26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 320/10272/21
адміністративне провадження №К/990/27538/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 320/10272/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністо «Д.А.Р.-ІНВЕСТ БУД» до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністо «Д.А.Р.-ІНВЕСТ БУД» звернулося до Київського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 30 липня 2021 року №2923629/44287299 про неврахування таблиці даних платника податку зареєстрованої у контролюючому органі 23 липня 2021 року за №9203084802 врахованої згідно з рішенням комісії від 26 липня 2021 року №2902080/44287299.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 03 травня 2022 рокуи справу витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції виходив із того, що вказана відповідачем дата отримання рішення суду першої інстанції, а саме 08 лютого 2022 року суперечать матеріалам справи, оскільки відповідно до довідки про доставку судового рішення електронною поштою та повідомлення, які наявні в матеріалах справи, копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року було надіслано судом першої інстанції за офіційною адресою електронної пошти Державної податкової служби України та доставлено 16 грудня 2021 року.
11 липня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому повторно зазначено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року надійшло на адресу Державної податкової служби України 08 лютого 2022 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на першій сторінці вказаного рішення та копію якої було додано до апеляційної скарги.
Також зазначено, що реєстрацію рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року було здійснено відповідно до засад організації документування управлінської інформації в електронній формі для установ, які тимчасово створюють документи у паперовій формі, які визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності.
Однак у зв'язку з обставинами непереборної сили, а саме військовим вторгненням Російської Федерації на територію України, та, як наслідок, введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні та встановленням простою у роботі Державної податкової служби України, дану апеляційну скаргу було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Суд звернув увагу, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки підстав, наведених Державною податковою службою України в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, а саме вказану відповідачем дату отримання рішення суду першої інстанції, яка відповідає даті реєстрації службою діловодства вказаного рішення, а саме 08 лютого 2022 року, повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, тобто з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що номер вхідної кореспонденції та дата зазначені на штампі вхідної кореспонденції, відомості про реєстрацію в електронні системі є виключно датою реєстрації вхідної кореспонденції у діловодстві суб'єкта владних повноважень, та не свідчать про отримання копії рішення суду першої інстанції саме цього дня.
Реєстрація рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року службою діловодства Державної податкової служби України 08 лютого 2022 року, не є належним доказом на підтвердження дня вручення судового рішення в розумінні частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у всіх абсолютно випадках.
Суд дійшов висновку, що Державною податковою службою України не вказано жодних інших причин пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, не повідомлено про існування обставин, які б стали підставою для визнання вказаних причин поважними, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги у передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 320/10272/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністо «Д.А.Р.-ІНВЕСТ БУД» до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко