Справа № 346/3378/22
Провадження № 2/346/1347/22
25 жовтня 2022 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді - Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Ткачук Любомир Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
25.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати виконавчий напис, виданий 23 вересня 2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 29759, про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Дінеро» заборгованості за кредитним договором № АG3224788 від 18.03.2020р. в сумі 18798,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами кредитний договір не був нотаріально посвідченим, а тому сукупність умов, які дають нотаріусу підстави для видачі виконавчого напису були недотримані. Крім цього, ОСОБА_1 посилався на те, що йому не було надіслано повідомлення про усунення порушень умов договору, що також засвідчує факт недотримання вимог законодавства щодо порядку вчинення виконавчого напису. Також позивач не погоджується з безспірністю розміру його заборгованості, оскільки чіткого та зрозумілого розрахунку суми його боргу надано не було. Відтак, за вищевказаних підстав в сукупності вважає, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 29.09.2022р. за клопотанням позивача у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича було витребувано належним чином засвідчені копії документів та матеріалів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 29759 від 23.09.2021р.
Копію ухвали для виконання було направлено приватному нотаріусу, однак, поштове відправлення було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, матеріали, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 29759 від 23.09.2021р. судом отримано не було.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, письмовою заявою просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача та треті особи в судове засіданні не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та у встановленому законом порядку.
Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечувала.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 18 березня 2020р. в письмовій формі без нотаріального посвідчення між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № AG3224788.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Любомиром Михайловичем від 18.10.2021 року було відкрито виконавче провадження №67148846.
Підставою для його відкриття став виконавчий напис №29759 виданий 23.09.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. Згідно вказаного документу, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» стягнуто невиплачені в строк грошові кошти за період з 11.03.2020 по 06.08.2021 в сумі 18148,00 грн., 650,00 грн. в якості плати за вчинення виконавчого напису. Загальна сума стягнення становить 18798,00 грн.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, вчиняючи 23 вересня 2021 року виконавчий напис № 29759, приватний нотаріус Бригіда В.О. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 29759 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає необхідності надавати правову оцінку іншим аргументам сторін.
Задовольняючи позов, суд, згідно положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені в постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З рахуванням повного задоволення позову, суд, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в загальній сумі 992,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В даній справі представником позивача не було надано суду опису виконаних нею робіт та їхню вартість. Умови договору про надання правничої допомоги чіткий розмір суми гонорару адвоката не містять, а в матеріалах справи відсутні квитанції про сплату позивачем своєму представнику коштів за отримані послуги. Таким чином, вказані обставини унеможливлюють перевірку понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., які він просив стягнути з відповідача в якості компенсації, а тому суд не знаходить підстав для стягнення з ТОВ «ФК «Дінеро» вказаної суми.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 263, 265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис, вчинений 23 вересня 2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 29759 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості за кредитним договором № AG3224788 - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, ЄДРПОУ 41350844) на користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2022 року.
Суддя Третьякова І. В.