26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 826/6204/17
адміністративне провадження № К/9901/10326/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у складі судді Федорчука А.Б. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Шкурка О.І. (головуючий), суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. з встановлення нікчемності правочину (транзакції) з перерахування коштів від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19 травня 2016 року на рахунок позивача № НОМЕР_1 в сумі 200000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року»;
1.2 зобов'язати Уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду з належною йому сумою в розмірі 200000 грн на підставі договору банківського рахунку №26203512974301.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 квітня 2018 року, позов задовольнив.
2.1 Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. з встановлення нікчемності правочину (транзакції) з перерахування коштів від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19 травня 2016 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 200000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року».
2.2 Зобов'язав уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду з належною йому сумою в розмірі 200000 грн на підставі договору банківського рахунку №26203512974301.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 березня 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року в частині визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. з встановлення нікчемності правочину (транзакції) з перерахування коштів від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19 травня 2016 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 200 000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року» та прийняв у цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього ОСОБА_1 .
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - залишив без змін.
3.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем кошти для ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом, котрий був повернутий на його поточний рахунок відповідно до укладених договорів. У разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
3.2 Суд першої інстанції зазначив, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні підстави для визнання нікчемними операцій із зарахування коштів на банківські рахунки позивача.
3.3 Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього ОСОБА_1 .
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 27 серпня 2015 року між ПАТ «Банк «Михайлівський» (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Клієнт), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-025-000001315, відповідно до умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.
4.2 Крім того, 12 квітня 2016 року між позивачем, з однієї сторони, та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», з іншої сторони, укладено договір №980-025-000219885, відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених таких договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1 п.1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відповідно до умов Договору (п.п.1.3 Договору).
4.3 Так, 19 травня 2016 року із рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунок позивача було перераховано 200000,00 грн з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року», а також 994,59 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року», що підтверджується відповідною випискою з банку.
4.4 Листом №3Г1(К)/34861 від 14 листопада 2017 року позивачу повідомлено, що зарахування зазначених коштів на рахунок 26203512974301 є нікчемним правочином у силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), Вказаний висновок уповноваженої особи Фонду обґрунтований тим, що на момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за Договором №980-025-000219885 від 12 квітня 2016 року.
4.5 Позивач, не погоджуючись із спірним рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначені Законом №4452-VI.
5.2 Відповідач уважає, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно з Законом №4452-VI та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
5.3 Зазначає, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів, вчинених, зокрема за участю позивача, відносно ПАТ "Банк Михайлівський" діяла постанова НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" ПАТ "Банк Михайлівський" згідно із якою були встановлені обмеження здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банком і клієнтом.
6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
9. Так, відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
10. Згідно частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
11. Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
12. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
13. Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
14. Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.
15. Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
16. Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України від 15 листопада 2016 року №1736-VІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №4452-VI.
17. З пояснювальної записки до проекту Закону №1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв'язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
18. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
19. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
20. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:
поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов'язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;
встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
встановлення обов'язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
21. 19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
22. Фонд зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом №1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
23. Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.
24. У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
25. При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.
26. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.
27. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.
28. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої, у частині, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
29. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року, у частині залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін