01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
25 жовтня 2022 року Справа № 826/7830/17
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту захисту економіки Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів,
поновлення на роботі і стягнення коштів,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Відповідач) про:
1) визнання протиправним та скасування наказу від 16.03.2017 № 257;
2) визнання протиправним та скасування наказу від 16.03.2017 № 104 о/с про звільнення Позивача зі служби в поліції;
3) поновлення майора поліції ОСОБА_1 з 16.03.2017 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
4) стягнення з Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дисциплінарне провадження було розпочато Відповідачем у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 КУпАП, але таких правопорушень, як стверджує Позивач, він не вчиняв.
З цих підстав, на переконання Позивача, оскаржувані ним накази є протиправними.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018 позов було задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 257 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності;
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 104 о/с «Щодо особового складу»;
- поновлено Позивача на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 201 877,89 грн.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
3. Постановою Шостий апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а саме: змінено пункти три, чотири, п'ять, сім резолютивної частини судового рішення, викладено їх в наступній редакції:
« 3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 р. № 104 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 .
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 19 березня 2017 року.
Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь Позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.03.2017 по день прийняття рішення в справі 198 153,45 грн».
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
5. Постановою Верховного Суду від 24.06.2021 зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані та направлено справу на новий розгляд.
Ухвалюючи зазначену постанову Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не наведено наявності в судовому рішенні у справі № 754/6338/17 підтвердженої інформації щодо предмету доказування, а саме: доведеного факту відмови Позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, як самостійного складу адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП, а також не встановлено точний час моменту проходження Позивачем медичного огляду на стан сп'яніння та хронологічного періоду від моменту скоєння ДТП до моменту здійснення даного огляду, а також допустимості вказаних медичних довідок, наданих Позивачем, які б підтверджувалиё що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій, прийшовши до висновку про необґрунтованість доводів Відповідача про вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, який виражений був у скоєнні ДТП у стані алкогольного сп'яніння, не дослідили та не надали оцінки тому факту, що однією з підстав звільнення Позивача було порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме - невиконання ним обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, а не перебування у цьому стані в момент вчинення ДТП.
Також, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано належної правової оцінки висновку службового розслідування від 16.03.2017 за результатами порушення Позивачем п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» і п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також обставин, що були покладені в основу вказаного висновку.
6. За результатами нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 257 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 104о/с «По особовому складу»;
- поновлено Позивача на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 17.03.2017;
- стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 517 527,57 грн;
- рішення в частині поновлення Позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць допущено до негайного виконання.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту відмови Позивача від медичного огляду на стан сп'яніння, а рішенням суду у справі № 754/6338/17провадження у справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, закрито у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у діях Позивача факту порушення вимог пункту 2.5 постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Крім того, суд вважав, що Відповідач не обґрунтував та не надав відповідних доказів на підтвердження вчинення Позивачем інших порушень законодавства в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, і порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», як складової частини дисциплінарного проступку.
7. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби стало безпосередньо встановлення факту вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема порушення п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.5 постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Разом з тим, Апелянт зазначає, що дисциплінарне провадження у відношенні Позивача дійсно було порушення у зв'язку з отриманням інформації про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП, але в ході службового розслідування встановлено факти недотримання ним службової дисципліни та Статуту і порушення вищевказаних законодавчих норм
Крім того, Апелянт звертає увагу на те, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення було враховано, що Позивач неодноразово вже притягався до дисциплінарної відповідальності (5 разів) за неналежне ставлення до службових обов'язків, маю діючи дисциплінарне стягнення у вигляді догани, негативну характеристику прямого і безпосереднього керівників, а також те, що відповідні події та обставини проступку Позивача негативно впливають на авторитет органів поліції.
Також, Апелянт звернув увагу на те, що суд першої інстанції скасовуючи повністю оскаржуваний Позивачем наказ від 16.03.2017 № 104 о/с, не врахував, що такий наказ, окрім Позивача, стосується й інших осіб.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції стягнув на користь Позивача середній заробіток за період з 17.03.2017 по 09.08.2022, не врахувавши, що Позивач був поновлений на посаді ще на виконання попередніх у цій справі судових рішень і в період з 17.03.2017 по 23.10.2019 повністю отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу, був поновлений на роботі і отримував заробітну плату, а в наступному звільнений у зв'язку з непридатністю до служби в поліції.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
8. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 та від 22.09.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження з 25.10.2022.
9. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить закрити апеляційне провадження, стверджуючи, що апеляційну скаргу від імені Відповідача подано особою, яка не має відповідних повноважень, а також, що документи, додані до апеляційної скарги не засвідчені в порядку, передбаченому законодавством.
Разом з тим, Позивач звертає увагу на те, що апеляційну скаргу подано Головою Ліквідаційної комісії Департаменту Лапко О.В., який, на його переконання, не мав відповідних повноважень, оскільки постановою КМУ від 22.07.2021 № 841 відповідну юридичну особу ліквідовано.
Також, Позивач стверджує про відсутність в його поведінці складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до відповідальності.
10. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
11. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 10.05.2004 Позивач проходив службу в органах внутрішніх справи та у подальшому в органах Національної поліції України.
Відповідно до наказу від 07.11.2015 № 62о/с Позивача прийнято на службу до Національної поліції України.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 01.02.2017 № 26о/с Позивача призначено на посаду старшим оперуповноваженим в особливо важких справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 257 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху» на майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.11.2017 № 104о/с «Щодо особового складу» капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України, звільнено із служби в поліції згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
12. Позивач, вважаючи зазначені накази протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
13. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 124 та 130 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначає Порядок № 1103.
Пунктами 6, 7 Порядку № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Відповідно до частин першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
У статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до ч. 1 Розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
14. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що до поведінки особи, яка проходить службу в поліції, ставляться спеціальні вимоги, яких вона повинна дотримуватися як під час виконання своїх службових обов'язків, так і в позаслужбовий час, у повсякденному житті.
Разом з тим, законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру притягнення особи, яка проходить службу в Національній поліції, до дисциплінарної відповідальності. Зазначена процедура, зокрема передбачає необхідність призначення та проведення службового розслідування для встановлення наявності або відсутності підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, слід враховувати, що самостійною підставою для звільнення особи зі служби в поліції законодавством визначено дисциплінарний проступок, зокрема, який полягає у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.
15. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що 15.03.2017 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшла інформація про складання у відношенні ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим, наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.03.2017 № 255 було призначено відповідне службове розслідування /т.1 а.с.106/.
16.03.2017 за результатами вказаного службового розслідування уповноваженою Комісією було складено висновок, в якому встановлено, що Позивач, скоївши ДТП, після прибуття на місце події працівників патрульної поліції, відмовлявся від надання документів та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не повідомляв про даний факт керівництво Департаменту /т.1 а.с.114/.
Крім того, у висновку зафіксовано, що в ході проведення службового розслідування о 10:00 год. 15.03.2017 Позивачу також було запропоновано пройти огляд в закладах хорони здоров'я на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але Позивач від проходження такого огляду відмовився в категоричній формі, про що провідним інспектором відділу кадрового забезпечення Департаменту Качуровським В.А. складено рапорт /т.1 а.с.112, 114/.
Разом з тим, судова колегія установила, що о 17:30 год. 15.03.2017 Позивач подав до відділу кадрового забезпечення Департаменту, тобто за місцем проходження служби, довідку від 15.03.2017 № 1535, видану Міською клінічною лікарнею швидкої допомоги в м. Києві, про те, що станом на 13:00 год. 15.03.2017 в його крові спирту не виявлено /т.1 а.с.109/.
Зазначені обставини були враховані Комісією про складанні висновку службового розслідування із зауваженням, що з моменту скоєння ДТП (22:15 год. 14.03.2017) до проходження вказаного медичного огляду минуло понад 14 годин /т.1 а.с.114-115/.
У ході службового розслідування Комісією були відібрані пояснення у Позивача, а також й його керівників: начальника управління Криволапова В.М. та начальника відділу Житника С.Ю. /т.1 а.с. 108, 110-111/.
Також, колегія суддів установила, що Позивач має одне заохочення у вигляді медалі за 10 років сумлінної служби та п'ять разів притягався до дисциплінарної відповідальності і має 5 дисциплінарних стягнень, а саме: 1) догану за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до грубого порушення КПК України та Закону України «Про звернення громадян»; 2) сувору догану за порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та ігнорування вказівок прокуратури; 3) догану за грубе порушення вимог наказу; 4) сувору догану за неналежну організацію роботи та виявлення фактів хабарництва і кримінальної корупції; 5) догану за вчинення дисциплінарного проступку /т.1 а.с. 123/.
Станом на час притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності чотири з вказаних дисциплінарних стягнень були погашені, одне (догана, застосована на підставі наказу від 12.07.2016 № 306) - не погашено.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.03.2017 № 257 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху» на майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.11.2017 № 104о/с «Щодо особового складу» капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам в аграрному секторі та сфері земельних відносин управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України, звільнено із служби в поліції згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
12.09.2018 наказом Департаменту захисту економіки НП України № 225 о/с Позивача поновлено на посаді, з якої його було звільнено.
17.10.2019 наказом Департаменту захисту економіки НП України № 318 о/с Позивача звільнено зі служби в поліції через хворобу.
Висновки суду апеляційної інстанції.
16. Таким чином, повно та всебічно проаналізувавши обставини цієї справи, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.03.2017 ОСОБА_1 під час прибуття на місце ДТП уповноважених працівників патрульної поліції не тільки відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за місцем події, а й не прослідував з ними до найближчого медичного закладу охорони здоров'я та самостійно не прибув до відповідного закладу для проходження такого огляду у строки, визначені законодавством, а саме не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, як таке прямо передбачено ст. 266 КУпАП, Порядком № 1103 та вимогами Інструкції № 1452/735.
Зазначені обставини також підтверджуються постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2017 у справі № 754/6338/17, яка набрала законної сили.
Аналізуючи доводи Позивача, колегія суддів відзначає, що у протоколі від 14.03.2017, складеному уповноваженим працівником поліції, щодо правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, відсутні жодні зауваження Позивача з приводу неналежного забезпечення йому умов для проходження відповідного медичного огляду та/або щодо відмови працівників поліції від виконання відповідних законодавчих вимог, не роз'яснення будь-яких прав Позивачеві, порушення з боку працівників поліції адміністративних процедур тощо.
Отже, відсутність таких зауважень спростовує доводи Позивача, які до уваги колегією суддів не приймаються.
17. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що Позивач, ураховуючи наявне в нього звання та посаду, яку він обіймав, повинен був усвідомлювати значення своїх дій/бездіяльності, знати та неухильно виконувати законодавчі приписи не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті, діючи таким чином, щоб виключити будь-які сумніви у стороннього спостерігача у протиправності своєї поведінки та щоб запобігти підриву авторитету органів поліції. Таке в свою чергу переконує судову колегію у правильності висновків службового розслідування.
18. Водночас, проходження Позивачем огляду на стан сп'яніння о 13:00 год. 25.03.2017, тобто зі спливом понад 14 годин після ДТП, не відповідає вищенаведеним приписам ст. 266 КУпАП, Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735 та не є належним доказом того, що безпосередньо під час ДТП близько 22:15 год. 14.03.2017 Позивач не перебував у стані алкогольного чи іншого сп'яніння. З огляду на такі обставини та, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції також приходить до висновку, що дії Позивача щодо самостійного проходження медичного огляду з порушенням строків, визначених нормативно-правовими приписами вказують на його свідоме ухилення від встановлення реальних обставин, що також не сумісно з присягою працівника поліції.
19. При цьому, колегія суддів ще раз наголошує, що Позивач за своїм званням та посадою був зобов'язаний розуміти вимоги законодавства, зокрема в частині строку проходження відповідного медичного огляду задля забезпечення доказового значення його результатів на підтвердження відповідних обставин у певний час, знати відповідні нормативні приписи та неухильно їх виконувати, підвищуючи авторитет органів поліції, стверджуючи принципи гласності, відкритості, об'єктивності та верховенства права.
20. У сукупності з викладеним судова колегія також приймає до уваги й те, що Позивач не повідомив керівництво про вищевказані обставини, що також переконує суд у правильності висновків службового розслідування.
21. Крім того, апеляційний суд враховує й те, що Позивач п'ять разів вже притягався до дисциплінарної відповідальності, зокрема за неналежне виконання службових обов'язків, і станом на час виникнення спірних правовідносин мав непогашене дисциплінарне стягнення, а також характеристику Позивача з боку його керівництва як особи, що має низькі ділові та моральні якості.
22. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що Відповідачем було виважено і правомірно притягнуто Позивача до дисциплінарної відповідальності та об'єктивно застосовано до нього захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
23. При цьому, аналізуючи доводи Позивача про те, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2017 у справі № 754/6338/17 установлено відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, колегія суддів зазначає, що таким судовим рішенням не спростовується, а навпаки - підтверджується факт ухилення Позивача від виконання вищевикладених приписів законодавства, зокрема ухилення від перевірки на стан сп'яніння безпосередньо після ДТП (зокрема, у найбільш наближений до події час), та, як наслідок, порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII та п. 2.5 ПДР, за що його й було притягнуто до спірної відповідальності.
Крім того, у контексті аналізу таких доводів, судова колегія також зазначає, що вказаним судовим рішенням не встановлено факту тверезості Позивача під час ДТП та не виключено можливості його перебування у стані сп'яніння та не підтверджується, що Позивач вимагав від патруля поліції, що прибув на місце події, доставити його до найближчого медичного закладу і йому було б відмовлено.
24. Доводи Позивача про те, що апеляційна скарга на рішення суду в цій справі подана неуповноваженою особою, а саме Лапком О.В. , колегія суддів відхиляє, оскільки станом на час звернення Апелянта з такою скаргою, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), Лапко О.В. був представником Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головою ліквідаційної комісії цього органу влади та мав повноваження вчиняти дії та підписувати документи від його імені.
Тобто, особа, якою підписано та подано апеляційну скаргу від імені Апелянта, була наділена відповідними повноваженнями.
Крім того, Позивач стверджує, що станом на час звернення з такою скаргою Департамент захисту економіки Національної поліції України вже був ліквідований.
Втім, судова колегія зазначає, що дійсно постановою КМУ від 02.09.2019 № 841, на яку посилається Позивач, вказаний орган було вирішено ліквідувати, але відповідна процедура ліквідації є багатоетапним процесом і станом на час звернення Відповідача зі скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не була завершена, а в Реєстрі містився запис про те, що Департамент лише перебуває в стані припинення, тобто ще не ліквідований.
Доводи Позивача про те, що витяг з Реєстру, доданий до апеляційної скарги, не завірений належним чином, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що відомості Реєстру є відкритими і суд, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, має можливість їх перевірити та в даному випадку здійснив таку перевірку.
25. Таким чином, проаналізувавши доводи Позивача і приписи ст. 305 КАС України, на яку він посилається, судова колегія вважає, що в цьому випадку відсутні достатні правові підстави для закриття апеляційного провадження в цій справі.
26. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів також з метою надання повної та всебічної оцінки всім обставинам справи, приймає до уваги та вважає обґрунтованими доводи Апелянта про те, що суд першої інстанції скасовуючи повністю оскаржуваний Позивачем наказ від 16.03.2017 № 104 о/с, не врахував, що такий наказ, окрім Позивача, стосується й інших осіб, а також, що Позивач був поновлений на посаді ще на виконання попередніх у цій справі судових рішень, повністю отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу, отримував заробітну плату, а в наступному наказом від 17.10.2019 звільнений у зв'язку з непридатністю до служби в поліції.
Зазначені обставини дійсно залишилися поза увагою суду першої інстанції, що також додатково вказує на неповноту судового розгляду і порушення норм процесуального права.
27. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
28. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій справі.
29. Отже, судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального і порушено норми процесуального права, що відповідно до вимог ст. 317 КАС України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
30. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
31. Таким чином, апеляційна скарга Департаменту захисту економіки Національної поліції України підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року - скасуванню, позов - залишенню без задоволення.
32. Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 25 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова