Справа № 342/849/22
Провадження № 2/342/494/2022
25 жовтня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Городенківський відділ ДВС у Коломийському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (місцезнаходження: вул. Михайла Стельмаха, 9 "А", офіс 204 м. Ірпінь Київська область), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5 м. Київ, 01001), Городенківський районний відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)(місцезнаходження: вул. Шевченка, 69 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, 78103), в якому просить ухвалити судове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 33386, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості в сумі 36724,27 грн.; судові витрати віднести за рахунок відповідача.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що у липні 2022 року вирішила продати земельну ділянку, у зв'язку з чим звернулася до приватного нотаріуса Яшана Р.Р., який повідомив їй про наявність відкритого щодо неї виконавчого провадження. 23.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Городенківського райвідділу ДВС із заявою про надання їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копій документів, які стали підставою для виконавчого провадження. З наданих відділом ДВС копій документів слідує, що на виконанні у Городенківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №33386, що відкрито 22.04.2021 року на підставі виконавчого напису, вчиненого 29.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за №33386 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 36724, 27 грн. 29 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №33386 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 15321,16 грн. заборгованості за тілом кредиту; 21353,11 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що становить загальну суму 36724,27 грн. Зазначає, що нотаріус всупереч вимогу Закону України «Про нотаріат» вчинив виконавчий напис не перевіривши безспірність заборгованості, перебіг строку позовної давності, наявність та достовірність документів про виникнення зобов'язання. Будь-яких кредитів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» ОСОБА_1 не отримувала та будь-яких документів, що стосуються вказаної компанії, не підписувала. До матеріалів виконавчого провадження долучено сумнівну копію заяви ОСОБА_1 №003-08762-161013 до ПАТ «Дельта Банк», не підписану та не засвідчену банківською установою від 16.10.2013 року про надання кредиту строком на 36 місяців. У частині 4 п.п. 1.1, 1.1.1цієї заяви зазначено, що у разі її позитивного вирішення Банк перераховує кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 не пізніше ніж на наступний банківський день з дня оформлення такої заяви. Відмітка банку про погодження заяви на фактичне надання кредиту за цією заявкою відсутня. Підтверджуючі документи про зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 відсутні. З копій документів виконавчого провадження, на підставі яких проводиться стягнення боргу за виконавчим написом нотаріуса, не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Фінпром маркет» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (нотаріально засвідчений договір кредиту, квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром маркет», зазначений у написі, є безспірним. Поза увагою нотаріуса залишився також сплив строку позовної давності щодо пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості. Наведені обставини вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусому оскаржуваному виконавчому написі, не є безспірним. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Враховуючи викладене, просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 05 вересня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не прибула, натомість подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності. Позов підтримує повністю.
Відповідач подав суду заяву про визнання позовних вимог в порядку ст.206 ЦПК України. В заяві відповідача вказано, що відповідач визнає позовні вимоги позивачки в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за №33386 від 29 грудня 2020 таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454 грн. (інші 50% судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України). У зв'язку з наведеним, відповідач просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрованого за №36535 від 12.05.2021 таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 496 грн. та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 248,10 грн.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не прибув. Натомість від Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) поступила до суду заява за № 14212 від 13.01.2022 року, в якій просили розглянути дану справу без їхньої участі.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ст. ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 29 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 33386, за яким запропоновано задовольнити вимоги ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.05.2018 по 29.12.2020 включно суму у розмірі: 15321,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 21353,11 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 36724,27 грн., в якому ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1/Д від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі договору факторингу № 450/К від 11 травня 2018 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 003-08762-161013 від 16 жовтня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
На підставі вказаного виконавчого напису старшим державним виконавцем Городенківського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 22.04.202 року відкрито виконавче провадження ВП №65232174.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
З наведеного можна зробити висновок, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Згідно з підпунктом 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Із змісту виконавчого напису, що є предметом цього спору, вбачається, що такий вчинений на підставі пункту 2 Переліку документів.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністру України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою доповнено вказаний Перелік документів пунктом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», була визнана незаконною та нечинною на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 (залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року № К/800/6492/17, № К/800/7651/17).
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мала законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (29 грудня 2020 року), кредитний договір, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не входив до Переліку документів.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження №12-5гс2).
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, з урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20), суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному ст. 84 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Позивач у поданій позовній заяві вказує на те, що будь-яких кредитів у ТзОВ Фінпром маркет» не отримувала та будь-яких документів, що стосуються вказаної компанії, не підписувала.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах виконавчого провадження, які були надані Городенківським районним відділом ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) позивачу, міститься копія заяви № 003-08762-161013 від 16 жовтня 2013 року, щодо укладення між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору про надання кредиту строком на 36 місяців, яка належним чином не посвідчена і так, як вказує в позовній заяві позивач, нею не підписувалась.
Відповідач вказані факти не спростував, доказів в підтвердження протилежного не надав.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав жодних доказів, судом розглянуто справу на підставі наявних у справі доказів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами строку, оскільки трирічний строк з дня виникнення права вимоги для видачі виконавчого напису нотаріусом, визначений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», завершився 16.10.2016, так як договір, як зазначено у виконавчому написі, укладений 16.10.2013. Проте, виконавчий напис вчинено 29.12.2020, а отже з пропуском трирічного строку з дня виникнення права вимоги.
Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, встановлено відсутність доказів щодо нотаріального посвідчення кредитного договору, направлення позичальником (його правонаступником) - листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, відсутність у справі й доказів на підтвердження безспірності заборгованості боржника, а також те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з пропуском трирічного строку з дня виникнення права вимоги, суд приходить до висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), що є достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, суд приймає до уваги й те, що відповідач подав суду заяву про визнання позовних вимог в порядку ст.206 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За нормами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зважаючи на вищенаведене та те, що відповідачем позов визнано в повному обсязі, суд приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та підставним, а відтак підлягає задоволенню.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Що стосується вимоги позивача щодо віднесення судових витрат за рахунок відповідача, то суд приходить до наступного.
В ч.1 ст.141 ЦПК України вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позову позивачкою сплачено 992,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією №97 від 31.08.2022.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, в силу вимог ч.1 ст.142 ЦПК України, позивачу слід повернути з державного бюджету 50% судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок, сплаченого при поданні позову.
А відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 15, 16, 524, Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82,133,137,141,142, 259, 263, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Городенківський відділ ДВС у Коломийському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 33386, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості в сумі 36724,27 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження якого: вул. Стельмаха Михайла, 9А офіс 204, м.Ірпінь, Київська обл., 08200 код ЄДРПОУ - 43311346 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 - судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 496 гривень 20 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 - 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі - 496 гривень 20 копійок, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції №97 від 31.08.2022 про сплату судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", код код ЄДРПОУ - 43311346, місцезнаходження: вул. Михайла Стельмаха, 9 "А", офіс 204 м. Ірпінь Київська область.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5 м. Київ, 01001.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Городенківський відділ ДВС у Коломийському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул. Шевченка, 69 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, 78103.
Судове рішення складено 25.10.2022.
Суддя: Федів Л. М.