з питання внесення виправлення в судове рішення
25 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 803/1397/16 пров. № А/857/18452/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлення у постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (прийняте у м. Луцьку суддею Ковальчуком В.Д.; складене у повному обсязі 15 вересня 2021 року) в адміністративній справі № 803/1397/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,
26 січня 2022 року Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в адміністративній справі № 803/1397/16 скасовано. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій відмовлено.
Після цього на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлення у постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року.
У заяві зазначає, що у резолютивній частині постанови суду зазначено, що у позові відмовлено повністю, проте у мотивувальній частині суд зазначив, що після перегляду справи Верховним Судом до суду першої інстанції на новий розгляд надіслано справу в частині позовних вимог, а не всю, тому резолютивну частину необхідно викласти в іншій редакції, а саме вказати, що відмовлено в задоволенні частини позовних вимог і вказати конкретно яких.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення заяви та внесення виправлення в судове рішення.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Тобто, правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення. Отже, виправляючи описку у своєму рішенні, суд не може змінювати зміст цього рішення.
Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовом та просив визнати протиправними та скасувати прийняті 09 вересня 2016 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області:
- податкове повідомлення-рішення № 0050151304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1 175 461,50 грн (в тому числі за основним платежем - 783 641 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 391 820,5 грн);
- податкове повідомлення-рішення № 0050191304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у розмірі 157 476,91 грн (в тому числі - 125 981,53 грн за основним платежем, 31495,38 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);
- податкове повідомлення-рішення № 0050181304 про визначення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 11 810,76 грн (в тому числі 9448, 61 грн за основним платежем, 2362,15 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0050161304 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 68 464,02 грн;
- рішення № 0050171304 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного соціального внеску в розмірі 6846,41 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, адміністративний позов було задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 09 вересня 2016 року № 0050151304.
Визнано протиправною і скасовано вимогу Луцької ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 09 вересня 2016 року № Ф-0050161304 в сумі 34 854,77 грн.
Визнано протиправним і скасовано рішення Луцької ОДПІ від 09 вересня 2016 року № 0050171304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3485,48 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 р. касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 803/1397/16, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 09 вересня 2016 року №№ 0050191304 та 0050181304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 09 вересня 2016 року № Ф-0050161304 в сумі 33 609,25 грн (сума, яка була донарахована у 2015 році), а також рішення від 09 вересня 2016 року № 0050171304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3360,48 грн скасовано, а справу в цій частині направлено до Волинського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
У решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року залишено без змін.
Під час нового розгляду справи рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 09 вересня 2016 року № 0050191304, № 0050181304.
Визнано протиправною і скасовано вимогу Луцької ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 09 вересня 2016 року № Ф-0050161304 у сумі 33 609,25 грн.
Визнано протиправною і скасовано рішення Луцької ОДПІ № 0050171304 від 09 вересня 2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 3360,93 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в адміністративній справі № 803/1397/16 скасовано.
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій відмовлено.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Як видно з матеріалів справи суд першої інстанції після направлення до нього справи на новий розгляд з Верховного Суду розглядав позов тільки в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 09 вересня 2016 року №№ 0050191304 та 0050181304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 09 вересня 2016 року № Ф-0050161304 в сумі 33 609,25 грн (сума, яка була донарахована у 2015 році), а також рішення від 09 вересня 2016 року № 0050171304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3360,48 грн., оскільки у решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року Верховним Судом залишено без змін.
Отже тільки ці вимоги становлять предмет позову для суду, тому суд першої і зазначив у своєму рішенні, що задовільняє позов, а не вказував, що задовільняє позов частково.
Тому і суд апеляційної інстанції вказав у своєму рішенні, що відмовляє у задоволенні позову і оскільки він не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції не має підстав для внесення виправлення у постанову суду і вказувати конкретно в задоволенні яких позовних вимог відмовлено.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити заявнику, що для повного розуміння які його позовні вимоги задоволені, а у задоволенні яких йому відмовлено, йому необхідно враховувати всі ухвалені судові рішення за наслідками розгляду його позову.
Керуючись статтями 253, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлення у постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 803/1397/16 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин