26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 280/1477/20
адміністративне провадження № К/9901/12672/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ і пені, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді- Киселя Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.)
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" (далі також - позивач, товариство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, (відповідач-1,податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі також - відповідач-2), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників Державної податкової служби щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не перерахування цієї суми на поточний рахунок позивача відповідно;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 650828 грн;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 69048,97 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування, згідно з податковою декларацією за липень 2018 року, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 650828 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача. Проте в порушення вимог податкового законодавства до теперішнього часу ані відповідачем 1 не внесена узгоджена сума бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ані відповідачем 2 ця сума не перерахована на поточний рахунок платника податків. Вважає, що оскільки не відшкодована позивачу сума ПДВ є бюджетною заборгованістю, на яку за законом нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування, відповідно у ПрАТ «Дніпроспецсталь», як суб'єкта господарювання, є право вимагати у судовому порядку стягнення з Державного бюджету України на його користь також відповідних сум пені.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2019 року, залишеною постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників ДПС щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 650828 грн., яка виникла на підставі декларації Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17.08.2018 № 9174183834.
Зобов'язано Офіс великих платників податків ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 650828 грн., яка виникла на підставі декларації Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17.08.2018 № 9174183834.
У задоволенні решти позовних вимовлено. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що ОВПП ДПС своєчасно не внесено інформацію відносно позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 650828 грн., яка виникла на підставі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17.08.2018 №9174183834, що в свою чергу вплинуло на строки її повернення позивачеві
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
12 квітня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга податкового органу, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 280/1477/20 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано справу з Запорізького окружного адміністративного суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 280/1477/20 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутні рішення суду касаційної інстанції з подібних правовідносин, в яких підприємством отримано суму бюджетного відшкодування, але воно все одно просить стягнути суму бюджетного відшкодування та пеню, в яких порушено норми п.200.23 статті 200 Податкового кодексу України, постанови № 26 КМУ від 25.01.2017р., Порядку ведення Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та постанову Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. № 845.
Контролюючий орган зазначив, що податковим органом виконані всі дії відповідно до законодавства, а саме внесено інформацію щодо узгодженої суми 650 828 грн. до Реєстру.
Також відповідач указує, що відповідно до п.23 Порядку №845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної фіскальної служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної фіскальної служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
Таким чином, стягнення пені з Державного бюджету України здійснюється виключно органами Казначейства на підставах та в порядку, визначених чинним законодавством.
Як наслідок, саме Казначейство є належним єдиним відповідачем у цій категорії справ.
07 липня 2021 року справа № 280/1477/20 надійшла до Верховного Суду.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, ПрАТ Дніпроспецсталь до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС подано декларацію з податку на додану вартість, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за липень 2018 року в сумі 20723936 грн., про що також було подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
У період з 02.10.2018 по 23.10.2018, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПК України), ЗУ ОВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з певними підприємствами за липень 2018 року, про що складено акт №104/28-10-47-06/00186536 від 30.10.2018.
Актом перевірки №104/28-10-47-06/00186536 від 30.10.2018 було встановлено, що сума бюджетного відшкодування за липень 2018 року у розмірі 650 828 грн. була заявлена в порушення позивачем вимог абз. а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого ПрАТ Дніпроспецсталь завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року на суму 650828 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за липень 2018 року на суму 650828 грн.
На підставі вищезазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0004554706 від 05.11.2018, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2018 року на загальну суму 650828 грн.
ПрАТ "Дніпроспецсталь" не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням оскаржило його в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року по справі № 280/4815/18 податкове повідомлення-рішення № №0004554706 від 05.11.2018 скасоване.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 повернуто апеляційну скаргу ОВПП ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №808/4815/18. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
ОВПП ДПС повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, за якою ухвалою Третього апеляційний адміністративний суд від 25.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за липень 2018 року, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 650828 грн. підлягали відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача.
Зважаючи, що сума бюджетного відшкодування по декларації за липень 2018 року в розмірі 650828 грн не була внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та, відповідно, не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон №1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 цієї статті.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
При цьому пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797-VІІІ, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї постанови набирав чинності з 1 квітня 2017 року.
Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Відповідно до положень пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
У зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.
Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Отже, до 1 квітня 2017 року відповідач-1 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Водночас після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, відповідач-1 мав унести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк.
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що бездіяльність контролюючого органу призвела до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування відповідає обставинам у справі, які встановлені цими судами у відповідності з нормами процесуального права, та вище наведеним нормам матеріального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною другої статті 9 КАС встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таке право суду обумовлено принципом верховенства права, як основоположного принципу адміністративного судочинства, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Відповідно до норм статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Податковий орган у касаційній скарзі фактично не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, які зобов'язали відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформацію щодо відшкодування ПДВ з підстав того, що фактично таке повернення відбулося.
Позивач не оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції, тобто погоджується з процедурою повернення ПДВ та з захистом порушених прав шляхом унесення до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
За таких обставин колегія суддів уважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального права.
Ураховуючи, що позовні вимоги були задоволені і таке рішення прийнято з дотриманням норм матеріального права а факт повернення бюджетного відшкодування не впливає на встановлений судами факт протиправності бездіяльності відповідача то за таких обставин колегія суддів уважає, що підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції не має.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
Суд вважає заявлені підстави касаційного оскарження такими, що не доводять необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права. Так у касаційній скарзі зазначено, що не має правового висновку Верховного Суду стосовно того, що після того як підприємством було отримано суму бюджетного відшкодування, воно все одно просить стягнути суму бюджетного відшкодування та пеню.
Так, під час розгляду справи встановлено, що суди першої та апеляційної інстанції визнали протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зобов'язали відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо відшкодування суми податку на додану вартість.
Тобто судами не приймалося рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування.
Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що, зважаючи на обставини цієї справи, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.
Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко