акціонерне товариство «Універсал Банк» не позбавлене права відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України звернутися до суду з позовом до спадкоємців померлого ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, що є самостійним предметом доказування та має інші матеріально-правові підстави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 186-187, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна