01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Басай О.В.
25 жовтня 2022 року Справа № 320/7054/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кобзар Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі
за позовом Головного управління Державної податкової служби
в Київській області
до Державного підприємства
«Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»
про стягнення податкового боргу,
Історія справи.
Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (далі - Відповідач) про стягнення з розрахункових рахунків у банку, що обслуговують Відповідача, у рахунок погашення податкового - 1 929 324,82 грн, з яких:
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Богуславська територіальна громада) - 73 014,48 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Медвинська територіальна громада) - 12 399,94 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Бородянська територіальна громада) - 9 497,72 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Васильківська територіальна громада) - 3 392,94 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Калинівська територіальна громада) - 2 008,00 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Боярська територіальна громада) - 1 668,00 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Іванківська територіальна громада) - 1 555 509,07 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Миронівська територіальна громада) - 1 342,50 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Баришівська територіальна громада) - 3 765,52 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Макарівська територіальна громада) - 5 615,49 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Поліська територіальна громада) - 107 923,96 грн;
- по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Таращанська територіальна громада) - 28 252,72 грн;
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Тетіївська територіальна громада) - 67 888,68 грн;
- з податку на додану вартість - 66 523,99 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
31.01.2022 Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання судового рішення в цій справі, в якій просив розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців з дати винесення судом відповідної ухвали шляхом сплати заборгованості в розмірі 1 929 324,82 грн щомісяця рівними частинами по 160 777,07 грн.
В обґрунтування своєї заяви Відповідач зазначив, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі та в стані економічної кризи, у зв'язку з чим існує реальна загроза банкрутства підприємства, а тому виконання рішення суду шляхом одноразової сплати всієї суми стягнутого боргу є непомірною для ДП ЛСП «Київоблагроліс».
Такі обставини, на переконання Заявника, мають винятковий характер та, на його думку, є достатніми підставами для розстрочення йому виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в задоволенні заяви ДП ЛСП «Київоблагроліс» було відмовлено.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, яке б надавало правові підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Разом з тим, суд зазначив, що Заявник не наводить жодних доказів існування сприятливих обставин у фінансовому стані, котрі дають змогу вважати, що він в змозі буде сплачувати борг у випадку здійснення судом розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, суд вказав, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження ним господарської діяльності як самостійним суб'єктом господарювання, а несплата заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави.
При цьому, суд також звернув увагу на те, що суду не надано доказів звернення Відповідача до органу ДПС з приводу надання розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу, а також рішення, яке може бути прийнято податковим органом за результатом розгляду такої заяви з урахуванням повноважень наданих податковому органу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову про задоволення його заяви та розстрочення виконання рішення суду в цій справі.
В обґрунтування заявлених вимог Апелянт зазначає, що його підприємство створено на основі державної власності та належить до сфери управління Київської обласної державної адміністрації.
Разом з тим, Апелянт вказує, що станом на 31.12.2020 непокритий збиток підприємства становив 9 043 000,00 грн, станом на 31.03.2021 - 12 377 000,00 грн, а станом на 30.06.2021 - 15 086 000,00 грн, тобто збільшується в геометричній прогресії.
Крім того, Апелянт посилається на ряд судових рішень, якими з нього також стягнуто відповідні суми коштів.
При цьому, Апелянт зазначає, що керівництвом було припинено здійснення виплати заробітної плати працівникам, а після призначення 27.07.2021 нового керівництва аудиторською перевіркою виявлено ряд фактів шахрайства, крадіжок, незаконного збагачення, у зв'язку з чим підприємство фактично доведено до стану банкрутства.
Разом з тим, Апелянт зазначає, що 70% земель його лісового фонду знаходяться в Іванківському районі Київської області, де активно велися бойові дії, через що кілька з його лісогосподарств наразі не мають можливості працювати.
Апелянт зазначає, що внаслідок вказаних обставин підприємство суттєво втратило фінансову незалежність і на теперішній час не має можливості виконати свої зобов'язання зі сплати боргу з незалежних від нього обставин.
Водночас, Апелянт стверджує, що до нього надходить багато запитів на забезпечення лісоматеріалами населення та ЗСУ, але в разі повної зупинки підприємства, яка є можливою без розстрочення виконання судового рішення в цій справі, виконати відповідні замовлення буде неможливо.
Посилаючись на наведені та інші обставини та зазначаючи заходи, які вживаються підприємством для покращення фінансового становища, Апелянт стверджує, що в разі розстрочення виконання судового рішення в цій справі сплата ним відповідної заборгованості буде реальною і посилається на відповідну судову практику.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду в цій справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2022 та від 15.09.2022 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у своєму відзиві податковий орган звертає увагу на те, що Відповідач не звертався до нього із заявою про розстрочення сплати наявної у нього заборгованості.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 витребувано додаткові докази у справі.
14.10.2022 від Апелянта надійшли письмові пояснення та додаткові докази.
25.10.2022 від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник Позивача у судове засідання, призначене на 25.10.2022 о 12:20 год., зокрема протягом години після відбою повітряної тривоги (12:34 год.) не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 311 КАС України, апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 129 -1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У п.п. 100.1, 100.2, 100.5, 100.9, 100.13 ст. 100 ПК України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Згідно з вказаною Постановою обставинами, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, зокрема є:
1) загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку;
2) виконання заявником державного оборонного замовлення; форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є: сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Висновки суду апеляційної інстанції.
1. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано повноваження суду відстрочити виконання судового рішення за наявності виключний обставин.
При цьому, задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин.
Разом з тим, з огляду на відсутність передбачених конкретних критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
Водночас, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, крім іншого, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо.
2. Перевіряючи ухвалу суду першої інстанції та усуваючи неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення суду в цій справі, колегія суддів установила, що Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» є державним підприємством, основним видом діяльності якого є заготівля та реалізація лісопродукції.
Землі лісового фонду зазначеного підприємства в переважній більшості розташовані в Іванківському районі Київської області в місцевостях, де через бойові дії наразі здійснюється розмінування територій, що унеможливлює здійснення господарської діяльності Відповідача на відповідних об'єктах.
Відповідно до фінансового звіту станом на 31.12.2020 непокритий збиток підприємства становив 9 043 000,00 грн, станом на 31.03.2021 року непокритий збиток підприємства становив 12 377 000,00 грн, станом на 30.06.2021 збиток досягнув 15 086 000,00 грн.
Заборгованість по заробітній платі підприємства досягла 9 102 000,00 грн.
Згідно з управлінським листом від 12.09.2021, звітом про фінансові результати за 2020 рік, звітом про фінансові результати за І квартал 2021 року, звітом про фінансові результати за ІІ півріччя 2021 року, звітом про фінансові результати за 9 місяців 2021 року, балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.12.2020, 30.03.2021, 31.03.2021, 30.09.2021, довідкою про заборгованість від 17.01.2022 № 12, підприємство втратило фінансову незалежність та фактично доведено до стану банкрутства, що підтверджується.
Станом на 01.07.2022 дебіторська заборгованість ДП «СЛП «Київоблагроліс» становила 5064 тис. грн, а станом на 01.09.2022 складала 4426 тис. грн.
Кредиторська заборгованість ДП «СЛП «Київоблагроліс» станом на 01.07.2022 складала 26850 тис. грн, а станом на 01.09.2022 становила 27518 тис. грн.
Балансова вартість основних засобів Відповідача складає 683 тис. грн.
Фінансовий результат ДП «СЛП «Київоблагроліс» станом на 01.07.2022 становив 6177 тис. грн, а станом на 01.09.2022 склав 8450 тис. грн. Непокриті збитки станом на 01.07.2022 становили 16227 тис. грн, а на 01.09.2022 склали 18500 тис. грн.
Окрім податкового боргу, підприємство має значні фінансові зобов'язання перед контрагентами та працівниками підприємства. Незалежно від отримання підприємством прибутку, ДП «СЛП «Київоблагроліс» зобов'язане погашати існуючу заборгованість по господарським та трудовим зобов'язанням, сплачувати рентну плату, податок на додану вартість, оплачувати послуги з лісозаготівлі тощо.
До негативних наслідків для підприємства, які зумовили його скрутне фінансове становище також належать інфляційні процеси в економіці держави, які не залежить від діяльності підприємства.
За даними Держкомстату індекс споживчих цін індекс інфляції за 2020 становить 105%, а за 2021 - 110%, отже зростання індексу інфляції, коливання курсу гривні, нестабільна соціальна політична економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників - підприємство має значні збитки, кредиторську та дебіторську заборгованість, грошові кошти в необхідному розмірі для одночасної сплати всієї суми боргу відсутні, майно підприємства на значну суму описане та передане в податкову заставу, одночасно підприємство несе додаткові витрати на лісозаготівлю та має зобов'язання з виконання судових рішень в інших судових справах на значні суми.
3. Проаналізувавши вищевикладені обставини та наявні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ДП «СЛП «Київоблагроліс» перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке унеможливлює здійснення ним погашення податкового боргу в розмірі 1 929 324,82 грн, стягнутого рішення суду в цій справі, одним платежем.
Крім того, наведені обставини та наявні у справі докази також надають підстави для висновку, що погашення вказаної заборгованості без розстрочення виконання судового рішення в цій справі призведе до негативних наслідків для ДП «СЛП «Київоблагроліс», зокрема у вигляді неспроможності виконання зобов'язань з виплати заробітної плати працівників та ймовірності процедури банкрутства.
У контексті аналізу цього питання судова колегія також зазначає, що право на оплату праці є конституційним правом працівників, регламентованим ст. 43 Основного Закону.
Повно та всебічно перевіряючи всі обставини справи, судова колегія також приймає до уваги й те, що в іншій справі № 320/970/22 ухвалою суду Відповідачу було розстрочено виконання судового рішення і, згідно з наданих ним доказів, відповідні зобов'язання ним сплачуються своєчасно та в повному, зокрема більшому, розмірі, установленому судом.
Такі обставини, на переконання суду, у сукупності з іншими обставинами цієї справи, свідчать про те, що Відповідач не відмовляється від виконання своїх податкових зобов'язань, а саме від сплати стягнутого з нього податкового боргу, але потребує розстрочення відповідних платежів з метою спроможності їх реального здійснення.
Тобто, застосування в цій справі № 320/7054/21 розстрочення сплати стягнутого з Відповідача податкового боргу в розмірі 1 929 324,82 грн є доцільним не лише з огляду на скрутне матеріальне становище Відповідача, а й задля забезпечення реальної сплати ним вказаного боргу та надходження відповідних коштів до Державного бюджету України.
У контексті виниклих обставин застосування в цій справі розстрочення виконання судового рішення відповідає принципах співмірності та пропорційності і забезпечить дотримання балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника.
4. При цьому, судова колегія враховує висновки Конституційного Суду України, викладені в Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, відповідно до яких розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
5. Доводи Позивача про те, що Відповідач не звертався до податкового органу із заявою про розстрочення йому сплати відповідного податкового боргу і порядку ст. 100 ПК України, судова колегія відхиляє, оскільки при розгляді поданої Позивачем у цій справі заяви про розстрочення виконання судового рішення підлягають застосуванню положення КАС України (ст. 378), а не норми ПК України. Тому, відповідні доводи Позивача є необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № П/811/904/17, висновки якого, згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.
6. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що заява Відповідача про розстрочення виконання рішення суду в цій справі підлягає задоволенню.
7. Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення суду в цій справі.
8. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.
9. Таким чином, апеляційна скарга Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року - скасуванню, заява Відповідача про розстрочення виконання судового рішення - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року - скасувати.
Заяву Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 320/7054/21 строком на 12 (дванадцять) місяців з дня постановлення цієї ухвали суду з 25.10.2022 по 25.10.2023 шляхом сплати Державним підприємством «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» заборгованості рівними частинами по 160 777,07 (сто шістдесят тисяч сімсот сімдесят сім гривень та сім копійок) грн кожного місяця.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 25 жовтня 2022 р.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова