26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №813/1108/18
адміністративне провадження № К/9901/17578/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №813/1108/18
за позовом Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області до Самбірського міськрайонного центру зайнятості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівський обласний центр зайнятості, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року (прийняте у складі головуючого судді - Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Ніколіна В.В.)
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Виконавчий комітет Самбірської міської ради (далі - ВК Самбірської МР, позивач) звернувся в суд з позовом до Самбірського міськрайонного центру зайнятості (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівський обласний центр зайнятості, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії службових осіб Самбірського міськрайонного центру зайнятості щодо призначення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на основі п.п.1, 3, 4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
- зобов'язати відповідача перерахувати виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавства у мінімальному розмірі із застосуванням норми про скорочення виплати на 90 календарних днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області звільнив гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за порушення Присяги посадових осіб місцевого самоврядування,
про що внесено записи до трудових книжок. Зазначені особи звернулись до Самбірського міськрайонного центру зайнятості з метою пошуку роботи. Згідно поданих заяв їм було надано статус безробітних та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Позивач вважає, що Самбірським міськрайонним центром зайнятості неправильно визначено розмір допомоги по безробіттю, оскільки не враховано причини звільнення вказаних осіб.
Вказане, на переконання позивача, призвело до безпідставного пред'явлення вимог про стягнення з позивача виплаченого забезпечення безробітним у зв'язку з поновленням їх на роботі за рішенням суду.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем вчинені визначені законом дії щодо виплати допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги виконавчого комітету Самбірської міської ради є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Самбірської міської ради задоволено частково.
Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року. Провадження у справі закрито.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вказаний спір не є спором, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки встановлено, що предметом заявленого позову є правильність розміру нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю, і спори щодо стягнення цих сум коштів з Виконавчого комітету Самбірської міської ради розглянуті в порядку господарського судочинства, а тому і правильність розміру стягнення допомоги по безробіттю перевіряється господарським судом при розгляді цих справ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Самбірської міської ради.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на думку позивача, Самбірський міськрайонний центр зайнятості виплатив допомогу по безробіттю гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в збільшеному розмірі, що сталося внаслідок грубих помилок службових осіб під час призначення і здійснення розрахунку допомоги по безробіттю та має бути стягнута центром зайнятості саме з цих службовців, а не з Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Самбірський міськрайонний центр зайнятості та Львівський обласний центр зайнятості подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 25 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання Самбірського міськрайонного центру зайнятості про розгляд справи за участі його представника та призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 26 жовтня 2022 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням міського голови Самбірської міської ради, а саме:
- №113-ос від 02.06.2016 року ОСОБА_3 звільнено з посади начальника юридичного відділу виконавчого комітету Самбірської міської ради;
- № 54-ос від 13 квітня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу земельних відносин;
- № 73-ос від 19 травня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Вказані особи були звільнені з роботи за порушення Присяги посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», про що внесено записи до трудових книжок як підставу звільнення. Оскільки Кодексом законів про працю України не передбачено звільнення за порушення присяги посадових осіб місцевого самоврядування, запис здійснено із посиланням на п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України (підстави, передбачені іншими законами) з конкретизацією підстави, власне передбаченої вищезгаданим Законом.
21 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Самбірського міськрайонного центру зайнятості з метою пошуку роботи.
У зв'язку з неможливістю його працевлаштувати, наказом №НТ160622 від 22 червня 2016 року ОСОБА_3 надано статус безробітного з 21 червня 2016 року та призначено виплату допомоги по безробіттю терміном 360 календарних днів на підставі п.п.1, 3, 4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки останнім страховим випадком, після якого ОСОБА_3 звернувся до центру зайнятості було надання послуг відповідно до цивільно-правового договору у кредитній спілці "Фінансова гільдія" з 13 по 16 червня 2016 року.
14 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Самбірського міськрайонного центру зайнятості з метою пошуку роботи. У зв'язку з неможливістю її працевлаштувати наказом №НТ170414 від 14 квітня 2017 їй надано статус безробітної та призначено виплату допомоги з безробіття терміном 360 календарних днів.
06 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Самбірського міськрайонного центру зайнятості з метою пошуку роботи. У зв'язку з неможливістю її працевлаштувати наказом №НТ170706 від 06 липня 2017 року їй надано статус безробітної та призначено виплату допомоги з безробіття терміном 360 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 травня 2017 року у справі №452/1661/16-а Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області поновив ОСОБА_3 на посаді начальника юридичного відділу з 03 червня 2016 року.
Самбірський міськрайонний центр зайнятості відповідно до статті 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" звернувся в господарський суд Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Самбірської міської ради про стягнення з Виконавчого комітету Самбірської міської ради коштів у розмірі 28 992,50 гривень, що були виплачені ОСОБА_3 .
Рішенням господарського суду Львівської області від 26 липня 2017 року у справі № 914/1284/17 вказаний позов задоволено.
28 серпня 2017 року на виконання наказу господарського суду Львівської області від 11 серпня 2017 року Самбірське управління Державної казначейської служби України Львівської області стягнуло вказані кошти з Виконавчого комітету Самбірської міської ради.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року у справі №452/1135/17 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу земельних відносин з 14 квітня 2017 року.
Самбірський міськрайонний центр зайнятості відповідно до статті 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" звернувся в господарський суд Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Самбірської міської ради про стягнення з Виконавчого комітету Самбірської міської ради коштів у розмірі 23837,31 грн., що були виплачені ОСОБА_1 (справа № 914/2624/17).
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26 лютого 2018 року провадження у справі №914/2624/17 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №452/1135/17.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 липня 2017 року у справі №452/1547/17 ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 20 травня 2017 року.
Самбірський міськрайонний центр зайнятості відповідно до статті 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" звернувся в господарський суд Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Самбірської міської ради про стягнення з Виконавчого комітету Самбірської міської ради коштів у розмірі 3528,75 грн., що були виплачені ОСОБА_2 .
Рішенням господарського суду Львівської області від 11 грудня 2017 у справі №914/2188/17 вказаний позов задоволено.
17 січня 2018 року на виконання наказу господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року Самбірське управління Державної казначейської служби України Львівської області стягнуло відповідні кошти з Виконавчого комітету Самбірської міської ради.
Вважаючи, що Самбірським міськрайонним центром зайнятості неправильно визначено розмір допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі п.п.1, 3, 4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та не враховано причини звільнення вищезазначених осіб, позивач звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства та просив зобов'язати відповідача перерахувати виплати допомоги по безробіттю вищевказаним особам відповідно до вимог законодавства у мінімальному розмірі із застосуванням норми про скорочення виплати на 90 календарних днів.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Статтею 5 КАС України установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся особа (суб'єкт), заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з незгодою Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області з розмірами сум допомоги по безробіттю, які виплачувались Самбірським міськрайонним центром зайнятості гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до поновлення на роботі та в подальшому на підставі рішень господарського суду у справах № 914/1284/17, № 914/2188/17 були стягнуті з позивача. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час розгляду справи, Господарським судом Львівської області зупинено провадження у справі щодо стягнення з позивача коштів виплачених ОСОБА_1 .
Оскільки позовні вимоги в даній адміністративній справі є похідними та фактично стосуються перерахування сум виплат допомоги по безробіттю, які вже були стягнуті з позивача на підставі рішень господарського суду, питання про розмір цих виплат повинно було вирішуватись також у суді господарської юрисдикції.
Тому колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі підпункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, та взагалі не містять заперечень проти закриття провадження у справі.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області - залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій