ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 жовтня 2022 року м. Київ № 640/13633/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом 1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
3) ОСОБА_3 ,
4) ОСОБА_4
до 1) Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області,
2) Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних
розслідувань Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Громадяни Грузії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративних справах № 640/13633/22 та № 640/13657/22, №640/13133/22, №640/13658/22.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022 об'єднано в одне провадження адміністративні справи № 640/13633/22 та № 640/13657/22, №640/13133/22, №640/13658/22 та присвоєно об'єднаній справі єдиний унікальний номер № 640/13633/22.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача 1 були відсутні правові підстави для видання оскаржуваних рішень, а у відповідача 2 для вчинення дій щодо складання та надіслання подань стосовно прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну відносно позивачів, оскільки ні відповідачем 1, ні іншими органами не було встановлено факту порушення позивачами ні міграційного законодавства, ні будь - якого іншого законодавства України, та вони не є фігурантами жодної кримінальної справи та до кримінальної відповідальності ніколи не притягалися. Також позивач 1 та позивач 2 зазначили, про те, що вони проживають з 2012 року на території України, позивач 3 - з 2016 року та позивач 4 - з 2020 та у встановленому законодавством порядку отримали посвідки на постійне проживання на території України.
Відповідачі в судове засідання не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, відзиву на адміністративний позов суду не надали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено на ім'я начальника Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київській області подання "Про розгляд питання щодо прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки" відносно громадян Грузії від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 - ОСОБА_2 , від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 - ОСОБА_4 , від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 - ОСОБА_3 , від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 - ОСОБА_1 , в яких викладено прохання про заборону в'їзду на території України на 3 роки.
15.06.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області на підставі подань Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України прийнято рішення про заборону в'їзду на територію України громадянам Грузії:
- на підставі подання від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 - № 76 відносно ОСОБА_2 ;
- на підставі подання від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 - № 77 відносно ОСОБА_4 ;
- на підставі подання від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 -№ 78 відносно ОСОБА_3 ;
- на підставі подання від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 - № 79 відносно ОСОБА_1 .
Зазначені рішення були прийняті на підставі Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за № 25/24802, пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та у зв'язку з встановленням Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України того, що громадяни Грузії Громадяни Грузії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 становлять загрозу інтересам національної безпеки або охорони громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні з огляду на наступне:
- в ході отриманої оперативної інформації, встановлено, що вказані громадяни Грузії прибули в Україну з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацією масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу України;
- з метою попередження порушення іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства та дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, у ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що вказані громадяни Грузії мають намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з Російської Федерації та близьких їм осіб, планують створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій. Таким чином, вказане може призвести до чисельних порушень громадського порядку та дестабілізацію в середині держави, тим самим призвести до порушень конституційних прав, громадян України та інших осіб, які тимчасово чи постійно проживають в Україні.
Позивачі не погоджуючись з діями відповідача 1 щодо складань подань "Про розгляд питання щодо прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки" та з рішеннями від 15.06.2022 № 76, № 77, № 78, № 79 звернулися з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини мали місце в травні - червні 2022 року, а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх існування.
Статтею 18 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.
Частиною першою статті 26 Конституції України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.
Частинами першою та другою вказаної статті встановлено, що за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України. Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.
Відповідно до пункту 3 Інструкції Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за № 25/24802 рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Підпунктом "б" пункту 4 вказаної Інструкції встановлено, що рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою, зокрема, підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Пунктом 5 Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за № 25/24802 встановлено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в'їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в'їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в'їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов'язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).
Згідно з пунктом 6 вказаної Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в'їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.
Таким чином, частиною першою статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено вичерпний перелік підстав за наявності яких в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, в'їзд в Україну може бути заборонено в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю та якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні. Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається ДМС та її територіальними органами, зокрема, за обґрунтованим зверненням підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Рішення від 15.06.2022 № 76, № 77, № 78, № 79 відносно позивачів були прийняті на підстав подань відповідача 2 від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 ( ОСОБА_2 ), від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ).
Відповідні подання сформовано відповідачем 2 на направлено відповідачу 1 у зв'язку з встановленням відповідно до пункту 1 статті 1, пунктів 1, 2, 3 статті 2, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України "Про національну поліцію" та Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави наступного:
- в ході отриманої оперативної інформації, встановлено, що позивачі прибули в Україну з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу України;
- з метою попередження порушення іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства та дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, у ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що позивачі мають намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з Російської Федерації та близьких їм осіб, планують створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій. Таким чином, вказане може призвести до чисельних порушень громадського порядку та дестабілізації в середині держави, тим самим призвести до порушень конституційних прав громадян України та інших осіб, які тимчасово чи постійно проживають в Україні.
Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 2 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
Частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення.
З аналізу подань від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 ( ОСОБА_2 ), від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ) судом встановлено, що вони не містять викладу обставин, які стали підставами для висновку про те, що позивачі хочуть повернутися на територію України з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організації масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу України чи мають намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з Російської Федерації та близьких їм осіб, планують створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій.
Суд зауважив, що в зазначених поданнях вказано про те, що відповідна інформація отримана в ході отримання оперативної інформації та проведення оперативно - розшукової діяльності, водночас при цьому звертає увагу на те, що в будь - якому разі отримана інформація мала бути перевірена відповідачем 2 та висновки щодо ймовірності вчинення позивача дій, які становлять загрозу громадському порядку, охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні мають базуватися на певних фактах існування яких має бути підтверджене належними доказами.
Також суд звертає увагу на той факт, що позивач 1 та позивач 2 з 2012 року, позивач 3 - з 2016 року та позивач 4 - з 2020 проживають в Київській області та у встановленому законодавством порядку отримали посвідки на постійне проживання на території України. При цьому, як і в матеріалах справи, так і в поданнях від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 ( ОСОБА_2 ), від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ) відсутня будь - яка інформація щодо порушення позивачами вимог законодавства України.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про причини не прибуття суд не повідомили, відзивів на адміністративний позов суду не надали.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що в поданнях від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 ( ОСОБА_2 ), від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ) не зазначено на підставі яких саме обставин було встановлено факт того, що позивачі бажають в'їхати на територію України з метою вчинення дій, які становлять загрозу громадському порядку, охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні та відповідно не наведено доказів, які підтверджують їх наявність, а також те, що у суду відсутні докази на підтвердження наявності у позивачів мети вчинення відповідних дій, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 2 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2, статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено наявність підстав для надсилання відповідачу 1 вказаних подань.
Як вбачається з рішень від 15.06.2022 № 76, № 77, № 78, № 79 єдиною підставою для їх видання стали подання від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 ( ОСОБА_2 ), від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ).
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій службових осіб відповідача щодо надсилання до Державної міграційної служби України подань від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 ( ОСОБА_4 ), від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 ( ОСОБА_3 ) від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 ( ОСОБА_1 ) та для визнання протиправними та скасування від 15.06.2022 № 76, № 77, № 78, № 79 прийнятих виключно на підставі вказаних подань.
Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за № 25/24802 ДМС або її територіальний орган, який готував рішення про заборону в'їзду в Україну особі, у триденний строк надсилає засвідчену копію такого рішення разом з дорученням щодо заборони в'їзду в Україну особі до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, розташованого: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, оформленого відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року N 280 "Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
В рішенні № 3-рп/2003 Конституційного Суду України від 30.01.2003 року (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини) зазначено, що за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту.
Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Іванов Ю.М. проти України», пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини», пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі «Джорджевич проти Хорватії», п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі «Ван Остервійк проти Бельгії», пункти 36-40).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що рішення від 15.06.2022 № 76 № 77, № 78, № 79 щодо заборони в'їзду в Україну позивачів були надіслані до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України та інформація про них була внесена до відповідних інформаційних систем суд дійшов висновку про необхідність для повного та ефективного захисту та поновлення прав позивача зобов'язати відповідача 1 письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України (Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України) про скасування оскаржуваних рішення протягом 2 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов громадян Грузії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 76 від 15.06.2022 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки громадянці Грузії ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджене 16.06.2022 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Дмитром Петровим.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення № 77 від 15.06.2022 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки громадянці Грузії ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджене 16.06.2022 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Дмитром Петровим.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення № 78 від 15.06.2022 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки громадянину Грузії ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , затверджене 16.06.2022 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Дмитром Петровим.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення № 79 від 15.06.2022 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки громадянину Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , затверджене 16.06.2022 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Дмитром Петровим.
6.Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України (Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України) про скасування рішень від 15.06.2022 № 76, № 77, № 78 та №79 затверджених 16.06.2022 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Дмитром Петровим, - протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
7. Визнати протиправними дії службових осіб Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надсилання до Державної міграційної служби України подань:
- від 15.06.2022 № 1151/55/109/01-2022 стосовно прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- від 15.06.2022 № 1152/55/109/01-2022 стосовно прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- від 15.06.2022 № 1153/55/109/01-2022 стосовно прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну громадянці Грузії ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- від 26.05.2022 № 923/55/109/01-2022 стосовно прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну громадянці Грузії ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
8. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2977 (двох тисяч дев'ятсот сімдесяти семи) грн. 20 коп.
9. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2977 (двох тисяч дев'ятсот сімдесяти семи) грн. 20 коп.
10. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2977 (двох тисяч дев'ятсот сімдесяти семи) грн. 20 коп.
11. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2977 (двох тисяч дев'ятсот сімдесяти семи) грн. 20 коп.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов