25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №818/888/16
адміністративне провадження № К/990/25012/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 818/888/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Державна податкова служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 818/888/16.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У заявленому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що 24 лютого 2022 року в Україні запроваджений воєнний стан згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», тому це є поважною причиною для поновлення пропущеного строку. Крім того, скаржник просить урахувати те, що наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 31 травня 2022 року, від 09 червня 2022 року, від 11 липня 2022 року та 05 вересня 2022 року касаційні скарги було повернуто.
У своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема, в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (майже 1 рік), заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на касаційне оскарження пов'язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС, а так само про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв'язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень. Наведені скаржником причини стосуються організації трудового процесу з боку відповідальних осіб, тобто є суб'єктивними і не можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Отже, станом на 24 жовтня 2022 року недоліки касаційної скарги не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 818/888/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко