Справа № 344/13235/22
Провадження № 1-кс/344/4649/22
25 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 04.08.2022 року оголошену старшим слідчим СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №42022091780000044 від 06.06.2022 року, щодо ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою про скасування повідомлення про підозру від 04.08.2022 року оголошену старшим слідчим СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №42022091780000044 від 06.06.2022 року, щодо ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України. Вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 погоджено неналежним суб'єктом та є необгрунтованим, оскільки в повідомленні про підозру не зазначається жодного конкретного факту про належність майна військовим, Міністерству оборони України, або причетність будь-якого військового до вказаного злочину. Відсутність посилання на конкретний обов'язак надання гуманітарної допомоги саме військовим, або наявність конкретного військового формування створеного у відповідності до законодавства України, виключає участь військового прокурора у даному кримінальному провадженні Просить скаргу задоволити.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив задоволити.
Слідчий в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, просив в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022091780000044 від 06.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
04.08.2022 року старшим слідчим СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 складена підозра ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022091780000044 від 06.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
05.08.2022 року старшим слідчим СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022091780000044 від 06.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Відповідно п. 10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
За змістом ч. 1, 3ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбаченост.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбаченіст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа,якій законом надано право здійснювати затримання)зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом. Оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, суд повинен виходити з тих міркувань, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам, визначеним у ст. 277 КПК України. При цьому слід зазначити, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, внаслідок чого підозра може бути змінена. Вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.
Підозра, це процесуальний документ, який має первинну кваліфікацію, яка з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, що розслідується, може бути конкретизована та змінена, як щодо кваліфікації дій, так і щодо обсягу обвинувачення, якщо за наслідками проведення досудового розслідування, слідчий та прокурор дійдуть переконання про можливість складання обвинувального акту та направлення його до суду.
Питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами у разі, якщо прокурор та слідчий дійдуть переконання про необхідність складання обвинувального акту, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-376 КПК України.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга на повідомлення про підозру не підлягає задоволенню.
Керуючисьст.ст.277-278, 303,305-307,309,371-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 04.08.2022 року оголошену старшим слідчим СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №42022091780000044 від 06.06.2022 року, щодо ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1