26 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9773/21 пров. № А/857/10208/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року (суддя - Братичак У.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 10.05.2022р.),
в адміністративній справі №380/9773/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденська кав'ярня» до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради,
про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
У червні 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Віденська кав'ярня» (далі - ТОВ «Віденська кав'ярня») звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (далі - також апелянт, скаржник, Управління), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021 року, виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, та стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач виразив незгоду з доводами та аргументами відповідача та в суді першої інстанції надав своє спростування, подавши відповідь на відзив.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021, виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради на користь ТОВ «Віденська кав'ярня» 2270 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
З цим рішенням суду першої інстанції від 02 травня 2022 року не погодився відповідач Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач) покликається на те, що уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об'єкта культурної спадщини, тому Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради виконувалися повноваження щодо дотримання законодавства про охорону культурної спадщини та вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам'ятки, здійснювався огляд пам'ятки архітектури та перевірка належного утримання та використання пам'ятки архітектури, шляхом проведення візуального огляду та перевірку електронної бази даних, а не проводилась перевірка господарської діяльності позивача. Твердить апелянт, що відповідно до Акту технічного стану об'єкта культурної спадщини пам'ятки архітектури (житловий будинок ХІХ ст. на пр.Свободи, 12 у м.Львові), що є додатком до охоронного договору (охоронний №1321), фасад будівлі за адресою: м.Львів, пр.Свободи, 12 з сторони пл.Підкови має прибудовану веранду з терасою, також, до будинку (пр.Свободи, 12) з боку пл.Підкови прибудована цегляна веранда з експлуатованою терасою. Зазначене, на думку відповідача свідчить, що тераса є частиною будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові - пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний № - 5264-Лв, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 року №14. Також зазначає відповідач, що межі історичного ареалу міста Львова затверджені рішенням виконавчого комітету від 09.12.2015 року №1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», відповідно до Додатку 1 означеного рішення, будівля на пр.Свободи, 12 знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова, а тому висновки окружного суду є хибними в цій частині. З посиланням на відомості технічного паспорту, виданого 12.09.2002 року Львівським обласним державним комунальним «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», зазначає скаржник, що тераса на пр.Свободи, 12 у м.Львові не містила жодних огороджуючих та світлопрозорих конструкцій. Управління вважає, що за адресою м.Львів пр.Свободи, 12 ТОВ «Віденська кав'ярня» було влаштовано огороджуючі та світлопрозорі конструкції на терасі будівлі - пам'ятці архітектури місцевого значення та такі роботи здійснені за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів й негативно позначаються на стані пам'ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки). З урахуванням такого вважає, що оскаржений припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021 було правомірно винесено відповідачем, однак судом першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права не надано належної правової оцінки зазначеним обставинам та протиправно задоволено позовні вимоги.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 02 травня 2022 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Зазначає також позивач, що відповідач не долучив до матеріалів справи витяг з Технічного паспорту складеного 12.09.2002 та зазначений доказ не був предметом дослідження в суді першої інстанції. Просить звернути увагу, що позивач є власником приміщення тераси яка розташована за адресою: м.Львів, пл.Підкови, 2, а не пр.Свободи, 12, як вказує відповідач. Просить позивач оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що об'єкт нежитлової нерухомості (нежитлове приміщення), який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, проспект Свободи, буд. 12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 195838946101), загальною площею 1638,2 кв.м. належить на праві спільної часткової приватної власності позивачу в справі ТзОВ "Віденська кав'ярня" (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017, Індексний номер витягу: 107721823) та ТзОВ "Готель Відень" (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017, Індексний номер витягу: 107722125) (а.с. 60, 61).
За заявою ТОВ "Готель Відень" та ТОВ "Віденська кав'ярня" б/н від 06.12.2017 про визначення часток між співвласниками по фактичному користуванню приміщеннями в будинку №12 по проспекті Свободи в м. Львові, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видано висновок серія та номер: ЮР 935 від 05.12.2017, відповідно до якого співвласник ТОВ "Віденська кав'ярня" займає приміщення: в підвалі з 150 по 163; на 1-му поверсі з 1 по 20, на 2-му поверсі з 21 по 24 загальною площею 676,6 кв. м, що складає 41 % від будівлі або 41/100 (а.с. 62, 63).
На підставі проведених обмірів Обласним комунальним підприємством Львівської обласної "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видано Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2017 року, відповідно до якого ТОВ "Віденська кав'ярня" займає на 2 поверсі приміщення " 21" сходова клітка, загальною площею 23.8 кв. м, приміщення " 22" коридор, загальною площею 6,5 кв. м, приміщення " 23" кабінет, загальною площею 16,5 кв. м, приміщення " 24" кабінет, загальною площею 18,9 кв.м. (а.с. 64).
На підставі Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 № 14, житловий будинок за адресою пр. Свободи, 12 у м. Львові занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України "Про охорону культурної спадщини" у Львівській області та присвоєно охоронний №5264-Лв.
11 травня 2021 року представником відповідача було проведено візуальне спостереження об'єкта культурної спадщини пам'ятки архітектури місцевого значення на пр. Свободи, 12 у м. Львові. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу управління охорони історичного середовища Львівської міської ради встановлено проведення будівельних робіт без розглянутої проектної документації за адресою: пр. Свободи, 12 у м. Львові.
Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради складено припис від 21 травня 2021 року (поштовий реєстраційний номер 0004-вих-41813 від 20.05.2021), згідно з яким позивача зобов'язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний № - 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 року № 14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам'ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини (а.с. 9, 59).
Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно видав припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021, звернувся із цим позовом до адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.
Відповідно до преамбули Закону України "Про охорону культурної спадщини", цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про охорону культурної спадщини", державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про охорону культурної спадщини", до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, крім іншого: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них, застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Частиною 1 ст.24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язаний утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього закону та охоронного договору.
Згідно з ст.30 Закону України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами. Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.1.1 Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 11.11.2016 року №1031 (далі - Положення), Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (надалі - управління) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 року №505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з п.1.2 Положення, Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим заступнику міського голови з питань розвитку.
Відповідно до п.4.1.32 Положення, до компетенції управління належать такі повноваження, зокрема: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та у зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини", дозволів або з відхиленням від них на підставі відповідних нормативно-правових актів органів охорони культурної спадщини вищого рівня; складання протоколів про адміністративні правопорушення та формування адміністративних справ у сфері охорони культурної спадщини на підставі відповідних нормативно-правових актів органів охорони культурної спадщини вищого рівня.
Як слідує з оскаржуваного Припису, позивача зобов'язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний №- 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 року №14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам'ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки, зокрема, пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Пунктом 1 Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 року №14 (надалі - Наказ), передбачено занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини" у Львівській області згідно з переліком, відповідно до додатку".
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, з Додатку до Наказу до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення встановлено, що об'єктом культурної спадщини за порядковим номером №1299 вказано будівлю, яка розташована за адресою: проспект Свободи, 12, Львів, Львівська область, 79000, охоронний номер 5264-ЛВ.
Як зазначалося вище, об'єкт нежитлової нерухомості (нежитлове приміщення), який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, проспект Свободи, буд. 12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 195838946101), загальною площею 1638,2 кв.м. належить на праві спільної часткової приватної власності позивачу в справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Віденська кав'ярня" (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року, Індексний номер витягу: 107721823) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Готель Відень" (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року, Індексний номер витягу: 107722125).
За заявою ТОВ "Готель Відень" та ТОВ "Віденська кав'ярня" б/н від 06.12.2017 про визначення часток між співвласниками по фактичному користуванню приміщеннями в будинку № 12 по проспекті Свободи в м. Львові, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видано висновок серія та номер: ЮР 935 від 05.12.2017, відповідно до якого співвласник ТОВ "Віденська кав'ярня" займає приміщення: в підвалі з 150 по 163; на 1-му поверсі з 1 по 20, на 2-му поверсі з 21 по 24 загальною площею 676,6 кв. м, що складає 41 % від будівлі або 41/100.
На підставі проведених обмірів Обласним комунальним підприємством Львівської обласної "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видано Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2017 року, відповідно до якого ТОВ "Віденська кав'ярня" займає на 2 поверсі приміщення " 21" сходова клітка, загальною площею 23.8 кв. м, приміщення " 22" коридор, загальною площею 6,5 кв. м, приміщення " 23" кабінет, загальною площею 16,5 кв. м, приміщення " 24" кабінет, загальною площею 18,9 кв.м.
Згідно з ч.1 статті 23 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відповідно до п.1 Порядку укладення охоронних Договорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від " 28" грудня 2001 року №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Пункт 5 Порядку передбачає, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'ятко охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що Охоронний Договір №71/07 на об'єкт культурної спадщини пам'ятку архітектури житловий будинок 19 століття на пр. Свободи, 12 у м. Львові (рішення Львівського облвиконкому № 227 від 17.07.2007.1990) укладено між Управлінням охорони історичного середовища та ТОВ "Віденська кав'ярня" (а.с. 79-83).
Згідно з п.5.1. Охоронного Договору, Користувач зобов'язується використовувати пам'ятку (частину пам'ятки) нежитлові приміщення загальною площею 611,9 кв. м підвалу, першого та частини другого поверху в будинку 19 століття на проспекті Свободи, 12 у м. Львові для закладу громадського харчування.
Додатком № 2 до Охоронного Договору долучається попередній Технічний Паспорт № 864 від 27.04.2007 на нежитлові приміщення в будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові. Згідно Експлікації внутрішніх площ будівлі виготовленого Технічного паспорту від 27.04.2007, всього по орендованих приміщеннях ТОВ "Віденська кав'ярня" площа складає: 611,9 кв. м, зокрема з яких на другому поверсі приміщення 18 "сходова" - 23,8 кв. м; приміщення 19 "коридор" - 6,5 кв. м, приміщення 20 "кабінет" - 16,5 кв. м, приміщення 21 "кабінет" - 18,9 кв. м (а.с. 84).
Судом встановлено, що ТОВ "Віденська кав'ярня" згідно з положеннями Охоронного Договору зобов'язується використовувати пам'ятку (частину пам'ятки) нежитлові приміщення загальною площею 611,9 кв. м підвалу, першого та частини другого поверху в будинку 19 століття на проспекті Свободи, 12 у м. Львові для закладу громадського харчування. Згідно Експлікації внутрішніх площ будівлі виготовленого Технічного паспорту від 27.04.2007 року, який долучається Додатком до Охоронного Договору, відсутнє таке приміщення, як "тераса".
На підставі встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно Охоронного Договору та Додатків до нього, ТОВ "Віденська кав'ярня" не використовує терасу за адресою: пр. Свободи, 12.
Відтак, долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що за адресою м. Львів, пр. Свободи,12 відсутнє нежитлове приміщення "тераса", яке належить ТОВ "Віденська кав'ярня" на праві власності, та на яке поширюється Закон України "Про охорону культурної спадщини".
Натомість, як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач придбав будівлю галереї, загальною площею 142,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 згідно з договором купівлі-продажу, серія та номер: 470, виданий 20.02.2006, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тертична Н.І (а.с. 72-74).
Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 10035799, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 09.03.2006 підтверджується, що позивач є власником будівлі галереї, загальною площею 142,6 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Підкови І., буд. 2.
Згідно з Експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 Технічного Паспорта на галерею від "07" червня 2004 року, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки до складу будівлі за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 відноситься на 2 поверсі приміщення тераси загальною площею 34,6 кв.м.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач є власником будівлі галереї, до складу якої входить тераса, за адресою: пл. Підкови І., буд. 2.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідачем зазначено, що відповідно до Акту технічного стану об'єкта культурної спадщини пам'ятки архітектури (житловий будинок ХІХ ст. на пр.Свободи, 12 у м.Львові) від 13.06.2007р. (далі - Акт технічного стану від 13.06.2007р.), що є додатком до охоронного договору (охоронний №1321), фасад будівлі за адресою: м.Львів, пр.Свободи, 12 з сторони пл.Підкови має прибудовану веранду з терасою, також, до будинку (пр.Свободи, 12) з боку пл.Підкови прибудована цегляна веранда з експлуатованою терасою. Зазначене, на думку відповідача свідчить про те, що тераса є частиною будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові.
З цього приводу слід врахувати, що Акт технічного стану об'єкта культурної спадщини пам'ятки архітектури містить відомості технічного стану пам'ятки споруди, зокрема, загальний стан, стан зовнішніх та внутрішніх архітектурно-конструкційних та декоративних елементів, а також відомості про двір, ворота та огорожу. Водночас в Акті технічного стану від 13.06.2007р. на який посилається відповідач чітко зазначено, що до будинку, з боку пл.Підкови, прибудована цегляна веранда з експлуатованою терасою, однак не вказано, що зазначена веранда з терасою є частиною будинку на пр. Свободи, 12.
Акт технічного стану від 13.06.2007р. не містить даних про стан згаданої вище тераси (незадовільний, добрий, задовільний), в підпунктах «ж) зовнішнє декоративне оздоблення» та «в) стіни фасаду» пункту 2 «Стан зовнішніх архітектурно-конструкційних елементів» зазначено, що фасад з сторони пл.Підкови має прибудовану веранду з терасою та що до будинку, з боку пл.Підкови, прибудована цегляна веранда з експлуатованою терасою.
Водночас Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року №127 встановлено, що саме технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо).
Отже технічний паспорт є документом, який підтверджує основні відомості про об'єкт нерухомого майна, містить дані про склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав до суду технічний паспорт на приміщення (1-7) за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 142,6 кв.м., складений 12.09.2002р та в якому вказано про наявність на 2 поверсі тераси площею 34,6 кв.м.. Зазначений технічний паспорт не був поданий до суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що за приписами ч.ч.3-4 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, водночас докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з п.5.1 Охоронного Договору, Користувач зобов'язується використовувати пам'ятку (частину пам'ятки) нежитлові приміщення загальною площею 611,9 кв.м.
Також Актом технічного стану від 13.06.2007 проведено огляд технічного стану пам'ятки споруди на пр. Свободи, 12 у тому числі, підвалу, першого та другого поверхів, загальною площею 611,9 кв.м.
Відповідно до Експлікації внутрішніх площ будівлі виготовленого Технічного паспорту від 27.04.2007, всього площа приміщень будинку на АДРЕСА_1 складає 611,9 кв. м та відсутнє таке приміщення, як "тераса".
Отже у разі наявності в складі об'єкта культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення на пр. Свободи, 12, тераси, то площа охоронюваного об'єкта була б відмінною (більшою на 34,6 кв.м.) ніж та, яка вказана в охоронному договорі та додатках до нього, що не відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної, позивач є власником будівлі відтвореної галереї, загальною площею 142,6 кв.м, до складу якої відноситься приміщення тераси на 2 поверсі загальною площею 34,6 кв.м., яка розташована за адресою: пл. Підкови І., буд. 2.
Як вже зазначалося вище, з оскаржуваного Припису видно, що позивача зобов'язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на АДРЕСА_1 пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний № 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 18.01.2021 року №14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам'ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували доводи відповідача про приналежність розглядуваної Тераси до будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові як пам'ятки архітектури місцевого значення.
В матеріалах адміністративної справи немає і відповідачем не надано суду Акту візуального обстеження від 11.05.2021 року, на підставі якого винесено спірний Припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021 року.
У суду відсутні докази того, який візуальний вигляд і технічний стан має розглядувана Тераса і огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на цій Терасі. Відсутні докази того, що такі огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на Терасі не відповідають проекту будівлі і негативно позначаються на стані пам'ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки).
Апеляційний суд наголошує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).
Таким чином, встановлені фактичні обставини справи дають суду обґрунтовані підстави для висновку про протиправність спірного Припису №0004-вих-41813 від 20.05.2021 року.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду, викладені в судовому рішенні, не спростовують і підстав для його скасування немає, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року в адміністративній справі №380/9773/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденська кав'ярня» до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Святецький