26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №320/5516/20
адміністративне провадження № К/990/27791/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 320/5516/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2020 року №0013775304 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 24 610,50 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуюсь із вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Київській області вперше звернулося з апеляційною скаргою у січні 2021 року, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року була повернута апелянту.
У грудні 2021 року Головне управління ДПС у Київській області вдруге звернулося з апеляційною скаргою, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року вдруге була повернута.
27 липня 2022 року Головне управління ДПС у Київській області втретє звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини 2 статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт є суб'єктом владних повноважень, відповідачем у справі, який повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції, брав участь у її розгляді та двічі звертався з апеляційною скаргою на вказане судове рішення.
Також суд зазначив, що повторне звернення з апеляційною скаргою 27 липня 2022 року, тобто зі спливом одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження та, відповідно, унеможливлює поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 320/5516/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко