26 жовтня 2022 року м. Рівне №640/335/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
стягнути з відповідача на користь позивача фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 166150,13 грн.
Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з серпня 2015 року відповідач був зарахований та проходив навчання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка на підставі контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу. З грудня 2020 року відповідач був відрахований з навчального закладу у зв'язку з розірванням вказаного вище контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти. При цьому, всупереч вимогам частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідач не відшкодував позивачу витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі за період з вересня 2015 року по грудень 2020 року в сумі 166150,13 грн. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви, клопотання учасників справи.
Заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року дану адміністративну справу передано на розгляд Рівненського окружного адміністративного суду.
25 травня 2022 року справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України 4 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу із наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20 серпня 2015 року № 173 (по стройовій частині), ОСОБА_1 , як такого, що в 2015 році успішно витримав вступні іспити та зарахований у списки студентів першого курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на підставі наказу Ректора від 20 серпня 2015 року № 2563-33, зараховано у списки особового складу першого курсу Військового інституту Національного університету, присвоєно військове звання «солдат», призначено на посаду курсанта з 20 серпня 2015 року; спеціальність «Геоінформаційні системи і технології».
Того ж дня, 20 серпня 2015 року між Міністерством оборони України в особі Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, генерал-майора ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно з пунктом 1 якого солдат ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов'язання, зокрема: проходити військову службу (навчання) у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка; продовжити подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу /т. 1 а.с. 11/.
Згідно з пунктом 5 вказаного вище Контракту, його укладено на час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу.
На підставі наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14 грудня 2020 року № 58-РС (по особовому складу), солдата ОСОБА_1 , курсанта 625-гс навчальної групи військового факультету фінансів і права, відповідно до статті 25 та пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктів 36 та 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, увільнено від займаної посади, відраховано зі списків курсантів у зв'язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем); зобов'язано солдата ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка в сумі 166150,13 грн /т. 1 а.с. 14/.
Крім того, на підставі наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14 грудня 2020 року № 255 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , курсанта 625гс навчальної групи військового факультету фінансів і права за спеціальністю «Геодезія та землеустрій», з 14 грудня 2020 року виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до Дарницького районного у м. Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки /т. 1 а.с. 13/.
Також матеріалами справи підтверджується, що вказана вище сума заборгованості з утримання у вищому навчальному закладі внесена до книги реєстрації приписів військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби та до книги грошових стягнень і нарахувань, в якій ОСОБА_1 власноручно зробив відповідний запис, що з наявною сумою, що підлягає утриманню, ознайомлений 16 грудня 2020 року /т. 1 а.с. 19-21/.
Згідно з наявними у справі довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у відповідача наявна заборгованість з таких видів утримання:
грошове забезпечення в сумі 33724,59 грн;
речове забезпечення в сумі 18370,03 грн;
продовольче забезпечення в сумі 112504,71 грн;
забезпечення комунальними послугами та енергоносіями в сумі 1550,80 грн.
Загальна сума витрат на утримання відповідача становить 166150,13 грн.
Вказані витрати на утримання підтверджуються наданими суду довідками - розрахунками по фактичним витратам з кожного виду грошового забезпечення /т. 1 а.с. 82-250, т .2 а.с. 1-63/.
Враховуючи, що відповідачем сума заборгованості добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.
Суд не відхиляє докази подані учасниками справи. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та оцінка аргументів сторін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до положень частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 24 № 2232-XII, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина третя статті 24 Закону № 2232-XII).
Частиною першою статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 2232-XII, порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Приписами частини п'ятої статті 25 Закону № 2232-XII встановлено, що з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із, зокрема, грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Як встановлено судом, підписуючи Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 20 серпня 2015 року, ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу
При цьому, згідно з матеріалами справи відповідач 16 грудня 2020 року відповідач був ознайомлений з розміром витрат, що підлягають відшкодуванню, однак останній добровільно вказану заборгованість не погасив.
В свою чергу, подані позивачем розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, відповідають як Порядку № 964, так і Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за № 863/14130.
Водночас, суд вважає за доцільне наголосити, що чинним законодавством не передбачено умови, за яких особа має право на звільнення від відшкодування вказаних витрат.
Більше того, суд зазначає, що курсанти, які навчаються в Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними) коштами.
Згідно з наданими позивачем документами, станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 166150,13 грн.
В ході судового розгляду відповідачем належних та допустимих доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище приписів законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості із відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 166150,13 грн.
Висновки суду.
В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач безпідставно ухиляється від сплати позивачу відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка в період з вересня 2015 року по грудень 2020 року, чим порушує вимоги чинного законодавства та взяті на себе зобов'язання згідно з Контрактом про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 20 серпня 2015 року.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, встановлені судом обставини свідчать про наявність у відповідача заборгованості з відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, тому позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в сумі 166150,13 грн (сто шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят грн 13 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 жовтня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Міністерство оборони України (вул. Ломоносова, 81,м. Київ,03189, ЄДРПОУ/РНОКПП 22994521)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя О.В. Поліщук